В Інституті економіки та прогнозування НАН України видали колективну монографію «Розвиток титанової та алюмінієвої промисловості України на інноваційній основі: перспективи та обмеження», підготовлену в межах виконання комплексу наукових і науково-технічних (експериментальних) робіт міждисциплінарного характеру Національної академії наук України у 2023–2024 роках, спрямованих на розроблення й наукове супроводження реалізації національних стратегічних ініціатив із розвитку інноваційних видів промислової діяльності, до яких належать видобування й переробка титанової та алюмінієвої сировини і виробництво кінцевої продукції з високою доданою вартістю.
Сьогодні надзвичайно актуалізувалося створення в Україні високотехнологічних виробництв, забезпечених унікальними сировинними ресурсами, висококваліфікованими працівниками та сучасними технологіями. Це питання широко обговорюють в інформаційному просторі на урядовому, експертному й громадському рівнях.
Згадана монографія містить відповіді щодо модернізації виробничих потужностей з виробництва продукції високої доданої вартості, напрямів розширення асортименту виробів із титанових і алюмінієвих сплавів для потреб внутрішнього й міжнародного ринків.
Автори окреслили основні риси української промисловості та сформували бачення майбутнього розвитку нашої національної економіки крізь призму міжнародного досвіду повоєнного відновлення. Це дало змогу визначити види промислової діяльності, перспективні для повоєнного відновлення, і «домашні завдання» для економічної політики майбутнього розвитку України.
У виданні проаналізовано сучасний стан і перспективні напрями розвитку титанової та алюмінієвої промисловостей в Україні та світі. Зокрема, чимало уваги приділено базовим умовам їхнього функціонування: мінерально-сировинній базі, ключовим гравцям у сфері видобування й виробництва, інституційному, науковому і кадровому забезпеченню. Науковці вивчили перспективні ринки виробів із металевого титану й алюмінію для високотехнологічних галузей світової промисловості і на цій підставі обґрунтували «вікна можливостей» для інтеграції українських виробників у вищі ланки глобальних ланцюгів доданої вартості.
Автори також оцінили макроекономічні й мультиплікаційні ефекти від внеску інноваційного розвитку титанової та алюмінієвої промисловостей у загальний обсяг випуску продукції, створення доданої вартості, обсяги імпорту й оплати праці в Україні.
Практично значущими у цій праці є техніко-економічне обґрунтування інноваційних проєктів розвитку титанової та алюмінієвої промисловостей України, визначення критеріїв інвестиційної привабливості інноваційних проєктів для держави, українських та іноземних інвесторів, а саме: отримання прибутку від інвестицій, генерування чистого прибутку в довгостроковому періоді, низький рівень ризиків втрати інвестованих коштів, гарантії уряду, фондів чи страхових компаній у збереженні інвестицій, інструменти оцінювання привабливості інноваційно-інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями.
Авторський колектив монографії сформував наукову позицію щодо створення сприятливих умов для залучення інвестицій у модернізацію наявних потужностей з переробки титану й алюмінію, а також будівництва нових високотехнологічних виробництв в Україні, зокрема шляхом впровадження фінансових стимулів, підтримання українських наукових розробок і досліджень, формування національної інноваційної екосистеми та пришвидшення трансферу технологій, які дадуть позитивний макроекономічний ефект не лише для виробництва промислової продукції, а й для економіки України загалом.
Монографія стане у пригоді науковцям, працівникам державних органів управління, викладачам, аспірантам, студентам закладів вищої освіти, що готують фахівців з інженерно-технічних і економічних спеціальностей.
Автори праці:
- директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць;
- заступник директора з наукової роботи цього ж Інституту член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін;
- головний науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту член-кореспондент НАН України Марія Скрипниченко;
- завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків доктор економічних наук Віталій Венгер;
- провідний науковий співробітник сектору публічних фінансів відділу публічних фінансів доктор економічних наук Олена Білоусова;
- старший науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків доктор економічних наук, доцент Оксана Кушніренко;
- завідувачка відділу розвитку інфраструктури доктор економічних наук Олена Никифорук;
- старший науковий співробітник відділу промислової політики доктор економічних наук Олена Ципліцька;
- старший науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Олександр Биконя;
- старший науковий співробітник відділу промислової політики кандидат економічних наук Наталія Гахович;
- старший науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку кандидат економічних наук Лідія Кузнєцова;
- провідний науковий співробітник сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Володимир Олефір;
- старший науковий співробітник відділу розвитку інфраструктури кандидат економічних наук Ольга Стасюк;
- науковий співробітник відділу розвитку інфраструктури кандидат економічних наук Наталя Федяй;
- учений секретар Інституту кандидат технічних наук Володимир Хаустов;
- науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Олександр Білоцерківець;
- завідувачка відділу фізико-технологічних процесів лиття алюмінієвих сплавів Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України доктор технічних наук Адель Пригунова;
- завідувач відділу прогнозування та інформаційно-технічних досліджень в металургії Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України кандидат технічних наук Леонід Тубольцев.
Бібліографічний опис видання
Розвиток титанової та алюмінієвої промисловості України на інноваційній основі: перспективи та обмеження : колективна монографія / за ред. д-ра екон. наук, ст.н.с. В.В. Венгера ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – Електрон. дані. – К., 2024. – 286 с.
Інститут економіки та прогнозування НАН України запрошує всіх зацікавлених осіб до обговорення та співпраці задля реалізації представлених розробок.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України