Президія Національної академії наук України, Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 2 грудня ц.р. на 87-му році пішов із життя видатний учений у галузі матеріалознавства, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії Ради Міністрів СРСР, премії ім. П.Г. Соболевського, доктор технічних наук, професор, академік НАН України Павло Степанович Кислий.
Павло Степанович Кислий народився 5 березня 1933 року в селі Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області. У 1957 р. закінчив київський НТУУ «КПІ» ім. Ігоря Сікорського».
Свою трудову діяльність він розпочав в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України, де пройшов шлях від інженера до керівника відділу. З 1977 до 1990 року П.С. Кислий працював заступником директора Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України.
П.С. Кислий заклав теоретичні основи текучості пластифікованих порошків тугоплавких сполук, уперше вивчив кінетику та запропонував механізм спікання й ущільнення карбіду бору, нітридів кремнію та алюмінію; розробив нові керамічні матеріали, які мають цінні фізико-механічні властивості; з використанням високих тисків розробив новий композиційний надтвердий матеріал на основі алмазу та карбіду титану. За його участі розроблено пластини різального інструменту для обробки сталі, металів і неметалів, фільєри для протягування дроту, деталі запірної арматури нафтових свердловин, броньові керамічні пластини для військової техніки та бронежилетів.
У 1977 році П.С. Кислого обрано членом Міжнародного Планзеєвського товариства порошкової металургії, у 1979 році – членом Міжнародного інституту науки про спікання Сербської Академії наук і мистецтв, у 1982 році – академіком Міжнародної академії кераміки.
З 1990 до 1994 року Павло Степанович – народний депутат України, з 1992 року – голова Комітету з питань освіти та науки. З 1995 до 1997 року – Президент Асоціації народних депутатів України.
П.С. Кислий – автор 14 монографій і довідників, у його доробку понад 300 статей, 175 авторських свідоцтв та патентів. Він підготував трьох докторів і понад 40 кандидатів наук.
У нашій пам’яті Павло Степанович залишиться не лише як автор наукових праць. Робота в парламенті надихнула його на написання таких публіцистичних творів, як «Становлення парламентаризму в Україні» та «Народний депутат України».
У 2009 році за визначний особистий внесок у відстоювання національної ідеї, становлення і розвиток Української незалежної держави та активну політичну і громадську діяльність Павла Степановича нагороджено відзнакою Президента України – Хрестом Івана Мазепи.
Світла пам’ять про Павла Степановича назавжди залишиться в серцях тих, хто знав його, довгі роки працював поруч із ним. Учені такого рівня завжди будуть для наступних поколінь прикладом відданості науці, творчої цілеспрямованості, великої працездатності та служіння на благо Батьківщини.
Висловлюємо наші глибокі співчуття рідним та близьким покійного.
Прощання з Павлом Степановичем Кислим відбудеться 5 грудня 2019 року з 11.30 до 12.30 год. у конференц-залі Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України (Київ, вул. Автозаводська, 2).