18 листопада 2022 року відбувся робочий візит Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього та віцепрезидента НАН України, голови Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академіка Вячеслава Богданова до Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України. Гостей супроводжували член Президії НАН України, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік Олександр Пономаренко і вчений секретар Відділення наук про Землю кандидат геолого-мінералогічних наук Ярослав Луців.
Директор Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Кендзера ознайомив гостей із найвагомішими науковими здобутками установи за останні роки й перспективами подальших наукових досліджень.
Радник при дирекції Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України академік Віталій Старостенко ознайомив керівництво Академії з найвагомішими результатами, отриманими в межах виконання міжнародних проєктів із дослідження геологічної будови літосфери південно-західної частини Східно-Європейської платформи за мережею профілів глибинного сейсмічного зондування.
Виконувач обов’язків завідувача відділу регіональних проблем геофізики Інституту доктор фізико-математичних наук Дмитро Гринь продемонстрував застосування розробленої методики визначення кількісних параметрів сейсмічних впливів, яка активно застосовується при оцінюванні сейсмічної небезпеки територій розміщення цивільних і стратегічних об’єктів на території України для забезпечення їхньої сейсмостійкості.
Учений також ознайомив керівництво Академії з останніми науково-технічними роботами, спрямованими на розроблення методики визначення цілісності напівзруйнованих споруд об’єктів критичної інфраструктури. Він показав зразки розробленого обладнання та проінформував про можливість отримання цілісної картини про стійкість об’єкта до коливальних явищ і ступінь його руйнації та про доцільність його відновлення. Крім того, Дмитро Гринь докладно продемонстрував можливості розв’язання військових задач для потреб Збройних Сил України.
 |
Завідувач відділу геомагнетизму Інституту доктор геологічних наук, професор Михайло Орлюк зосередився на результатах аналізу просторово-часової структури магнітного поля Землі щодо вирішення фундаментальних і прикладних задач геофізики. У відділі є три магнітні обсерваторії, що входять до міжнародної мережі INTERMAGNET і використовуються для оцінювання збуреності геомагнітного поля й розроблення його аналітичних моделей. Гостям було продемонстровано цифрову базу даних для планети загалом і України зокрема.
Насамкінець Михайло Орлюк зупинився на екологічному аспекті геомагнітного поля на прикладі поширення захворюваності на SARS-CoV-2 й аналізу магнітних і радонових аномалій для території Києва, а також на розробленні карт магнітного схилення для потреб топографічної служби Збройних Сил України.
Провідний науковий співробітник відділу геомагнетизму Інституту доктор географічних наук, доцент Світлана Бойченко ознайомила керівництво Академії з основними напрямами досліджень із фізичної теорії клімату, що виконуються в установі, та представила результати досліджень, які можуть бути актуальними в повоєнних реаліях. Науковиця, зокрема, презентувала:
• розроблену напівемпіричну модель просторово-часового розподілу кліматичного поля приземної температури й атмосферних опадів на території України (grid 0.5х0.5о), що дозволяє відновлювати дані спостережень на метеостанціях і адекватно моделювати метеопараметр для регіонів зі складними «мікрокліматичними умовами» та рельєфом;
• результати аналізу можливих метеорологічних і кліматичних ефектів військових дій на території України й оцінювання забруднення атмосфери NO2, SO2, CO, CH2O й аерозолями у 2019–2021 роках і в лютому–вересні 2022 року на основі супутникових даних (Sentinel-5P).
Головний науковий співробітник відділу петромагнетизму і морської геофізики Інституту член-кореспондент НАН України Володимир Коболев здійснив огляд морських експедиційних і лабораторних досліджень газогідратів Чорного моря, виконаних Інститутом у межах цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Комплексні біоресурсні, гідрофізичні і геолого-геофізичні дослідження морського середовища, перспективних нафтогазових структур і картування розподілу газогідратів в акваторії Чорного та Азовського морів».
Завідувач відділу петромагнетизму і морської геофізики Інституту член-кореспондент НАН України Володимир Бахмутов ознайомив делегацію Академії з особливостями діяльності Центру колективного користування магнітометричною апаратурою у розв’язанні проблем магнетизму гірських порід і земного магнетизму.
Як зауважив учений, Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України – єдина в Україні установа, що досліджує давнє магнітне поле Землі методами магнетизму гірських порід, археомагнетизму і палеомагнетизму. Володимир Бахмутов навів приклади впровадження магнітотектонічного методу для палеогеографічних реконструкцій Східноєвропейської платформи, досягнення магнітостратиграфічного методу для уточнення шкали геологічного часу, представив нові дані про аномальне «гіперактивне» геомагнітне поле у венді й гіпотетичні наслідки частих змін полярності поля для еволюції земної біоти. Він наголосив на практичному значенні майбутніх досліджень повоєнного забруднення території за допомогою експрес-методів магнетизму гірських порід.
Окремо доповідач відзначив провідну роль Інституту у виконанні Державної програми досліджень України в Антарктиці. Сімох співробітників установи відзначено за це Державною премією України в галузі науки і техніки.
Завідувач відділу нафтогазової геофізики Інституту кандидат геологічних наук Максим Бондаренко продемонстрував розроблений і запатентований апаратурно-методичний комплекс для каротажу в процесі буріння нафтогазових свердловин і визначення параметрів колекторів у режимі реального часу.
Старший науковий співробітник відділу сейсмічної небезпеки Інституту кандидат фізико-математичних наук Сергій Щербіна продемонстрував гостям одну з інститутських розробок – автоматизовану систему пасивної сейсмоакустичної розвідки. Сейсмоакустична технологія з додаванням лазерів дозволила оцінити технічний стан двох київських мостів – Мосту імені Патона та Південного мосту. Після аналізу зміщення з лазеру та швидкості з сейсмометра було встановлено, що стан Південного мосту вимагає припинення руху важкого транспорту по ньому, а стан Мосту імені Патона потрібно постійно контролювати за допомогою спеціальної GPS-технології.
На завершення зустрічі керівництво Академії відзначило важливість робіт Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України і побажало співробітникам установи подальшої плідної праці для розбудови України.
За інформацією Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Автор світлин – Валерій Соловйов