Перегляд повідомлення

28 вересня 2017 року Національну академію наук України відвідала делегація Харбінського інженерного університету (КНР).

Участь у зустрічі взяли: з українського боку – перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець, начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України кандидат історичних наук Анатолій Мирончук і заступник директора Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України кандидат хімічних наук Володимир Мишак; із китайського боку – ректор Харбінського інженерного університету (ХІУ) Яо Юй, помічник ректора ХІУ Янь Жуцзянь, заступник начальника спілки випускників ХІУ Го Фен, начальник міжнародного відділу ХІУ Лю Чжицян, директор Інституту зв’язку ХІУ Го Цян, а також професор Інституту економіки та управління, директор Центру дослідження України і Росії при ХІУ Гао Тяньмін та співдиректор Освітньо-культурного центру «Інститут Конфуція» Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського Дін Сінь.

Привітавши зарубіжних гостей, академік А. Наумовець коротко поінформував їх про статус, завдання, історію, структуру та напрями діяльності НАН України, наголосивши, що велику увагу Академія приділяє розвиткові міжнародного наукового й науково-технічного співробітництва – задля сприяння широкій інтеграції українських учених до світового наукового співтовариства, причому одним із пріоритетів цього напряму роботи НАН України є розвиток взаємодії з китайськими партнерами, головні серед яких – Академія наук Китаю, Китайська академія суспільних наук, Державне управління у справах іноземних спеціалістів КНР, академії наук, університети й інститути провінцій Чжецзян, Шаньдун, Гуандун, Цзяньсі, Цзілінь, Фуцзянь, Шаньсі та низки інших. Угоди про співпрацю в галузі науки й техніки підписано з багатьма народними урядами провінцій та муніципалітетами міст. Тісну взаємодію налагоджено в тому числі з організаціями, інститутами, підприємствами м. Харбін і провінції Хейлунцзян у цілому. Так, нині діють Угода про співробітництво між Національною академією наук України та Академією наук провінції Хейлунцзян КНР і Меморандум про науково-технічне співробітництво між Народним урядом м. Харбін КНР і НАН України. Академік А. Наумовець розповів також про кілька вартих уваги ініціатив у галузі науково-технічного співробітництва. Так, у вересні 2016 року Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України та Муніципальний уряд м. Харбін підписали Меморандум про створення на території технопарку провінції Хейлунзян спільного підприємства «Українсько-китайський центр зварювання», що спеціалізується на підготовці спеціалістів, гарантійному обслуговуванні й ремонті обладнання та виконує зварювальні роботи на замовлення місцевих підприємств. Інший приклад – щорічне (починаючи з 2015 року) проведення «Китайсько-українського науково-технічного форуму» на базі Харбінського технологічного університету. Основна мета цього заходу – ознайомлення китайських учених і фахівців із досягненнями їхніх українських колег у галузі радіоелектроніки, радіотехніки, матеріалознавства, ракетобудування, інформаційних технологій. Результати форумів, що відбулися, дають змогу зробити висновок про великі масштаби й серйозні перспективи цього починання. 4 серпня 2016 року Президію НАН України відвідала делегація Харбінського технологічного університету та секретаріату Китайсько-українського науково-технологічного форуму. Що ж стосується співпраці НАН України з Харбінським інженерним університетом, то наразі вона активно поглиблюється: фахівці університету регулярно відвідують Україну для участі в наукових конференціях, а чимало академічних інститутів налагодили з ним плідну взаємодію. Зокрема, співпраця Інституту гідромеханіки НАН України з ХІУ бере початок 2007 року: за час, що минув відтоді, українські фахівці виконали кілька замовлень китайської сторони – з розроблення методик розрахунку руху в рідкому середовищі в умовах кавітації, впливу кавітації на динаміку моделей, комп’ютерного моделювання цих процесів та інше. Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України співпрацює з ХІУ від 2011 року. Китайські фахівці відвідали інститут із ознайомчим візитом у 2011 році, а під час візиту українських учених до Харбіну в 2012 році було підписано відповідну угоду про двостороннє академічне та науково-технічне співробітництво. Крім цього, в різний час зв’язок із ХІУ підтримували Інститут фізики, Інститут механіки імені С.П. Тимошенка й Інститут надтвердих матеріалів імені В.М. Бакуля НАН України. На завершення свого виступу академік А. Наумовець висловив сподівання на те, що зустріч послугує подальшому зміцненню й розвитку співпраці між установами НАН України та організаціями м. Харбін і провінції Хейлунцзян, і зауважив, що взаємодії з китайськими університетами Академія надає особливого значення: наразі триває її активне співробітництво вже з 15 університетами КНР, діють угоди про співробітництво з Чжецзянським і Цзілінським університетами. «Ми раді розширити цей перелік, підписавши угоду про співробітництво з таким великим і авторитетним науковим центром, як Харбінський інженерний університет», – підсумував А. Наумовець. 

Голова китайської делегації – ректор Харбінського інженерного університету Яо Юй зазначив, що радий разом із колегами відвідати Національну академію наук України. Він поінформував українських колег, що очолювана ним делегація мала досить напружений графік зустрічей: 27 вересня вони побували в Одесі та провели перемовини щодо двосторонньої співпраці з Південноукраїнським національним педагогічним університетом імені К.Д. Ушинського, а наступного дня відвідали Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, поспілкувавшись, зокрема і з науковцями Академії, а саме – Радіоастрономічного інституту НАН України. До Президії Національної академії наук України китайські гості прибули так само з метою поглиблення співробітництва за напрямами, які в діяльності університету визначено пріоритетними. Як розповів Яо Юй, ХІУ було засновано 1953 року – для забезпечення підготовки технічних та інженерних кадрів. Нині в університеті навчаються понад 24 тис. студентів (майже 15 тис. бакалаврів і близько 8 тис. магістрів), з яких 1 тис. осіб – іноземні студенти, а викладацький склад налічує 2800 осіб (у тому числі 1800 професорів). Упродовж останніх кількох років на базі окремих спеціалізацій ХІУ було створено 6 самостійних вищих навчальних закладів. Головним же напрямом діяльності ХІУ залишилося суднобудування. Проте, крім цієї галузі, університет обслуговує сферу ядерних технологій. Причому не лише готує відповідні висококваліфіковані кадри, а й проводить за вказаними напрямами наукові дослідження. Загалом, уже понад 60 років ХІУ здійснює підготовку кадрів і дослідження за чотирма спеціалізаціями: суднобудування та морська інженерія; створення динамічних систем суден; морська інформатика; сучасна ядерна енергетика. Більшість провідних китайських фахівців у цих галузях – випускники ХІУ. На замовлення китайського уряду університет нині виконує роботи зі створення динамічних систем суден, конструювання багатофункціональних суден, а також працює з інформаційними системами. За наказом Уряду КНР університет отримав земельну ділянку та 2,5 млрд. юанів – для розбудови своєї філії в м. Ціньдао, яке є промисловою базою для суднобудування й розвитку морських технологій. Головним призначення філії стане зосередження уваги на наукових розробках і їхній комерціалізації. Тому, за словами Яо Юя, ХІУ надзвичайно зацікавлений у налагодженні співпраці з українськими партнерами й навіть заснуванні в рамках філії університету в Ціньдао українсько-китайських центрів для реалізації спільних проектів, насамперед у галузях радіозв’язку, радіофізики, астрофізики, радіоастрономії, радіоелектроніки, оптичної передачі даних, морських інформаційних систем (у першу чергу глибоководних) тощо. Всі ці напрями роботи, підкреслив ректор, покликані забезпечити реалізацію геостратегічної ініціативи КНР «Один пояс, один шлях», у тому числі проекту Морського Шовкового шляху. Що ж стосується ядерних досліджень, то співробітники університету працюють над розробками за цим напрямом за дорученням Китайського атомного агентства. Цікаво, що ХІУ є єдиним вищим навчальним закладом Азії й Тихоокеанського регіону, що готує фахівців для цієї галузі за програмою МАГАТЕ. Щороку університет надає 40 грантів студентам (у тому числі й зарубіжним) для навчання та наукової діяльності в галузі ядерних технологій. Із іншого боку, попри чітку визначеність напрямів діяльності, університет радо співпрацюватиме з українськими колегами і у сфері соціогуманітарних наук (зокрема, економіки, соціальних досліджень, правознавства, проблем управління), які теж викликають значний інтерес китайської сторони. Яо Юй зауважив, що при ХІУ вже створено Центр регіонознавства, який спеціалізується й на вивченні України. ХІУ також розглядає можливість створення спільного з НАН України науково-дослідного інституту в тому таки Ціньдао (який виконуватиме як фундаментальні, так і прикладні дослідження – з наголосом на їхній комерціалізації) й сподівається – в разі потреби – заручитися для цього (як для важливого міжнародного проекту) підтримкою урядів України та КНР. Інститут, у свою чергу, зможе, як сподівається ректор ХІУ, послугувати платформою для подальшого розвитку двосторонньої співпраці між Академією й університетом. Крім того, НАН України та ХІУ можуть не обмежуватися виконанням наукових досліджень, а організувати – відповідно до основного призначення університету – спільну підготовку студентів за узгодженим переліком спеціальностей.

Академік А. Наумовець подякував ректорові Яо Юю за змістовний виступ, цікаву інформацію та конструктивні пропозиції. Він, зокрема, поінформував китайського колегу про те, що НАН України має успішний досвід співпраці з партнерами із КНР при створенні спільних науково-дослідних центрів. Серед останніх прикладів плідної українсько-китайської взаємодії – заснування на території провінції Шаньдун інституту, який займатиметься питаннями консервації атомних електростанцій. Низку цікавих розробок за напрямом морських досліджень може запропонувати Інститут гідромеханіки НАН України. Однією з провідних українських наукових інституцій в галузі радіозв’язку є розташований у Харкові Інститут радіофізики і електроніки імені О.Я. Усикова НАН України, фахівці якого працюють також над застосуванням сучасних досягнень радіофізики й радіоелектроніки в біології та медицині. Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України спеціалізується, серед іншого, на зварювальних роботах, які проводяться на корпусах ядерних реакторів і суднах. Ученим Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України належить низка високоякісних клеїв-герметиків, які можуть знайти застосування і в суднобудуванні, оскільки призначені для усунення пробоїн, дір, щілин і нині ефективно використовуються, наприклад, для ліквідації наслідків прориву тунелів і шахт метрополітену. «Таким чином, ми бачимо, що є дуже хороші перспективи для корисної, плідної співпраці між Національною академією наук України та Харбінським інженерним університетом. І Академія, зі свого боку, всіляко сприятиме її налагодженню», – наголосив віце-президент НАН України.

На завершення зустрічі сторони підписали угоду про співробітництво.

За інформацією Відділу міжнародних зв’язків НАН України та прес-служби НАН України