Академік Анатолій Конверський пише про непросту долю філософського факультету впродовж усіх 185 років його існування: за ці роки його закривали, об’єднували, забороняли викладати філософію університетським професорам. «Причиною було вільнодумство, яке панувало на факультеті і завдяки якому випускникам прищеплювалися риси справжнього патріотизму», – зазначає вчений.
 |
Анатолій Конверський зауважує: «Для філософського факультету в усі часи було і є характерним, що його вчені і викладачі розробляли сучасні наукові алгоритми сприйняття і засвоєння ідей, концепцій, шкіл світової філософії. На факультеті впродовж усієї його історії будь-яка філософська система чи школа тлумачилася з огляду на її місце в єдиному світовому духовному процесі. Значимість філософських шкіл чи концепцій оцінювалася з позиції їх можливостей і перспектив у соціокультурному контексті. Досить згадати таких визначних учених-філософів, як Сильвестр Гогоцький, Олексій Гіляров, Орест Новицький, Георгій Челпанов та інших, які збагатили саме такий дискурс». Академік окреслює основні риси творчого спадку перелічених філософів, адже їхні ідеї стали рубіжними для наукового життя загалом. До цієї ж когорти він також долучає такі визначні постаті Академії: академіків Павла Копніна, Володимира Шинкарука, Леоніда Губерського, Василя Кременя, члена-кореспондента НАН України Віктора Андрущенка.
Анатолій Конверський відзначає, що розвідки в царині філософії і сьогодні не втрачають своєї актуальності, адже обшир цих досліджень включає як засадничі начала людського буття, так і проблеми штучного інтелекту: «Неперевершеність і значимість філософії в тому, що вона не дає догматизуватися нашому мисленню, закостеніти нашому пізнанню і стимулює пошук у прагненні відкриття істини».
Із повним текстом статті можна ознайомитись за посиланням: http://www.golos.com.ua/article/315505
За інформацією газети «Голос України»