Перегляд повідомлення

Чи існує межа Всесвіту та як далеко взагалі ми можемо спостерігати різні об'єкти у Всесвіті? Про це у своїй лекції в межах науково-популярного онлайн-лекторію «Science4Kids» на платформі «Inscience» розповідала астрофізикиня, молодша наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України, аспірантка 4-го року навчання Інституту фізики НАН України Олена Компанієць. 

Учені постійно намагаються зрозуміти, чи існує край Всесвіту і якщо так, то як він виглядає – чи існує край Всесвіту, як, умовно, фізична межа, або, можливо, якогось такого краю не існує, але існує так звана спостережна межа. Саме про це розповідала астрофізикиня у своїй лекції: «Ця історія розпочалася трішки більше, ніж 100 років тому, у 1925 році. Едвін Габбл, використовуючи телескоп Хукера в обсерваторії Маунт Вільсон поблизу Лос-Анджелеса, спостерігав за змінними зорями у давно відомій туманності Андромеда. Коли він зміг оцінити відстань до них, то був шокований. Виявилося, що те, що раніше вважали частиною нашої галактики, насправді знаходиться дуже далеко за її межами. Це був такий перехідний момент, коли ми розширили для себе спостережну межу нашого Всесвіту, оскільки до цього не було відомо, чи є щось за межами нашої Галактики. (...) На сьогодні нам відомо, що кількість галактик, які існують у Всесвіті, оцінюється приблизно у 2 трильйони. Це настільки багато, що нам складно уявити. (...) Тож, коли ми створюємо нові обсерваторії, ми збільшуємо межу Всесвіту, яку можемо спостерігати, тому що ми поліпшуємо обладнання, яке використовуємо для детектування світла».

Олена Компанієць пояснила, що дає науковцям сама можливість бачити дедалі більше нових галактик, чому спостереження космічно-мікрохвильового фону є настільки важливим для сучасних астрофізиків і чому науковці були шоковані, коли дізналися, що розмір нашого Всесвіту у багато разів більший за його вік.

Учена підсумувала: «Можна сказати, що більше ніколи не побачимо велику частину зір, які знаходяться в інших галактиках, через те, що вони перетинають межу спостережного Всесвіту. Вони знаходяться від нас настільки далеко, а Всесвіт розширюється настільки швидко, що світло від цих зір вже ніколи не долетить до нас. За різними оцінками, щосекунди втрачається від 20 до 60 тисяч зір (тобто вони перетинають ось цю межу спостережного Всесвіту). І через це в далекому-далекому майбутньому кількість галактик, які можуть спостерігати люди, буде зменшуватися. (...) Ми точно не знаємо, чи є межа Всесвіту фізична і, більше того, чи взагалі наш Всесвіт єдиний. Можливо, є й інші паралельні всесвіти (це так звана теорія мультивсесвіту). Можливо, майбутні наукові дослідження допоможуть нам знайти відповіді на це запитання».

Джерело: медійна платформа «Inscience»