Державний природознавчий музей НАН України, який розташовується у Львові, на час карантину запрошує всіх бажаючих оглянути виставки "Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова" та "Симфонія життя" у віртуальному турі. Львівський державний природознавчий музей – один із найстаріших у Європі. Його у 1870 році заснував граф Володимир Дідушицький, який цікавився зоологією. Велику частину власних коштів він витрачав на експозицію. Музей розташований у Львові на вулиці Театральній, 18. Його фонди налічують понад 400 тис. експонатів.
Торік відкрили виставку "Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова" та першу частину унікальної експозиції "Симфонія життя". Вперше за кілька останніх десятиліть львів'яни та гості міста побачили унікальні експонати – доісторичного мамонта – мамута, та носорога волохатого. Понад 20 років вони були на реставрації.
Кістяки мамонта та волохатого носорога, які знайшли восени 1907 року на 12-метровій глибині біля села Старуня на Івано-Франківщині, є справжньою гордістю музею. Мамонти й інші вимерлі тварини жили 10-20 тисяч років до нашої ери в останній льодовиковий період. На території сучасної Івано-Франківської області було багато трясовини з бітумів – окисленої нафти й озокериту. Важкі мамонти, носороги й інші тварини потрапляли в це болото, застрягали та бальзамувалися в озокериті. Мамонту 24 тисяч років, а носорогу — 14,5 тисяч років. Пів року мамонта реставрували. Його відновлення обійшлося у 500 тис. грн.
"Загальносвітова тенденція для природничих музеїв – відхід від виключно таксономічного представлення колекції. На перший план виходять зв'язки, явища, взаємовпливи, які можна показати і пояснити через музейні об'єкти. Ми через колекцію показуємо, які зміни відбулися в регіоні, внаслідок яких оцей вид зник, а цей з'явився.
Це історія про природу і людину та про їхні взаємовпливи, а також про відповідальність. Кожен музей вирішує ці питання в інші способи. Такі музейні природничі "монстри" як Лондонський, Віденський, Берлінський маючи величезні колекції зі всього світу і величезні площі, ці зміни впроваджують поступово. Жоден великий музей не може собі дозволити демонтувати всю експозицію і побудувати нову.
Сучасні експозиції це неймовірно коштовне задоволення. Популярність залежатиме від продуманості сценарію. Особливо, якщо ви орієнтуєтеся не на одноразове відвідування туристами, а на багаторазові візити місцевих жителів. Нам це майже вдалося. Про це свідчать відгуки про нашу експозицію від відвідувачів. Єдиний шлях досягти популярності, це "питати" у відвідувача чого вони очікують, прагнуть, хочуть. Тобто дослідження аудиторії – це шлях до неї у прямому розумінні", - розповіла завідувачка відділу прикладної музеології Наталія Дзюбенко у коментарі
інтернет-виданню “Gazeta.ua”. Природничих академічних музеїв в Україні є лише два – Львівський і Національний науково-природничий музей НАН України у Києві. Останній об'єднує кілька музеїв природничого спрямування. Львівська колекція цінна високою регіональною репрезентативністю і давністю.
Окрім виставкової та освітньої діяльності природничий музей проводить ще й наукову – виконують фундаментальні і прикладні наукові дослідження у галузі природничих наук.
Докладніше – читайте у
повній версії статті. Фото: Ольга Васьків
Джерело: інтернет-видання “Gazeta.ua” (допис від 15.04.2020 р.)