Захід відбувся 17 лютого 2023 року у Львові, співорганізатор – Інститут Івана Франка НАН України.
Всеукраїнська наукова академія «Для мене завсігди є і буде найдорожчим рідне слово» присвячена 160-річчю від дня народження отця-письменника, перекладача і педагога Тимотея Бордуляка. Захід проводили у комбінованому форматі – наживо у львівському Будинку вчених та дистанційно за допомогою платформи Zoom.
Співорганізаторами наукової події стали Інститут Івана Франка НАН України, Департамент освіти і науки Львівської ОДА та Освітній центр імені отця Юліана Дзеровича.
До складу організаційного комітету наукової академії ввійшли такі науковці НАН України: директор Інституту Івана Франка НАН України член-кореспондент НАН України Євген Нахлік (співголова оргкомітету) та заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України докторка філологічних наук Алла Швець.
Науковою модераторкою події була Алла Швець. У своєму привітальному Слові вона представила учасникам науково-мистецької події самобутню постать о. Тимотея, котрий гідно проявив себе у різних поставах свого життєвого чину – як ревний душпастир, досвідчений богослов, талановитий письменник, перекладач-поліглот, який приніс в українську скарбницю шедеври світової класики, і, звісно ж, як український громадський діяч, що дбав про освіту і добробут свого народу та все життя присвятив праці для людей. Як зазначила модераторка, особливо вияскравлюється в багатогранній діяльності Т. Бордуляка його душпастирське покликання, саме «чин священника породив у ньому хист письменника».
Учасників конференції привітав співголова оргкомітету наукової академії Євген Нахлік. У своєму виступі Євген Нахлік зазначив, що особливим сегментом багаторічних досліджень Інституту Івана Франка є постаті греко-католицьких священників – письменників, фольклористів, літературознавців і публіцистів: талановитих подвижників рідного слова. Це, зокрема, Маркіян Шашкевич, Николай Устіянович, Йосиф Лозинський, Іван Григорович Озаркевич, Григорій Боднар, Стефан Качала, Данило Танячкевич, Василь Ільницький, Ігнатій Галька, Тит Ревакович, Микола Конрад, Микола Дерлиця, Михайло Петрушевич, Юрій Кміт, Йосиф Застирець, Іван Кузів, Ілько Кузів та багато ін. Ці священники жили серед простого народу, добре знали його життя і віддзеркалили його в своїх майстерних зворушливих літературних творах, збирали зразки усної словесности, палко обстоювали у публіцистичних і літературознавчих працях інтереси народу, нашу мову, культуру і традиції.
Серед них почесне місце належить отцеві Тимотеєві Бордуляку – самобутньому новелістові, який зробив неповторний, яскравий внесок у розвиток української малої прози, ще за життя здобув всеукраїнське визнання. Цьогорічна ювілейна академія є кроком для поглибленого різнобічного дослідження привабливої постаті отця-письменника. Актуалізація нашої літературної, словесної спадщини сприяє культурному, політичному і державницькому утвердженню української нації, а отже, й нашій духовій стійкості, нашій перемозі у визвольній війні проти російського імперіалізму.
 |
На секційних засіданнях виступили такі науковці Інституту Івана Франка НАН України: завідувач відділу франкознавства доктор філологічних наук Микола Легкий розглянув питання жанрово-стильових особливостей збірки «Оповідання» (Київ, 1927); старша наукова співробітниця відділу франкознавства кандидатка філологічних наук Оксана Нахлік розкрила постать Тимотея Бордуляка у висвітленні Івана Франка; в.о. вченого секретаря кандидатка філологічних наук Катерина Шмега порушила проблему інтермедіальності та інтертекстуальності як модерністичних маркерів прози Т. Бордуляка; наукова співробітниця відділу франкознавства кандидатка філологічних наук Христина Ворок проаналізувала поетику Бордулякового «весняного образка» «Бузьки» в контексті його еміграційної прози; молодша наукова співробітниця відділу франкознавства Мирослава Дерев’яна осмислила етичну сугестію у творах письменника.
Більше інформації – на сайті Інституту: http://ifnan.gov.ua/events/1/987/
Програма заходу за посиланням: https://cutt.ly/v3ATpPx