20–21 травня 2017 року в Україні відбулися вже традиційні весняні «Дні науки». Чотири року тому цей науково-популяризаційний проект заснували молоді вчені Академії. Відтоді його аудиторія постійно зростає. Розширюється й мережа охоплених ним університетів і науково-дослідних установ. Про особливості цьогорічних травневих заходів в ефірі чергового випуску програми «Азбука реальності. Винаходи» радіостанції «Промінь» розповіли співкоординатори проекту – молодший науковий співробітник відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Сергій Гончаров, науковий співробітник лабораторії популяційної екології Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Наталя Атамась, науковий співробітник відділу нервово-м’язової фізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України кандидат біологічних наук Олексій Болдирєв і молодший науковий співробітник відділу астрофізики Радіоастрономічного інституту НАН України (м. Харків) Анастасія Скорик.
 Сергій Гончаров і Наталя Атамась у студії радіостанції «Промінь»(автор фото – Марія Бабич)
|
Як пояснив С. Гончаров, раз на два роки свої весняні заходи проект «Дні науки» проводить спільно зі ще однією науково-популяризаційною ініціативою – Міжнародним Днем рослин в Україні (базова установа – Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України), який у 2017 році відбувся вже вчетверте. Крім того, організатори вирішили перенести переважну більшість подій зі столиці до регіонів, а точніше – до Харкова, Одеси та Житомира, аби ширше ознайомити тамтешніх мешканців із досягненнями науки й, зокрема українських учених. Це пов’язано також із тим, що травневим «Дням науки» передували «нервові» «Дні науки», які з розмахом пройшли у Києві в березні (так само не без участі вчених Академії – одним із головних організаторів цих заходів став Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України) – в рамках Всесвітнього тижня мозку в Україні. С. Гончаров зауважив, що регіональне зміщення акцентів було своєрідним викликом для проекту, оскільки потребувало налагодження зв’язків із місцевими колегами та засобами масової інформації і залучення інших додаткових ресурсів, у тому числі фінансових. Проведення «Днів науки» в регіонах мало продемонструвати, що в нашій країні наука існує не тільки в центрі, а й в інших містах і навіть поза їхніми межами – в ботанічних садах, національних природних парках, заповідниках, резерватах.
«Усе це розташовано на периферії. І саме там можна побачити велике різноманіття всього живого, і побачити, яка Україна дійсно красива. Науковці в цей час приймають гостей і в охоронюваних зонах – там, куди відвідувачів зазвичай не пускають», – продовжує Н. Атамась. За її словами, «Дні науки» проводяться двічі на рік зовсім не випадково: якщо у травні погода (як правило, сонячна й суха) сприяє проведенню екскурсій на свіжому повітрі (а отже, значно краще в цей період зі своєю діяльністю можуть ознайомити саме представники природничих спеціальностей), то листопадова програма є переважно камерною, лабораторною – всіх охочих запрошують до себе в гості фізики, хіміки, біохіміки, молекулярні біологи.
За словами С. Гончарова, цільові аудиторії «Днів науки» – це школярі та студенти. Але заходи відкриті для всіх – від найменших до найстарших, без обмеження за віком, рівнем освіти, фахом. Важить лише допитливість і бажання дізнаватися більше про навколишній світ. «Ми вже кілька років проводимо опитування, щоб скласти портрет нашої аудиторії. І бачимо, що фізика, техніка, лабораторні дослідження більш цікаві для дорослих, зокрема студентів. Малеча ж полюбляє природу – рослини, тварин. Але насправді всім цікаво все. І це – дуже вдячна публіка», – говорить Н. Атамась. Заходи «Днів науки» не передбачають попередньої ґрунтовної підготовки. Власне, основна їхня мета – просвітницька: організатори й учасники, використовуючи широкий спектр засобів наочності, діляться з відвідувачами новими знаннями, інформацією про найсучасніші наукові розробки й технології, зокрема про досягнення українських науковців. До того ж, «Дні науки» – це нагода не тільки познайомитися, а й поспілкуватися з ученими, упевнитися в тому, що вони готові й відкриті до діалогу з суспільством. Грубо кажучи, часто це навіть просто можливість на власні очі й вуха переконатися в тому, що наука в Україні досі є (попри всі труднощі, з якими вона нині стикається), що вітчизняні дослідники справді працюють, що чимало результатів їхньої роботи визнано на світовому рівні. Головна ідея, яку прагне донести суспільству проект «Дні науки», – необхідність науки для нормального розвитку національних економічної та соціокультурної сфер. Водночас, це – заходи культурного дозвілля, які обирає переважно найпрогресивніша частина українців.
О. Болдирєв запевнив, що програма травневих «Днів науки» в Одесі була не менш насиченою, ніж у Києві в попередні роки. До них долучилися хіміки, біологи, медики, а також фахівці, які працюють у галузі морських досліджень. Організатори запланували низку науково-популярних лекцій, демонстрацій експериментів, зустрічей із ученими. Наприклад, одна з лекцій була присвячена міжнародній науковій експедиції на дослідницькому судні «Маре Нігрум», а під час серії демонстрацій відвідувачі могли оглянути культури рослин у пробірках, власноруч виокремити ДНК із бактерій, дізнатися більше про зняття відбитків пальців. Одеськими партнерами «Днів науки» виступили Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова, Одеський національний медичний університет, місцева філія ініціативи науково-популярного спрямування – формат лекцій «15х4» (тобто 4 лекції тривалістю 15 хв кожна). Оскільки частина заходів проходила саме у стінах університетів, організатори сподіваються, що їм вдалося спонукати студентів цікавитися не тільки спеціальністю, за якою вони навчаються, а й іншими галузями знань, у тому числі безпосередньо з нею не пов’язаними.
Заходи в Харкові проводилися за активної участі місцевого осередку популяризації науки «Вільний університет «Майдан Моніторинг»» (ВУММ) і Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України. Цього разу лекцію про метаматеріали прочитала науковий співробітник відділу теоретичної фізики Інституту радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова НАН України кандидат фізико-математичних наук Тетяна Рохманова. Під час демонстрацій експериментів можна було простежити поведінку різних матеріалів за наднизьких температур. Особливість же ВУММ полягає в тому, що він надає майданчик для українських науковців, які прагнуть розповісти про результати власних досліджень. «ВУММ просуває саме українську, й зокрема харківську науку. Ми не просто розповідаємо про якісь цікавинки науки взагалі. Ми намагаємося в першу чергу запрошувати харківських учених, про яких іще ніхто не чув. На жаль, у Харкові, як і в більшості міст України, існує небагато таких можливостей для людей, які цікавляться наукою і хотіли би прийти та послухати про неї, поставити запитання до лекторів», – стверджує А. Скорик. Зустрічі в ВУММ відбуваються щотижня. За три роки існування проекту встигла сформуватися аудиторія з постійних відвідувачів. Самі науковці теж радо стухають колег, які працюють в інших галузях. Для того, хто з певних причин не може долучитися до події безпосередньо (наприклад, мешканці інших міст), організатори забезпечують онлайн-трансляцію, а згодом розміщують відеозапис у вільному доступі на Youtube-каналі ВУММ: наразі там зібрано вже понад 100 лекцій, найбільшою популярністю серед яких користуються присвячені соціогуманітарній проблематиці, а також лекції з генетики й ботаніки.
 Анастасія Скорик (фото – з Facebook-профілю вченої) |
Житомир, на відміну від Харкова й Одеси, не належить до великих наукових центрів, однак там є вищі навчальні заклади. Крім того, до міста приїхали запрошені лектори. Програма заходів у Житомирі була також досить насиченою: розглядалися проблеми ядерної енергетики, ембріології, океанології, синтетичної біології.
Не залишився обділеним і Київ: цього разу столичні локації зосередилися виключно на ботанічній і навколоботанічній тематиці – з нагоди відзначення 4-го Міжнародного Дня рослин в Україні. Заходи проходили в Інституті молекулярної біології і генетики, Інституті харчової біотехнології і геноміки, Національному науково-природничному музеї НАН України. Низку подій (зокрема, екскурсії та літературознавчо-ботанічний лекторій і майстер-класи) приймав у себе Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України. Міжнародний День рослин є просвітницьким рухом планетарного масштабу, до якого наша держава приєдналася завдяки Інституту харчової біотехнології і геноміки НАН України (фахівці цієї установи займаються, серед іншого, розробленням генетичних основ отримання нових сортів рослин і підвищенням продуктивності рослин). Цей рух згуртовує всіх, хто в той чи інший спосіб пов’язаний із рослинним світом, – біологів, ландшафтних дизайнерів, фермерів і працівників сільського господарства, художників (ботанічних ілюстраторів). Як підкреслила Н. Атамась, Україна дуже добре представлена в цьому русі. Так, 2015 року вона посіла друге місце у світі за насиченістю програми та кількістю заходів, проведених із нагоди 3-го Міжнародного Дня рослин.
«Ми боремося за позитивний імідж науки серед активного прошарку суспільства. І коли потребуватимемо допомоги суспільства – маю надію, зможемо на неї розраховувати», – говорить С. Гончаров. «Проблема недофінансування науки в нас існувала й існуватиме. Ми розуміємо складну економічну ситуацію, в якій опинилася Україна. Разом із тим, ми намагаємося переконувати керманичів нашої держави – на всіх рівнях, які нам тільки доступні, – в необхідності дерегуляції наукової діяльності», – додає Н. Атамась. Такі кроки покликані спростити життя вчених і наукових установ, усунувши бюрократичні перешкоди, які перед ними постають, зокрема, при отриманні й використанні міжнародних грантів, купівлі обладнання тощо. Крім того, не маючи належної матеріально-технічної бази, наукові установи нерідко програють зарубіжним колегам, оскільки наявність новітнього обладнання є однією з умов при претендуванні на міжнародні гранти, зокрема і в межах Рамкової програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Інша гостра проблема – відтік національного інтелекту за кордон. Якщо цей процес ігнорувати, перспективи України будуть дуже сумними: на підтримання науки принаймні на нинішньому рівні грошей у бюджеті бракує вже зараз, а в майбутньому на її відновлення (в разі втрати) доведеться витрачати значно більші кошти. Навіть із фінансової точки зору вигідніше створювати комфортні умови для роботи науковців тут, в Україні, і для повернення тих, хто раніше виїхав, аніж потім намагатися заново залучати потрібних фахівців, за найкращих із яких ведеться досить жорстка конкурентна боротьба. Продовжуючи деградувати, вітчизняна наука в певний момент виявиться неспроможною виконувати одну з головних своїх суспільних функцій – експертну. Це потягне за собою зниження професійності на всіх рівнях, у тому числі у сфері державного управління. Висококваліфіковані кадри, які не можуть реалізувати себе на Батьківщині, користуватимуться попитом за кордоном, проте Україна, втративши науку, приречена на відставання від розвинених спільнот і поступове перетворення на сировинний придаток, не спроможний виробляти власний конкурентоздатний продукт (із великою доданою вартістю) у жодній із галузей економіки. І про це потрібно думати вже зараз, доки ще не пізно змінити ситуацію на краще, – переконані українські вчені.
Докладніше слухайте в повному аудіозаписі радіопередачі – за посиланням:
http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channel/period/item-listen-popup.html?periodItemID=1648052
Підсумкову статтю, присвячену цьогорічним весняним «Дням науки» та 4-му Міжнародному Дню рослин в України, спеціально для журналу «Вісник Національної академії наук України» підготували С. Гончаров і Н. Атамась (ПЕРЕГЛЯНУТИ ПУБЛІКАЦІЮ).
Наступного разу чекайте на «Дні науки» 11-12 листопада 2017 року.