“За останні 25–30 років біотехнологія продемонструвала необмежені можливості у багатьох галузях. Сьогодні вона стає одним з новітніх інструментів сільськогосподарських досліджень, вносить вклад у розвиток нових методів генетичних змін і модифікацій рослин», - пишуть автори на початку своєї статті спеціально для газети “Світ”.
Як зазначається у публікації, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України займає передові позиції в розробці теоретичних і прикладних засад біотехнологічного поліпшення сільськогосподарських рослин та одержання багатьох сортів-інновацій злакових культур. Ключовим напрямом його діяльності є створення нових сортів та гібридів з високим генетично детермінованим потенціалом продуктивності й якості зерна та підвищеною адаптацією до стресових чинників довкілля. Досягнення останніх років у галузі геноміки, молекулярної біології та генетичної інженерії стали основою нових методів селекційної роботи, заснованих на використанні молекулярних маркерів і на спрямованій генно-інженерній модифікації рослин. При цьому багаторазове прискорення селекційної роботи досягається за рахунок застосування молекулярних маркерів відповідних ознак. Інший підхід заснований на введенні в рослину нових ознак шляхом генно-інженерної модифікації.
Селекційні дослідження науковців Інституту повністю перейшли на новий молекулярний рівень, що у 2-3 рази прискорює селекційний процес. Сучасні молекулярні технології потребують значних фінансових ресурсів, яких сьогодні в Україні бракує. В умовах фінансової скрути єдиним виходом для українських науковців залишається кооперація між спорідненими установами в Україні і за кордоном. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України спільно з Інститутом клітинної біології та генетичної інженерії НАН України створили лабораторію молекулярно-генетичних методів досліджень, що дозволило ефективно застосовувати маркери нуклеїнової та білкової природи в селекційному процесі та сприяло зменшенню масштабів і скороченню термінів селекційних програм.
У статті також повідомляється, що за 62 роки наукової діяльності академік НАН України Володимир Моргун спільно з колегами створили 156 зареєстрованих сортів і гібридів сільськогосподарських рослин, які понад 42 роки висівають на полях України та СНД. Лише сорти озимої пшениці селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України займають в нашій країні близько 2 млн. га, або 30% усіх посівів цієї культури. Валовий збір зерна із сортів селекції Інституту удвічі перевищує потреби країни у продовольчому зерні пшениці. Економічний ефект від впровадження інновацій становить 6,7 млрд. гривень.
Розширено трансфер сортів-інновацій у виробництво. Реалізовано 3213 ліцензій на вирощування сортів озимої пшениці селекції Інституту. Високоякісним насінням забезпечені всі насіннєві господарства. Ліцензії на вирощування сортів озимої пшениці селекції Інституту придбали компанії США, Канади, Франції, Швеції, Норвегії та інших країн.
Вартість створення одного сорту за кордоном оцінюється у 1,5 млн. євро. Таких коштів вітчизняні селекціонери не мають і тому потребують значної фінансової підтримки з боку держави. За відсутності фінансів українська селекція занепадатиме, а без неї не може бути ефективним і сільськогосподарське виробництво.
Ознайомитися з повним текстом статті Джерело: газета “Світ”, № 17-18 (1101-1102), червень 2020 р.