12 грудня 2023 року в Інституті народознавства НАН України (Львів) відбувся круглий стіл «Музейні колекції НТШ в Інституті народознавства НАН України», присвячений 150-річчю від часу заснування у Львові Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ).
 Учасники круглого столу «Музейні колекції НТШ в Інституті народознавства НАН України» |
Директор Інституту народознавства НАН України академік Степан Павлюк звернувся до учасників цього зібрання зі вступним словом, а також виголосив доповідь «Становлення НТШ як закономірний культурно-історичний процес нації».
Голова НТШ, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України (Львів) академік Роман Кушнір окреслив діяльність Товариства в Україні.
 Під час круглого столу «Музейні колекції НТШ в Інституті народознавства НАН України».Зліва направо: професор кафедри художнього дерева Львівської національної академії мистецтв доктор історичних наук Роман Яців, директор Інституту народознавства НАН України академік Степан Павлюк, голова Наукового товариства ім. Шевченка академік Роман Кушнір |
До основної частини круглого столу, долучилися науковці Інституту народознавства НАН України. Зокрема, науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України кандидат історичних наук Віталій Кушнір виступив із теми «Музей Наукового товариства ім. Шевченка в культурному та політичному просторі міжвоєнного Львова». Старший науковий співробітник відділу етнології сучасності кандидат історичних наук Оксана Сапеляк доповіла про діяльність Івана Франка в НТШ. Завідувач відділу етнології сучасності доктор історичних наук, професор Ярослав Тарас поінформував присутніх про візуальну збірку музею НТШ (поштівки) у фондах Інституту народознавства НАН України. Старший науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України доктор мистецтвознавства Галина Івашків схарактеризувала українську кераміку з колекції НТШ.
В обговоренні доповідей взяв участь голова Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ член-кореспондент НАН України Ігор Завалій, він звернув увагу на націєтворчу роль Товариства. Член правління з питань мистецтва Громадської організації «Центр сприяння і розвитку програм та проєктів ЮНЕСКО у Львівській області», громадський діяч Марко Сімкін окреслив вплив музею НТШ на австро-угорського імператора Франца Йосифа І. Заступник директора з наукової роботи Інституту народознавства НАН України кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський схарактеризував значення музейних колекцій НТШ.
 Учасники круглого столу «Музейні колекції НТШ в Інституті народознавства НАН України» |
Крім того, у межах святкування 150-річчя НТШ відкрилася виставка «Музей НТШ: крізь вирви трьох воєн» із фондів Музею етнографії та художнього промислу і бібліотеки Інституту народознавства НАН України.
 На відкритті виставки «Музей НТШ: крізь вирви трьох воєн».Зліва направо: завідувач сектору експозиції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України Андрій Колотай, директор Інституту народознавства НАН України академік Степан Павлюк, куратор виставки, заступник директора з наукової роботи Інститут народознавства НАН України кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський |
Мета виставки – візуалізувати рани, завдані пам’яткам Музею НТШ під час двох світових воєн і привернути увагу до ризиків, що несе пам’яткам війна нинішня. Центром експозиції є відтворена атмосфера середовища діяльності Музею НТШ із тогочасним облаштуванням і обладнанням робочих місць.
Центральний об’єкт експозиції – вовняний килим із портретним зображенням Тараса Шевченка, виготовлений до його 100-літнього ювілею у 1914 році.
 Центральний обˈєкт експозиції – вовняний килим із портретним зображенням Тараса Шевченка, виготовлений до його 100-літнього ювілею у 1914 році |
У вітринах експозиції в актовій залі скомпоновано два емоційні блоки: перший – світлини експозиції Музею НТШ у мирний час і після бомбардування у 1944 році, підсилені експонатами, що дійшли до нашого часу пошкодженими; другий – знакові пам’ятки колекції Музею НТШ.
 Світлини експозиції Музею НТШ у мирний час і після бомбардування у 1944 році, підсилені памˈятками, що дійшли до нашого часу пошкодженими (керамічна плакетка початку ХХ ст. із зображенням Тараса Шевченка авторства Михайла Паращука та два настільні дерев’яні хрести) |
Представлені на виставці 110 музейних пам’яток із фондових груп «Народна тканина», «Дерево», «Сучасна тканина», «Писанки», «Народна кераміка», «Головні убори і прикраси», «Фотографії та візуальні матеріали» творять якісний зріз етнографічної музейної колекції НТШ, що її сформували науковці, збирачі, меценати і дарувальники наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, а сучасні покоління музейних фахівців зберегли та примножили.
 Деревˈяні різьблені і щедро декоровані вироби 1880-х років авторства відомого гуцульського майстра Юрія Шкрібляка,керамічні вироби кінця ХІХ – початку ХХ ст., а також традиційні жіночі прикраси та весільні головні убори, виготовлена на замовлення НТШ овальна керамічна плакетка з погрудним зображенням Тараса Шевченка авторства Михайла Гаврилка |
За інформацією Інституту народознавства НАН України