11 листопада 2020 року було оголошено імена науковиць, які стали лауреатками української премії L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці» у 2020 році.
Ця нагорода вручається вже третій рік поспіль і є частиною глобальної Програми L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці», започаткованої компанією L’Oréal у 1998 році задля заохочення молодих жінок до вибору професії науковця та відзначення талановитих жінок-учених, які працюють у галузі природничих наук.
Реалізація української Програми L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці» відбувається під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та за підтримки Національної академії наук України і Громадської організації «Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності»».
Журі Премії, до складу якого увійшло восьмеро науковців Академії – академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова (співголова), академік-секретар (нині – виконувач обов’язків академіка-секретаря) Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко (співголова), головний науковий співробітник Відділення атомної енергетики Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України академік Леонід Булавін, завідувач відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктор біологічних наук, професор Нана Войтенко, завідувач відділу клітинної біології і біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України член-кореспондент НАН України Алла Ємець, завідувач відділу фізичної хімії дисперсних мінералів Інституту біоколоїдної хімії імені Ф.Д. Овчаренка НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Микола Лебовка, академік-секретар Відділення математики НАН України, директор Інституту математики НАН України академік Анатолій Самойленко, завідувач відділу каталітичних синтезів на основі одновуглецевих молекул Інституту фізичної хімії імені Л.В. Писаржевського НАН України член-кореспондент НАН України Петро Стрижак, – відповідно до умов конкурсу, розглянуло 143 заявки від науковиць із 22-х міст України, які представляли 83 заклади вищої освіти та 44 установи НАН України. Учасницями стали 98 кандидатів наук і 21 доктор наук. Трійку найпопулярніших спеціальностей склали фізико-технічні проблеми матеріалознавства і енергетики (21 заявка), хімія (20 заявок) і біологія (17 заявок).
У конкурсі на здобуття української премії L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці» 2020 року перемогли:
- Ольга Копач, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України;
- Марина Нестеренко, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник відділу математичної фізики Інституту математики НАН України;
- Тетяна Татарчук, кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії факультету природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, директор навчально-наукового центру хімічного матеріалознавства та нанотехнологій цього університету.
 Фото: L’Oréal Україна |
Через карантинні обмеження урочисту церемонію нагородження лауреаток цьогорічної премії перенесено на наступний рік.
Більше про українську премію L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці» дізнавайтеся на сайті:
https://forwomeninscience.in.ua/. * * *
А ми знайомимо вас ближче з лауреатками від Академії.
 Кандидат фізико-математичних наук Марина Нестеренко (фото – з архіву вченої) |
Марина Олександрівна Нестеренко народилася 24 листопада 1979 року в Києві. 2002 року закінчила механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «математика». У 2002–2005 роках навчалася в аспірантурі Інституту математики НАН України, у 2007 році – захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «математична фізика». Від жовтня 2005 року працює у відділі математичної фізики (колишня назва – відділ прикладних досліджень) Інституту математики НАН України. Спочатку займала посаду молодшого наукового співробітника, з 2009 року – наукового співробітника, а з 2011 року й досі – старшого наукового співробітника.
У 2005–2006 роках Марина Нестеренко як стипендіатка INTAS для молодих учених стажувалася в Інституті фізики Академії наук Чеської Республіки, протягом 2007 року проходила постдокторальне стажування в Центрі математичних досліджень Університету Монреаля (Канада), у 2008 році в рамках дослідницької стипендії для молодих вчених стажувалася в Інституті Ервіна Шрьодінґера (Австрія). Удостоювался Премії Президента України для молодих вчених (2010 рік), Премії НАН України для молодих вчених (2013 рік) і відзнаки Президії НАН України для молодих вчених «Талант, натхнення, праця» (2014 рік), а також стипендії Президента України для молодих вчених і стипендії Президії НАН України для молодих вчених. У 2006 і 2008 роках виконувала дослідження за грантами Президента України для молодих вчених та отримала грант Президії НАН України для молодих вчених на виконання науково-дослідної роботи у 2013–2014 роках.
2019 року Марина Нестеренко ввійшла до десятки фіналісток ІІ української премії L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці».  Марина Нестеренко на урочистій церемонії вручення ІІ української премії L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці», до десятки фіналісток якої вона ввійшла. 12 грудня 2019 року. Фото вгорі та внизу праворуч – L’Oréal Україна, фото внизу ліворуч – JetSetter.ua |
 Там само: Марина Нестеренко – третя праворуч. Фото – L’Oréal Україна |
 Там само:Марина Нестеренко (перша праворуч) із колегами з Інституту математики НАН України (справа наліво) – директором, академіком-секретарем Відділення математики НАН України Анатолієм Самойленком, старшим науковим співробітником відділу математичної фізики доктором фізико-математичних наук Оленою Ванєєвою, завідувачем цього відділу членом-кореспондентом НАН України Анатолієм Нікітіним і молодшим науковим співробітником відділу диференціальних рівнянь та теорії Оленою Атласюк. Фото – з архіву Марини Нестеренко |
Марина Нестеренко брала активну участь в організації низки міжнародних конференцій і науково-популярних заходів: «Спеціальні функції та ортогональні поліноми груп Лі та їх застосування» (Дечин, Чеська Республіка, 2011 рік), 4-ї, 5-ї, 6-ї, 7-ї і 8-ї конференцій «Симетрія в нелінійній математичній фізиці» (Київ, Україна, 2001–2009 роки), 7-ї, 8-ї та 9-ї конференцій «Груповий аналіз диференціальних рівнянь та інтегровні системи» (Ларнака, Республіка Кіпр, 2014–2018 роки), «Симетрія та інтегровність рівнянь математичної фізики» (Київ, Україна, 2016 і 2018 роки), «Жінки в математиці: історія та перспективи» (Київ, Україна, 2019 рік).
Учена приділяє велику увагу популяризації математики та науки загалом (зокрема, виступала з доповідями на зустрічах «Жінки в математиці: історія та перспективи» і «Математика як мистецтво»), результативно працює з молоддю – з аспірантами й магістрами, а також у межах математичного гуртка для учнів 8–9 класів при Інституті математики НАН України у 2020 році. Крім того, її вихованка цьогоріч виборола 2-е місце в конкурсі робіт учнів Малої академії наук України у Києві.
 Марина Нестеренко виступає на зустрічі «Жінки в математиці: історія та перспективи» в Інституті математики НАН України. 20 квітня 2019 року. Фото – Пресслужба НАН України |
Вона також є рецензентом наукових журналів (Українського математичного журналу; Journal of Physics A: Mathematical and Theoretical; Symmetry, Integrability and Geometry: Methods and Applications та інших) і авторкою 40-а наукових праць, процитованих близько 400 разів, що свідчить про високий рівень наукових результатів Марини Нестеренко та їхні визнання й затребуваність у фаховому середовищі. Серед журналів, в яких опубліковано її роботи, – найкращі видання в галузі математичної фізики, зокрема: Journal of Mathematical Physics; Journal of Physics A: Mathematical and Theoretical; Acta Crystallographica.
Дослідження вченої пов’язані з реалізаціями та контракціями алгебр Лі, їх диференціальним інваріантами, орбіт-функціями та квазікристалами. Їхнє розв’язання має велике як суто теоретичне, так і практичне значення для низки напрямів математики та різних галузей науки, що потребують побудови й розв’язання математичних моделей явищ.
* * *
 Доктор біологічних наук Ольга Копач. Фото – L’Oréal Україна |
Ольга Володимирівна Копач народилася 17 липня 1980 року в Ківерцях Волинської області. Закінчила Волинський обласний ліцей з поглибленим вивченням біології та хімії у Луцьку, 2002 року з відзнакою закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «біологія» (біолог-фізіолог). Того ж року вступила до аспірантури при кафедрі фізіології людини і тварин цього університету. Своє дисертаційне дослідження присвятила вивченню механізмів регуляції внутрішньоклітинного рівня йонів Са2+ та секреції на прикладі ацинарних клітин слинних залоз, яке виконувала на базі Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України в Києві. У грудні 2005 року успішно захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «фізіологія людини і тварин». 2006 року стала молодшим науковим співробітником відділу загальної фізіології нервової системи Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, очолюваному академіком Платоном Григоровичем Костюком (1924–2010).
У 2008 році як молодший дослідник Європейського консорціуму фонду Марії Кюрі в рамках Європейської дослідницької програми CavNet Ольга Копач пройшла міжнародне стажування на базі відділу клітинної нейрофізіології Інституту експериментальної медицини Академії наук Чеської Республіки у Празі. У травні 2009 року повернулася до Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, де у вересні того ж року зайняла посаду наукового співробітника відділу загальної фізіології нервової системи. З березня 2012 року й донині працює старшим науковим співробітником відділу сенсорної сигналізації цього інституту під керівництвом доктора біологічних наук, професора Нани Володимирівни Войтенко.
 Ольга Копач (третя праворуч у середньому ряду) з колегами із відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. 2016 рік. Фото – з сайту Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України (www.biph.kiev.ua) |
У червні–грудні 2013 року вчена стажувалась у лабораторії молекулярних механізмів ноцицепції Інституту біомедичних досліджень імені Волфсона Університетського коледжу Лондона (Велика Британія), яку очолює професор Джон Вуд (John N. Wood).
У своїй науковій діяльності Ольга Копач зосереджується на дослідженнях механізмів хронічного болю в центральній нервовій системі. Дослідження групи науковців Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України за участі Ольги Копач встановили роль і молекулярні механізми змін функціонування підтипу глутаматних рецепторів у спинному мозку, які лежать в основі формування довготривалого болю та виникнення хронічних больових синдромів. Результати цих багаторічних досліджень мають не лише теоретичне, а й практичне значення і можуть стати основою для розроблення новітніх стратегій лікування хронічного болю з мінімальними побічними ефектами.
До наукових інтересів Ольги Копач належать також вивчення фундаментальних процесів, що відбуваються в мозку й лежать в основі формування пам’яті, та клітинні механізми ураження мозку після ішемії та при деменції. Дослідження з цієї тематики вчена здійснює спільно з колегами на базі Університетського коледжу Лондона – в лабораторії візуалізації синапсів Інституту нейрології під керівництвом професора Дмитра Русакова (Dmitri A. Rusakov).
Ольга Копач – активна експериментальна дослідниця, котра постійно вдосконалює свою кваліфікацію та методологічні навички. У 2009 році вона була запрошеною дослідницею відділу дослідження діабету та ендокринології Центру клінічних досліджень Університету Лунда (Мальме, Швеція). Ольга брала участь у низці престижних міжнародних шкіл і методологічних тренінгів, участь у яких спонсорували міжнародні наукові фонди (зокрема, Федерація європейських товариств нейронаук (FENS), Фізіологічне товариство Великої Британії, Федерація європейських біохімічних товариств (FEPS), Міжнародна організація дослідження Мозку (IBRO) й інші). Ольга Копач є також постійним членом професійних наукових товариств: з 2002 року – Українського фізіологічного товариства, з 2005 року – Українського товариства нейронаук, з 2007 року – Американського товариства нейронаук, Федерації європейських нейронаук та Фізіологічного товариства Великої Британії, з 2017 року – Українського біофізичного товариства, з 2019 року – Товариства нейронаук Японії.
Ольга приділяє велику увагу популяризації науки, неодноразово брала участь у проведенні «Тижня знайомства з мозком». Вона активно працює з молоддю – аспірантами й магістрами, а також бере участь у студентських школах-семінарах «Біофізичні методи досліджень», які щорічно проводяться на базі Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, де терпляче знайомить студентів зі складними методиками вивчення сигналізації живих нервових клітин.
 Ольга Копач зі студентами в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. Фотографії надано відділом сенсорної сигналізації цього інституту |
У липні 2020 року у спеціалізованій вченій раді Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України дослідниця захистила докторську дисертацію з теми: «Клітинні та молекулярні спінальні механізми ноцицепції як мішені для корегування хронічних больових синдромів». Вона стала першою докторкою наук в Україні, яка захистила дисертацію «за сукупністю статей», – результати її дисертації викладено щонайменш у 14-ти статтях, опублікованих у виданнях, віднесених до першого квартилю відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank. Сьогодні в її науковому доробку вже 60 наукових статей (близько 40-а з яких – у високорейтингових міжнародних виданнях) і майже 90 тез матеріалів міжнародних і національних наукових конференцій.
Наукові дослідження Ольги Копач відзначалися Стипендією Президента України для найталановитіших молодих вчених (2009 рік), Стипендією імені П.Г. Костюка для молодих вчених (2010–2011 роки), Премією філії Американського товариства нейронаук (2013 рік). Учена стала першим лауреатом Премії імені П.Г. Костюка Наукового товариства імені Шевченка у США, заснованої 2011 року для українських молодих учених у галузі біомедичних досліджень, і
ввійшла до десятки фіналісток І української премії L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці» у 2018 році. Крім того, Ольга Копач є лауреаткою Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року.
 Ольга Копач на урочистій церемонії вручення І української премії L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці», однією з десяти фіналісток якої вона стала. 30 листопада 2018 року. Фото – L’Oréal Україна |
 Там само: Ольга Копач і Нана Войтенко. Фото – L’Oréal Україна |
* * *
Щиро вітаємо колег – кандидата фізико-математичних наук Марину Нестеренко і доктора біологічних наук Ольгу Копач – із перемогою в конкурсі на здобуття ІІІ української премії L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці» та зичимо їм натхнення й наснаги для підкорення нових професійних висот!
За інформацією СПНС НОВ Президії НАН України,
Інституту математики НАН України
й Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України