Вийшов друком 4-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (липень–серпень) за 2023 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією (ГАО) НАН України.
У зверненні до читачів головний редактор академік Ярослав Яцків напередодні відзначення 32-ої річниці Незалежності України розмірковує над питанням: «Якою буде Україна після закінчення війни?». Немає сумнівів, що стале економічне піднесення держави можливе тільки за умови належного розвитку науки, технологій та інновацій.
Тисячолітній православний культурно-мистецький та історичний центр Софійський Собор – святиня українського народу. «Бог посеред нього – і не захитається» – змістовна оповідь мистецтвознавиці Олени Шапіро (м. Київ) про долю, мистецьку спадщину, духовну значущість Софійського собору в Києві.
«Здолати звіра» – інформація кандидатки геологічних наук Анни Радченко (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ) про вихід у видавництві «Академперіодика» нової книги в рамках загальноакадемічної серії «Наука для всіх» під назвою «Рашизм: Звір з безодні». Її автор член-кореспондент НАН України Лариса Якубова (Інститут історії НАН України, м. Київ). Видання присвячено дослідженню ідеологічних і ментальних витоків рашизму, як вищій стадії «руськаго міра», етапам його поступу та викликам.
І ще одне нове видання цього року – «Поділ влади у контексті теолого-соціологічного праворозуміння (нариси правової теорії)» – рекомендує Анна Радченко у публікації «Влада як організаційний ресурс» (Київ: Гельветика). Автор доктор юридичних наук, академік Національної академії педагогічних наук України, співавтор Конституції України Василь Костицький. Книга є своєрідним підсумком тривалого наукового осмислення вченим як процесів конституцієтворення в Україні, так і впровадження у практику державного будівництва принципу поділу влади.
Російська агресія нанесла величезної шкоди довкіллю в Україні, людському здоров’ю та культурі. Як оцінити цю шкоду, щоб розрахувати вартість відновлення та обсяг репарацій, які платитиме агресор? Методи оцінювання описують Євген Стахів (Університет Джонса Гопкінса, м. Балтимор, США) та кандидат фізико-математичних наук Андрій Демиденко (Інститут проблем математичних машин та систем НАН України, м. Київ) у статті «Визначення, оцінка та облік (розрахунок) воєнної шкоди довкіллю України».
Українська письменниця Оксана Луцишина (Техаський університет, м. Остін, США) присвятила емоційне есе пам’яті своєї подруги, письменниці та громадської діячки Вікторії Амеліної, життя якої зупинилося назавжди після важкого поранення в червні 2023 року під час ракетного обстрілу Краматорська Росією – «Кожна хвиля – за тебе. Вікторія Амеліна. In memoriam».
Освітньо-наукова сфера потрапила у складні умови через російську збройну агресію. Словник української мови у 20-ти томах, який створюють в Українському мовно-інформаційному фонді спільно з фахівцями Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні та Інституту української мови, наразі представлено тринадцятьма томами. Про звитяжну працю вчених над подальшими випусками Словника та про низку проблем, пов’язаних із нормальним функціонуванням наукових установ та можливістю виконувати заплановані раніше завдання і важливі проєкти пише у матеріалі «Академічна лексикографія в умовах війни: хто, як не ми?» кандидатка філологічних наук Людмила Томіленко (Український мовно-інформаційний фонд НАН України, м. Київ).
Доктор фізико-математичних наук Максим Стріха представляє збірку поезій «Чорно-біла війна» Бориса Гриньова: щоденник трагічного і героїчного року». Борис Гриньов – знаний учений-матеріалознавець, академік НАН України (Інститут сцинциляційних матеріалів, м. Харків), а також меценат і поет. Увазі читачів пропонуються його «Вірші воєнного року».
Член-кореспондент НАН України Богдан Мацелюх (Інститут мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, м. Київ) повідомляє про «Маскувальні сітки від Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України».
«Маріупольський могильник» – один з найбагатших і найзагадковіших серед неолітичних поховальних комплексів Європи, розкопаний на місці майбутньої «Азовсталі». Кандидатка історичних наук Наталія Михайлова (Інституту археології НАН України, м. Київ) розповідає про трагедію української археологічної науки: пам’ятка первісної археології України повністю розграбована і знищена російськими хижаками. «Знищений двічі. Маріупольський неолітичний могильник – непоправна втрата європейської археології».
Астроном, історик науки Володимир Смирнов, вивчаючи матеріали архівно-слідчої групової справи УСБУ, намагається з’ясувати сутність обвинувачень і долю відомих вчених і співробітників Астрономічної обсерваторії в Одесі, арештованих у 1944 році НКДБ УРСР: і звинувачених у колабораціонізмі під час окупації Одеси: «Покровський, Варнеке, Соколов та ін: зрадники чи жертви свавілля?».
Полтавщина – справжня духовна скарбниця України, адже вона дала людству цілу плеяду талантів, – пише докторка історичних наук Ірина Петренко (ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», м. Полтава), серед яких «Корифей української історичної науки: Віра Никанорівна Жук (1928-2008) (до 95-річчя від дня народження)».
«Головне завдання України – її внутрішня інтеграція» – Богдан Залізняк (прес-центр ЗНЦ НАН України і МОН України, м. Львів) сповіщає про зустріч студентської молоді, науковців Львова, діячів культури та медіа з відомою журналісткою та громадською діячкою Ларисою Івшиною, яку організувала директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська.
В цьому числі «Світогляду» можна дізнатися про готові до впровадження у промислове виробництво наукові розробки Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України» (м. Київ), а саме:
- «Станція радіаційного контролю харчових продуктів, рідких та сипких матеріалів «FOOD LIGHT»;
- «Безпілотна система (БПЛА) автоматизованого радіаційного контролю місцевості та об’єктів ядерно-паливного комплексу - GS-SMART»;
- «Багатофункціональна портативна станція радіаційного контролю та моніторингу «Вектор»;
- «Установка багатофункціональна лазерна терапевтична «GELIOUS»;
- «Установка з переробки медичних відходів «МЕДВЕЙСТ»;
- «Найновіші вакуумні технології для елементів акумуляторів»;
- «Гнучкі одно- і двосторонні інфрачервоні обігрівачі»;
- «Мобільна станція моніторингу радіаційного та метеорологічного стану навколишнього середовища «МЕТЕОСПЕКТР»;
- «Система дистанційного гамма-спектрометричного сканування земної поверхнї з літальних апаратів типу «ОКТОКОПТЕР»;
- «Плазмохімічна установка «PLASMA-SORB» для очищення радіоактивних відходів зони відчуження Чорнобильської АЕС та трапних вод»;
- «Плазмохімічна технологія синтезу наноматеріалів та нанокомпозитів SIO2 /FE3 O4 для очищення рідких радіоактивних відходів об'єктів ЯПЦ»;
- «Автоматизований комплекс спектрометрії внутрішнього випромінювання людини «SCREENER»;
- «Сенсор на основі новітніх нано-частинок для B.ANTHRACIS та M. TUBERCULOSIS»;
- «Система оперативного радіаційного контролю швидкого реагування на базі літального апарату».
За більш детальною інформацією можна звернутися до директора Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» члена-кореспондента НАН України Юрія Леонідовича Забулонова (+38 044 502-12-29, e-mail:1952zyl@gmail.com).
Із номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися
на сайті видання. Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 219, м. Київ-30, 01601.
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»