8 березня 2023 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На його початку Президент НАН України привітав усіх жінок зі святом – Міжнародним жіночим днем.
Далі Анатолій Загородній вручив нагороди:
– Почесну грамоту Верховної Ради України за особливі заслуги перед Українським народом академіку-секретарю Відділення загальної біології НАН України, директору Інституту еволюційної екології НАН України академіку НАН України Володимиру Радченку;
– Грамоту Верховної Ради України трудовому колективу Державного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Видавництво «Наукова думка» НАН України» за вагомі заслуги перед державою, активне сприяння збагаченню духовності суспільства, популяризацію здобутків вчених та видання творів історико-культурної спадщини українського народу та з нагоди 100-річчя від часу заснування видавництва.
Цього дня було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю “Методологія досліджень та прогнозування довговічності зварних конструкцій критичної інфраструктури” виступила завідувач відділу зварювання газонафтопровідних труб Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України доктор технічних наук Людмила Ниркова.
Вона розповіла про вагомі науково-практичні результати в галузі хімічного опору матеріалів та захисту від корозії, отримані в Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України в результаті проведення фундаментальних і прикладних досліджень.
Науковцями, зокрема, створено методологію дослідження та оцінювання ресурсу діючих магістральних газонафтопроводів, трубопроводів тепломереж, технологічних трубопроводів та продуктопроводів, прогнозування довговічності вузлів металевих конструкції, захисних полімерних покриттів у середовищах з різною корозивністю.
Актуальність роботи зумовлена необхідністю забезпечення надійної та безпечної експлуатації об’єктів критичної інфраструктури, що стратегічно важливо для функціонування економіки і безпеки держави, суспільства та населення.
Розроблена методологія є перспективною не лише для оцінювання стану вже наявних металоконструкцій, а й для дослідження новітніх матеріалів для будівництва та відновлення критичної інфраструктури України.
Як зазначила доповідач, ученими розроблено методику прискорених корозійних випробувань зварних з’єднань з алюмінієвих сплавів для конструкцій повітряного, космічного, морського транспорту, в якій обґрунтовано тривалість та умови випробувань, а також спосіб оцінювання властивостей відповідних конструкцій.
На основі законів хімічної кінетики щодо прискорення корозійного процесу з підвищенням температури створено методологію прогнозування довговічності зварних з’єднань і вузлів металоконструкцій та захисних полімерних покривів, а також встановлення терміну їх служби. Застосування такої методології досліджень та прогнозування довговічності зварних конструкцій дало змогу отримати низку важливих практичних результатів.
Так, розроблено методику корозійного моніторингу конструкцій арки нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) на період будівництва (впродовж 2 років) та експлуатації (впродовж 100 років), та спільно з компанією «Новарка» проведено оцінювання технічного стану захисного покриву та корозійного стану конструкцій арки упродовж 18 місяців у період будівництва;
Також розроблено 7 нормативних документів у сфері захисту металоконструкцій від корозії, визначення технічного стану захисних покривів та корозійного стану поверхні труб підземних газонафтопроводів, визначення потенційно стрес-корозійно небезпечних ділянок магістральних газопроводів, моніторингу технічного стану захисного покриву та корозійного стану металу конструкцій арки нового безпечного конфайнменту «Укриття» на ЧАЕС.
Важливо, що результати виконаних досліджень впроваджено на таких підприємствах критичної інфраструктури України, як ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», ПАТ «Укртранснафта», КП КМДА «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», ДСП «Чорнобильська атомна електростанція», ДП «Антонов», КБ «Південне» ім.М.К. Янгеля та інших.
В обговоренні доповіді виступив заступник директора з наукової роботи Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України член-кореспондент НАН України Мирослав Хома, акцентувавши, що розроблена методологія має важливе наукове і практичне значення, про що свідчить її широке впровадження на провідних підприємствах критичної інфраструктури держави.
Головний науковий співробітник вiддiлу фiзико-металургiйних процесiв зварювання легких металiв і сплавiв Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України доктор технічних наук Тетяна Лабур наголосила, що викладена методологія є уніфікованою і може бути широко застосована при аналізі й дослідженні зварних з’єднань високоміцних і алюмінієвих сплавів, що застосовуються в літаках, космічних технологіях, суднах морського і річкового базування.
 |
Заступник начальника управління діагностики ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” Руслан Бабельський розповів про співпрацю з науковцями Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, завдяки якій упродовж останніх 20 років було проведено ряд спільних робіт з дослідження властивостей труб магістральних газопроводів, встановлення причин їх відмов та руйнувань. Він зазначив, що розроблена науковцями методологія забезпечує належний рівень для виявлення комплексу властивостей, що характеризують працездатність матеріалу трубопроводів.
Із доповіддю “Сейсмічна небезпека території України” виступив старший науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України доктор фізико-математичних наук Дмитро Гринь.
Він розповів про роботи, які проводить Інститут з метою забезпечення контролю за сейсмічною активністю на території України та пошуку можливостей зменшення сейсмічних ризиків для об’єктів інфраструктури та соціальної сфери.
Як зазначив доповідач, територія України знаходиться під постійним впливом сейсмоактивного поясу, який простягається від Азорських островів через Португалію, Середземне море, зону Вранча до Кавказу і Гіндукушу, де регулярно відбуваються землетруси магнітудою 4–7 балів. На території України основні сейсмологічні події проявляються в південно-західній частині Одеської області, Передкарпатті, Закарпатті, Криму та Західній Україні. Також землетруси спостерігаються і на платформній частині Центральної України, наприклад на Дніпропетровщині (м.Кривий Ріг), Полтавщині, Чернігівщині та Донеччині.
Важливими напрямами наукової діяльності Інституту є розроблення методів детального вивчення сейсмічності регіонів України та аналітичне опрацювання даних мережі сейсмологічних станцій. На сьогоднішній день в Інституті налічується 23 такі станції.
Інститут є провідною установою по вирішенню питань сейсмонебезпеки на території України. Науковцями розроблено карту загального сейсмічного районування території України, яка ввійшла до державних будівельних норм (ДБН) України і є обов’язковою для всіх будівельних компаній.
Доповідач, також розповів про участь фахівців Інституту геофізики ім.С.І. Субботіна НАН України у низці прикладних науково-технічних проєктів з надання ряду фізичних параметрів геологічного середовища в рамках робіт із сейсмічного мікрорайонування. Такі роботи проведено для об’єктів енергетичної інфраструктури – Київської, Кременчуцької, Середньодніпровської ГЕС та Канівської ГЕС і ГАЕС, для нафтогазового комплексу – нафтобази в Бродах, нафтопроводу «Дружба», газорозподільчих станцій в Ужгороді, Барі, Яготині, Диканьці, для житлових та соціально-культурних об’єктів у Києві, Одесі, Львові, Чернівцях та Хмельницькому.
Інститут активно займається й розробленням сейсмічної та сейсмологічної апаратури і використовує її для регіональних досліджень та створення нових стаціонарних пунктів спостереження. Так, у 2021 році встановлено сейсмологічне обладнання в історико-культурному заповіднику «Меджибож» для визначення рівня сейсмічності та її впливу на споруди.
Важливою є участь Інституту геофізики ім.С.І. Субботіна НАН України у міжнародному проєкті AdriaArray з вивчення сейсмічності територій країн, які розташовані біля Адріатичного моря, Альп і Карпат. Для участі в проєкті Інститут надаватиме сейсмічні дані, записані стаціонарними сейсмологічними станціями, розташованими у Західному регіоні України. Результатом такої співпраці буде інтеграція української сейсмології у європейське наукове співтовариство та обмін науковими досягненнями.
В обговоренні доповіді директор Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Кендзера акцентував на проблемі прогнозування землетрусів: часу і сили їх виникнення. Він також наголосив на важливості врахування питання сейсмостійкості при проєктуванні й зведенні будинків.
Директор Навчально-наукового інституту "Інститут геології" Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор геологічних наук, професор Сергій Вижва під час свого виступу наголосив на необхідності розширення мережі сейсмічних станцій на території України, а також необхідність пошуку шляхів привернення більшої уваги до проблем сейсмічної безпеки з боку державної влади.
Радник при дирекції Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України академік НАН України Віталій Старостенко підкреслив важливість вивчення глибинної будови Землі задля зменшення руйнівних наслідків природних явищ, зокрема землетрусів, а також ще раз наголосив на необхідності виконання будівельних норм задля запобігання масштабних руйнувань та людських жертв внаслідок цих явищ.
Директор Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України академік НАН України Ярослав Яцків розповів про можливі причини виникнення землетрусів та акцентував на необхідності подальшого удосконалення методів виявлення небезпеки, що пов’язана із землетрусами.
Обидві доповіді, представлені на засіданні Президії НАН України 8 березня 2023 року, викликали велике зацікавлення та жваве обговорення серед учасників.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Зокрема, прийнято постанову Президії НАН України про присудження Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України.
Нагадаємо, щорічно Національна академія наук України присуджує до дня народження академіка В.І.Вернадського (12 березня) дві медалі – одну вітчизняному і одну зарубіжному вченому.
За результатами конкурсу 2022 року Експертною комісією було рекомендовано присудити Золоту медаль імені В.І.Вернадського НАН України академіку НАН України Володимиру Горбуліну за видатні досягнення в розробленні наукових засад національної безпеки і обороноздатності України й іноземному члену НАН України, професору Янушу Кацпжику (Польща) за видатні досягнення в галузі штучного інтелекту, теорії прийняття рішень та робототехніки.
Урочисте вручення медалі традиційно відбудеться на річній сесії Загальних зборів НАН України.
Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній проінформував присутніх про результати спільного засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, головою якої він є, і Ради молодих вчених (РМВ) Академії, що відбулося 28 лютого 2023 року.
Далі було заслухано інформацію віцепрезидента НАН України академіка Вячеслава Богданова про сесії Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України, проведення яких заплановано на 25-27 квітня 2023 року.
Фото: Прес-служба НАН України