27 серпня 2018 року в рамках міжнародної конференції НАНО–2018 Інститут фізики НАН України та консорціум Enterprise Europe Network – Ukraine (EEN–Ukraine) провели міжнародний форум INNOVATION–2018. Безпосередню участь в організації заходу взяв Київський національний університет імені Тараса Шевченка, на базі якого й відбувався цей масштабний захід.
Форум зосередився на написанні інноваційної стратегії України й обміні досвідом між вітчизняними та зарубіжними експертами щодо побудови національної інноваційної інфраструктури нашої держави. Організатори залучили до обговорення представників державних виконавчих органів, відповідальних за впровадження інноваційного шляху розвитку України, й експертів європейських технопарків, які представили найкращі міжнародні практики розвитку інноваційного потенціалу.
 Під час першої частини Форуму: презентація члена-кореспондента НАН України Алли Ємець |
Міністерство освіти і науки України разом із експертними групами нині обговорює й узгоджує інноваційну стратегію для України. Голова робочої групи Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій зі створення Національного фонду досліджень України (НФДУ), член Наукового комітету, завідувач відділу клітинної біології і біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України член-кореспондент НАН України Алла Ємець розповіла про основні завдання та функції НФДУ, а також про те, які зміни передбачаються в національній науковій сфері з початком повноцінного функціонування Фонду. Як зазначила вчена, нині очікується, що НФДУ буде самостійним гравцем, який розпоряджатиметься значними коштами, спрямованими на підтримку розвитку науки і створення нових інноваційних технологій. Зазначалося також, що зараз триває обговорення потенційної зміни тарифної сітки задля збільшення заробітної плати науковців.
 Академік Ярослав Яцків і член-кореспондент НАН України Алла Ємець |
Президент Української астрономічної асоціації, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік Ярослав Яцків поінформував про кроки, які здійснює Національна академія наук України для підтримки інновацій.
Генеральний директор Директорату інновацій та трансферу технологій Міністерства освіти і науки України Дар’я Чайка розповіла, що метою національної інноваційної стратегії України є створення інноваційної екосистеми, котра забезпечить швидку та якісну трансформацію творчих ідей в інноваційні продукти й послуги. Стратегія спрямовуватиметься на:
– подолання поточних негативних тенденцій розвитку інноваційного потенціалу, створення умов для його розширеного відтворення;
– створення сприятливих умов для прискореного зростання інноваційної сфери, постіндустріальних галузей економіки, збільшення економічних доходів від інновацій;
– створення умов для збереження та посилення професійного людського капіталу, насамперед творчого потенціалу України;
– зменшення корупційних зловживань у процесі реалізації державної економічної політики;
– підвищення ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на розвиток науки й інновацій.
 Дар’я Чайка відповідає на запитання аудиторії |
Дар’я Чайка також назвала кроки, які необхідно зробити на шляху інноваційного розвитку. Серед них, зокрема, такі:
• оновлення термінологічної бази даних;
• створення сприятливої правової та регуляторної бази для суб’єктів господарювання, які здійснюють інноваційну діяльність, особливо для потреб малого інноваційного підприємництва (стартапів);
• створення ефективного механізму залучення приватних інвестицій для фінансування прикладних досліджень і науково-технічного розвитку, зокрема, дослідницьких організацій, котрі зараз отримують фінансування з державного бюджету;
• створення механізму посилення правової охорони інноваційних підприємств від рейдерства та необґрунтованих перевірок; створення сприятливих умов для розвитку ринку венчурного капіталу;
• розвиток інноваційної інфраструктури на базі закладів вищої освіти й наукових установ;
• розвиток зв’язків вітчизняних учених і винахідників із іноземними підприємствами;
• забезпечення успішності молодіжної кар’єри після закінчення закладу вищої освіти за одним із обраних напрямів (заснування бізнесу; робота на підприємстві, що відповідає сучасному технологічному рівню; наукова або викладацька робота), створення та впровадження освітніх програм із інноваційного підприємництва й фінансової грамотності в установах усіх рівнів системи освіти, а також сприяння розвиткові таких програм у приватному секторі;
• навчання персоналу з організації та управління в інноваційній сфері; культурна діяльність (зокрема, інформаційна діяльність, підвищення культури академічного підприємництва в неурядових організаціях і академічних установах);
• підвищення кваліфікації вчених і винахідників у питаннях комерціалізації технологій та інших об’єктів права інтелектуальної власності.
Форум INNOVATION–2018 зібрав також представників технопарків із різних міст Європи та підприємців, які розбудовують інноваційну інфраструктуру у своїх країнах. Вони поділилися практиками імплементації найкращого досвіду розвитку інноваційного потенціалу в європейських країнах.
 Алла Ємець та Івона Жерковіч (Хорватія) |
Так, гостем заходу стала представниця Агентства малих і середніх підприємств, інновацій та інвестицій (HAMAG-BICRO, Хорватія) Івона Жерковіч. 1994 року Хорватія створила це агентство з метою підтримання розвитку малих і середніх підприємств, вдосконалення інноваційного процесу й заохочення інвестицій. Спікерка розповіла про основні аспекти розвитку хорватського підприємництва, а саме:
• інноваційні мережі для промисловості та розвиток тематичних інноваційних платформ;
• впровадження інновацій через систему державних закупівель;
• систему звільнення від податків для R&D центрів;
• підтримку малих та середніх інноваційних підприємств і стимулуювання інвестицій у великі компанії;
• гарантії та позики, залучення іноземних інвестицій;
• заохочення співпраці бізнесу й академічного середовища через надання інноваційних ваучерів, грантів для спільних і контрактних досліджень, а також заохочення фундаментальних і прикладних досліджень;
• розвиток нових навичок (студентів, науковців), міжнародну мобільність.
 Лайма Каушпадіє (Литва) відповідає на запитання із залу |
У Форумі взяла участь директор Науково-технологічного парку Sunrise Valley (Литва), експерт із трансферу технологій Лайма Каушпадіє, котра займається створенням інноваційних та підприємницьких екосистем. За її словами, стратегічною метою литовських технопарків є збільшення впливу високотехнологічної продукції на формування ВВП, створення високої доданої вартості й організація висококваліфікованої та трудомісткої економічної діяльності. Зарубіжна гостя розповілатакож про здійснення структурних змін в економіці за допомогою нових рішень у сфері наукових досліджень і розроблення інноваційних продуктів. Як розповіла Лайма Каушпадіє, литовська програма розвитку інновацій 2014–2020 передбачає:
– підтримку стажувань у закордонних центрах науково-дослідної роботи;
– підтримку стажувань у NASA (Національному управлінні з аеронавтики і дослідження космічного простору, США);
– розроблення промислових докторських програм;
– комерціалізацію результатів досліджень;
– поліпшення інноваційного бізнес-середовища;
– підтримку інвестицій у наукові дослідження й розробки;
– підтримку прямих іноземних інвестицій у центри досліджень і розробки;
– сприяння виникненню нових інноваційних стартапів;
– підтримку патентів на винаходи;
– підтримку та зміцнення місцевих і міжнародних кластерів;
– просування інфраструктури досліджень та створення долини інновацій і розвиток центрів трансферу технологій;
– підтримку участі в міжнародних RDI-ініціативах.
Про екосистему для стартапів Литви розповів також директор технологічного парку у м. Куанас, експерт компанії ІКТ DigitalRocketLt із запуску й розроблення апаратних продуктів, фахівець із комунікацій, координатор новостворених кластерів Пауліус Незабітаускас. За його словами, нині для розвитку підприємництва на ранній стадії створено венчурні фонди Балтійського інноваційного фонду, спільного інвестування, Фонду спільного інвестування II, Фонду спільного інвестування RDI, Фонду раннього розвитку та розвитку I та Фонду бізнес-ангелів II. Мікро-, малі й середні підприємства можуть подати заявку до таких менеджерів фонду венчурного капіталу, як BaltCap, Livonia Partners, BPM Mezzanine, Karma Ventures, UAB Kofinansaving та Open Circle Capital.
 Пауліус Незабітаускас розповідає про стартапи у Литві |
До Форуму INNOVATION–2018 долучилася Генеральний директор Асоціації науково-технічних парків Іспанії, Керуючий директор Асоціації науково-технічних парків Іспанії (APTE) Соледад Діас Кампос, яка від серпня 2014 року також виконує комунікаційні експертні функції в науково-технічних парках. Вона розповіла про корисність створення науково-технічних парків на прикладі Іспанії, зазначивши, що «малі та середні інноваційні підприємства, розташовані в цих парках, за обсягами реалізації нових продуктів на 40% перевершують своїх конкурентів, тобто малі та середні підприємства, розташовані в технопарках, можуть збільшувати свої продажі до 40% порівняно з аналогічними компаніями, розташовані в іншому місці».
 Соледад Діас Кампос розповідає про технопарк APTE (Іспанія) |
Представниця науково-технологічного парку Ідеон у м. Лунд (Швеція) Тетяна Коляка поділилась історіями успіху стартапів та розповіла про особливості шведських технопарків. За її словами, науковий парк Ідеон об’єднує понад 300 компаній та 2 тис. співробітників, які працюють у різноманітних компаніях і спеціалізуються на ITC, науках про життя, екотехнологіях та багатьох інших галузях високих технологій. Саме там почалися шляхи багатьох світових індустріальних лідерів – передових компаній у галузях мобільного зв’язку, IT і природничих наук – таких як Ericsson, Alligator, Biocience, BioinventInternational, QlikTech, Dynasim, TexasInstruments.
 Тетяна Коляка розповідає про історії успіху компаній зі шведських технопарків |
У заході також узяв участь керівник Фонду Софії Антиполіс, Генеральний директор інвестиційної компанії Genesis (Франція) Філіп Маріані. «Софія Антиполіс»– це міжнародний парк наук і технологій, розташований на півдні Франції. Як зауважив Філіп Маріані, «для успіху технопарку, спрямованого на науково-технічні інновації, необхідно будувати його, орієнтуючись на людський чинник. Людський чинник є одним із ключових чинників, що вирізняє «Софію Антиполіс» як місце для сталого розвитку, котре включає науку, інновації та дослідження. Ідеологія, перш за все, фокусується на спільноті. Технопарк має бути місцем взаємодії, обміну й обговорення ідей. В його основі повинна лежати сильна концепція взаємовигідної співпраці між дослідниками, студентами та компаніями».
 Філіп Маріані розповідає про науковий парк «Софія Антиполіс» |
До обговорення було запрошено представника технологічного парку «Київська політехніка», директора бізнес-інкубатора Sikorsky Challenge Олексія Струцинського. Він розповів про здобутки та напрацювання технопарку Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» в напрямі інноваційного розвитку. Наразі при технопарку працює стартап-школа, до якої приходять люди, котрі мають інноваційні ідеї та бажання втілити їх у життя, проте не знають, як саме це зробити і хочуть цього навчитися. Крім того, щорічно відбувається фестиваль інноваційних проектів, на якому можна представити свої розробки потенційним замовникам та інвесторам. Водночас, таку можливість отримують лише ті ідеї, які проходять жорсткий відбір. Минулого року з 200 поданих проектів для виступу було відібрано 32 найкращих. У бізнес-інкубаторі Sikorsky Challenge експерти допомагають проектові пройти шлях від ідеї до мінімального працюючого прототипу. Функціонує також інноваційний холдинг, завданням якого є створення спільно з інноваторами працюючих підприємств. Мета технопарку – надання допомоги студентам і науковцям у створенні ними власної моделі, прототипу, бізнес-моделі та реалізації свого проекту. Для викладачів розроблено спеціальний курс із інноваційного підприємництва. Стартап-школи Sikorsky Challenge працюють нині у Вінниці, Дніпрі, Харкові, Полтаві й Херсоні.
 Логотип «Sikorsky Challenge» |
У третій частині частині Форуму INNOVATION–2018 відбулося змагання стартапів. Із 25-ти кандидатів 8 було обрано для виступу. Половину конкурсантів, котрі презентували свої технологічні ноу-хау, склали представники українських наукових установ. Шляхом таємного голосування експерти з міжнародних технопарків визначили двох переможців. Критеріями оцінювання слугували науковість, інноваційність, наявність готового прототипу та перспектива виходу товару на європейський ринок.
 Експертне журі консолідує отримані результати голосування |
Першим переможцем стала команда науковців Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, котра розробила новітню систему утеплення будинків. Це технологічне рішення допомагає заощаджувати кошти, зменшуючи вартість опалення/охолодження промислових будівель і споруд. За допомогою винаходу «Теплі стіни» можна влітку акумулювати електроенергію від сонця, отримуючи додатковий прибуток за програмою «Зелений тариф», а взимку – використовувати накопичене тепло. Таке рішення легко комерціалізується: воно придатне для продажу компаніям як приватного, так і державного секторів.
 Схема роботи прототипу «Теплі стіни» від команди науковців Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара |
Другий переможець – стартап «Ausweis»для безпечного мобільного управління будь-якими електричними замками або запірними механізмами. «Ausweis» забезпечує мобільне управління та безконтактний доступ до різних об’єктів – житлових комплексів, готелів, квартир, будинків. Технологія «Ausweis» безпечно управляє всіма доступами до об’єктів із одного облікового запису користувача, створюючи єдину цифрову екосистему пропусків і електронних ключів. Її можна встановити в офісі, житловому будинку або торгівельному центрі.
 Цифровий ключ для сканування відбитку пальця (частина винаходу) |
На Форумі було представлено й інші українські стартапи: «Дерев’яні магнітні іграшки»; «Футболка-кардіограф»; пристрій для спілкування за допомогою цифрових пристроях (використовуючи його, можна не боятися підслуховування); метод отримання чистої питної води з води будь-якого ступеню забрудненості; жувальну гумку з натурального меду; автоматичну систему контролю зрошування земель.
 Денис Красніков («Ausweiss») (перший зліва), Володимир Стаценко («Теплі стіни») (третій зліва) й Олена Фесенко (Консорціум EEN–Ukraine, Інститут фізики НАН України) (перша справа) представляють українські розробки у Магдебурзі (Німеччина) |
Двоє переможців конкурсу INNOVATION–2018, а саме – «Ausweis» і «Теплі стіни» – отримали travel grant від консорціуму EEN–Ukraine для представлення своїх технологічних розробок на найбільшому міжнародному інвестиційному форумі «InvestForum–2018» в м. Магдебург (Німеччина) 13 вересня 2018 року.
* * *
Більше інформації про Форум INNOVATION–2018 шукайте на офіційному сайті заходу: http://www.iop.kiev.ua/~een/PICNIC-2018/.
За інформацією Інституту фізики НАН України