Упродовж 30 червня – 2 липня 2023 року в Косові на Гуцульщині (Івано-Франківська область) тривав триденний Всеукраїнський симпозіум-пленер «Творець нового культурного українства» до 170-річчя від дня народження письменника, перекладача, етнографа, публіциста, громадсько-політичного діяча й амбасадора українства у світі Михайла Павлика (1853–1915). Співорганізаторами події стали Інститут Івана Франка НАН України (Львів), Департамент освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації, Департамент освіти і науки Івано-Франківської обласної військової адміністрації, Управління культури Івано-Франківської обласної військової адміністрації, Відділ культури та туризму Косівської міської ради та Всеукраїнська громадська організація «Союз українок». Ювілейне пошанування постаті і здобутків Михайла Павлика відбувалося на державному рівні під патронатом начальниці Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлани Онищук і начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького.

Науковий симпозіум на малій батьківщині Михайла Павлика розпочали урочистим покладанням квітів до пам’ятника письменникові, а відкрили пленер – у Косівському музеї народної творчості (колекції) Михайла Струтинського й у віддаленому форматі (на платформі «Zoom»).

Науковою координаторкою та модераторкою конференції була заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Алла Швець. У своєму привітальному слові вона зазначила, що якщо намагатися створити цілісний образ Павликової життєтворчості, то разом із його біографією можна паралельно описати всю тогочасну історію нашої суспільності. Позаяк усе, що в ній здійснювалося на ниві народного поступу, безпосередньо пов’язане із 40-літньою подвижницькою працею Михайла Павлика задля «оживотворення українського народу».

Учасників зібрання дистанційно привітав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, який відзначив лідерство Інституту Івана Франка НАН України у вшануванні важливих історичних постатей, подякував за ефективну культурну й мовну політику, яку впроваджує ця академічна наукова установа.

Директор Інституту Івана Франка НАН України член-кореспондент НАН України Євген Нахлік у вітальному виступі наголосив на актуальності спадщини Павлика: «Як і сто років тому, актуальними є Павликове викриття московського деспотизму та Павликова патетика визвольного чину та здобуття української державності».

Наукова частина конференції об’єднала пленарні доповіді й засідання секцій.

У доповіді «Михайло Павлик: еволюція кабінетного ідеолога», виголошеній на пленарному засіданні, член-кореспондент НАН України Євген Нахлік порушив питання взаємовпливів Михайла Драгоманова, Михайла Павлика й Івана Франка; пояснив, чому трактує Павлика як кабінетного ідеолога; висвітлив його критику марксизму; розкрив Павликову еволюцію від федералістичного громадівства Драгоманова до прийняття та пропагування ідеї української державності.

У межах пленарного засідання завідувач кафедри зарубіжної літератури та полоністики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка доктор філологічних наук Галина Сабат висвітлила тему «Михайло Павлик — Іван Франко — Михайло Драгоманов: теорія “громадівства”».

Далі наукова робота конференції тривала у таких чотирьох секціях:

Секція І. «Михайло Павлик — публіцист, бібліограф, державник» (модератор — доцент кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова кандидат філологічних наук Олег Баган);
Секція ІІ. «Інтелектуальне оточення Михайла Павлика» (модератор — завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки доктор філологічних наук, професор Сергій Романов);
Секція ІІІ. «Фольклорні традиції та краєзнавство Гуцульщини. Геопоетика гір в українській літературі» (модераторка — завідувач кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Олеся Наумовська);
Секція ІV. «Творча своєрідність Михайла Павлика-письменника на тлі літературного процесу другої половини ХІХ ст. Сучасні контексти українського письменства» (модератор — доцент кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича кандидат філологічних наук Світлана Кирилюк).

Учасниками симпозіуму стали знані дослідники з різних куточків України — Києва, Львова, Бердянська, Дрогобича, Луцька, Острога, Чернівців, Івано-Франківська, Коломиї, Снятина. Частина доповідачів представили свої дослідження через відеозв’язок.

У різнопланових виступах науковці ґрунтовно осмислили професійні, творчі іпостасі Михайла Павлика, окреслили основні віхи життєтворчости ювіляра; зосередилися довкола його публіцистичної, державницької, фольклористичної та письменницької діяльності, листування й особистого контактування зі знаними інтелектуалами того часу — Іваном Франком, Михайлом Драгомановим, Лесею Українкою, Пантелеймоном Кулішем, Іваном Пулюєм. Доповідачі проаналізували літературний доробок, епістолярій, педагогічні, державницькі погляди, національні концепти Михайла Павлика, розкрили його постать крізь призму мемуаристики. Учасники зібрання також прослухали доповіді про геопоетику гір у творах Романа Іваничука, Марка Черемшини, Василя Портяка й у біографічних романах про художника Олексу Новаківського.

Із науковими доповідями на симпозіумі-пленері виступили й науковці Інституту Івана Франка НАН України. Зокрема, старша наукова співробітниця відділу франкознавства кандидат філологічних наук Олена Луцишин у першій секції представила доповідь «Михайло Павлик — перший бібліограф Івана Франка». Заступниця директора з наукової роботи Інституту доктор філологічних наук Алла Швець, яка брала участь як доповідачка у другій секції, розповіла про «жіночий слід» у взаєминах Михайла Павлика й Івана Франка. Наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики кандидат філологічних наук Марія Котик-Чубінська розкрила тему «Михайло Павлик як посередник у кореспонденції М. Драгоманова і К. Паньківського». Доповідачка, серед іншого, висвітлила головні теми листування українського вченого, радикала, сповідника соціалістичних поглядів Михайла Драгоманова й активного учасника народовського громадсько-культурного руху Галичини Костя Паньківського. У четвертій секції завідувач відділу франкознавства доктор філологічних наук Микола Легкий представив дослідження, в якому здійснив спробу стереометричного аналізу незавершеної повісті Михайла Павлика «Вихора». Наукова співробітниця відділу франкознавства кандидат філологічних наук Христина Ворок виголосила доповідь «“Вони були майже вповні контрасти один супроти одного”: ще раз про прототипи Франкового оповідання “Хома з серцем і Хома без серця”», в якій простежила галерею образів твору, наголосивши на різновиді персонажів-двійників і відтворенні двох автобіографічних характерів — самого Івана Франка та його приятеля Михайла Павлика. Наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Мирослава Дерев’яна проаналізувала ліричну композицію, проблематику, поетику й контекст ранньої Франкової поезії «Схід сонця». Старший науковий співробітник відділу літературного процесу та компаративістики кандидат філологічних наук Ігор Котик запропонував огляд трьох воєнних антологій: «Війна 2022», «Воєнний стан», «ЙБН БЛД РСН». Ішлося про те, як змінилося життя письменників із початком повномасштабного вторгнення російської армії на територію України, про опір загарбникам, почуття колективної відповідальности українців, а також про байдужість і злочини росіян. Темою заявленої у третій фольклористичній секції доповіді наукової співробітниці відділу франкознавства кандидата філологічних наук Олександри Салій були «Гуцульські сюжети в новелістиці й кінодраматургії Василя Портяка».

Усі доповіді супроводжувалися жвавою та плідною дискусією.

Програма симпозіуму не лише передбачала наукові доповіді, а й містила надзвичайно розмаїту пізнавальну мистецько-культурну й екскурсійну частину. Учасники симпозіуму помандрували в гори, ознайомилися з історико-культурною спадщиною Косова. Під час сходження на Сокільський хребет із села Яворова на гірській вершині відбулася поетична презентація волинської письменниці, доцента кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Олени Кицан. Модерував презентацію завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури цього ж університету доктор філологічних наук, професор Сергій Романов. Далі маршрут пролягав до Музею гуцульських старожитностей Богдана Петричука у селі Бабин, де відомий колекціонер і майстер автентичних вишиванок провів екскурсію й розповів про початки свого захоплення, складні вишивальні техніки, значення та роль вишиванок для пересічного гуцула.

Інші учасники симпозіуму відвідали Тернашорську Ладу в урочищі Тернашори села Яворів, екскурсанти відвідали сироварню і майстерню з виготовлення ліжників, побували на оглядовому майданчику на горі Острий у Косові.

Третього дня також відбулося чимало пізнавальних заходів. Спершу науковці відвідали Косівський музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини, де ознайомилися з багатьма старовинними скарбами Косівщини. Відвідувачів вразила сучасна поліфункціональна інтерактивна зала музею. Завершили екскурсійний маршрут Центр карпатської культури та громадський простір Громадської організації «Фонд Вільні» (релокованої до Косова із Запоріжжя), де науковці мали нагоду оглянути неймовірну колекцію гуцульської кераміки.