Організували і провели конференцію Інститут франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка та Інститут Івана Франка НАН України у співпраці з Філологічним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка.
Темою цьогорічної наукової події, що об’єднала франкознавців з багатьох міст України, а також із Грузії, стали гуманістичні імпульси, сенси і візії, якими променіє уся життєтворчість Франка.
Співголови оргкомітету: проректор з наукової роботи ЛНУ імені Івана Франка академік НАН України Роман Гладишевський, директор Інституту Івана Франка член-кореспондент НАН України Євген Нахлік, в. о. декана філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка доцент Роман Крохмальний.
До організаційного комітету конференції увійшли також директор Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка, професор Святослав Пилитпчук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук Микола Легкий.
З привітальним словом на відкритті конференції виступили Роман Гладишевський, Євген Нахлік, Роман Крохмальний.
У привітальному слові Євген Нахлік, зокрема, зазначив: «Згідно з опитуванням, що його провела серед населення України Соціологічна група «Рейтинг» в межах проєкту «Народний ТОП» 8–9 жовтня цього року, Іван Франко належить до першої десятки видатних українців усіх часів. І хай це опитування, проведене за воєнного стану та значної зміни демографічної ситуації в країні, досить вибіркове, умовне і приблизне (помилка репрезентативності становить до 3,1 відсотка), усе-таки його результати є показником тривкої величезної популярності й високого поцінування Франка серед українського суспільства».
На пленарному засіданні виголосила наукову доповідь «“Важкая до добра дорога”: гуманістичні візії Франка-письменника» заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України докторка філологічних наук Алла Швець. У своєму виступі вченаподілилась із учасниками наукової зустрічі цікавими спостереженнями і міркуваннями про центральну аксіологічну проблему Франкової художньої творчості – проблему пошуку добра.
У першій секції «контакти. Рецепції. Паралелі», на якій головувала професорка кафедри слов’янської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка докторка філологічних наук Алла Татаренко, тему «Франкова переоцінка Драгоманова й Кониського» висвітлив Євген Нахлік. Про етико-аксіологічні виміри Франкової контактології розповіла старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка кандидатка філологічних наук Оксана Нахлік. Тема її виступу: «Добро і краса у взаєминах Івана Франка й Андрія Чайковського».
Член-кореспондент НАН України Микола Ільницький виголосив доповідь «“Публіцистичний контроверс” (Іван Франко і Леся Українка)».
Науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України кандидат історичних наук Андрій Франко розкрив тему: «Іван Франко і бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка».
У другій секції «Тексти і контексти» своїми науковими напрацюваннями поділився співкерівник секції, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Микола Легкий. Він представив доповідь: «“Се ми, твої невиспівані співи...”: ненаписані художні твори Івана Франка».
Наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України кандидатка філологічних наук Христина Ворок виступила із доповіддю: «“Schmerzenskind” Івана Франка (історія тексту та джерела сюжету казки “Без праці”)».
Про конфлікт між загальнолюдським і національним, проблему вірності та зради в повістці Івана Франка «Гриць і панич» розповіла в. о. вченого секретаря Інституту Івана Франка НАН України кандидатка філолологічних наук Катерина Шмега.
Молодша наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Ірина Горошко розглянула в своєму виступі проблематику та поетику нарису Івана Франка «Знеохочений».
Наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України кандидатка філологічних наук Олександра Салій у доповіді «До секретів поетичної творчості Івана Франка: психобіографічний контекст вірша “Чи бач, на моїм стало, гарна крале!”» поділилась цікавими міркуваннями про психоґенезу й автотематизм Франкової поезії.
Образ осінньої квітки у поезіях Івана Франка «Апострофа», «Перспектива» ґрунтовно й різнобічно осмислила у своїй доповіді старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України кандидатка філологічних наук Марія Котик-Чубінська.
Наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України кандидатка філологічнихнаук наук Катерина Дронь у доповіді «“Błаgosłаwiony, kto ma serce! / On jeszcze zbawion być może” – епіграф як ключ до розкриття образу одного Франкового ріпника» розглянула істотний компонент заголовного комплексу і засіб характеротворення.
Докладніша інформація на сайті Інституту За інформацією Інституту Івана Франка НАН України