Історія регіональних наукових центрів в Україні починається з 1965 року, коли в рамках експерименту з пошуку шляхів збалансованого розвитку науково-технічного потенціалу на регіональному рівні в Донецьку було створено перший центр з метою координації фундаментальних досліджень, що проводилися науковими установами Донецької та Луганської областей. На відміну від традиційної, вертикальної структури організації наукової діяльності типу «відділення – інститут», в центрі реалізовувалась принципово інша структура – горизонтальна, типу «регіон – науковий центр». Головним органом управління виступали ради, при яких були сформовані наукові секції по напрямах – фізика, хімія, економіка, екологія та інші, до складу яких входили вчені, що працювали у відповідних регіональних наукових установах незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Експеримент було визнано вдалим і у травні 1971 року за рішенням центральних органів влади наукові центри були створені ще у декількох науково-промислових містах – Києві, Львові, Дніпропетровську, Одесі і Харкові. Так почалася історія Північно-Східного наукового центру (ПСНЦ).

До Харківського наукового центру при його заснуванні входило лише шість академічних установ: Харківський Фізико-технічний інститут, Фізико-технічний інститут низьких температур, Інститут радіофізики і електроніки, а також філія київського Інституту технічної теплофізики, Харківське відділення Інституту економіки та Полтавська гравіметрична обсерваторія.

Сьогодні ПСНЦ – найбільший регіональний центр, у якому зосереджено близько чверті національного науково-технічного потенціалу України. Він об’єднує близько сотні наукових установ, у тому числі, 18 інститутів НАН України, 70 галузевих наукових установ, 5 національних наукових центрів. У регіоні розташовано 43 заклади вищої освіти (ЗВО) III-IV рівня акредитації, 27 наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Станом на початок 2021 року в наукових установах та ЗВО регіону працюють близько 14 тис. науковців, у їх числі 24 академіка НАН України і 31 академік національних галузевих академій, 35 членів-кореспондентів НАН України і 59 членів-кореспондентів національних галузевих академій.

Свідченням потужного науково-технічного потенціалу ПСНЦ є той факт, що більш ніж половина щорічних Державних премій України в галузі науки і техніки присуджується саме за розробки, виконані фахівцями регіону. Так, за 2015-2020 рр. було присуджено 35 премій, лауреатами стали 110 науковців з 23 установ.

ПСНЦ також активно співпрацює з розміщеними у Харкові науково-організаційними структурами: Північно-Східним науковим центром МОЗ України та НАМН України (голова – академік НАМН України О. Біловол), Східним міжрегіональним центром НААН України (голова – академік НААН України В. Кириченко) та Східним регіональним науково-мистецьким центром НАМ України (голова – академік НАМ України В. Даниленко).

Координація діяльності з закладами вищої освіти здійснюється завдяки тісній співпраці з радами ректорів Харківської (голова – академік НАН України, ректор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна В. Бакіров), Полтавської (голова – ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» В. Онищенко) та Сумської (голова – академік НААН України В. Ладика) областей. При цьому очільники всіх ЗВО регіону входять до складу Ради ПСНЦ. Всього до Ради увійшли 78 осіб, серед яких 30 директорів наукових установ, 27 ректорів ЗВО, 5 керівників провідних підприємств регіону, заступники голів Харківської, Полтавської та Сумської обласних державних організацій.

Серед головних питань, що стоять на порядку денному Ради Центру: розбудова регіональної інноваційної системи Харківської області, посилення співпраці наукових установ та ЗВО регіону з харківським територіальним відділенням Малої академії наук України, збереження наукових об’єктів Харківщини, що становлять національне надбання, посилення ролі освіти і науки в прискоренні соціально-економічного розвитку регіону, введення в експлуатацію дослідницької ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів та перспектив її використання”, проблеми поводження з відходами виробництва та споживання в північно-східному регіоні України, підвищення ролі аграрної науки північно-східного регіону України у розвитку рослинницької галузі агропромислового комплексу, розвиток харчової та переробної промисловості Харківської області, реалізація ініціативи «Харківська наукова платформа».

У лютому 2020 року на розширеному засіданні Ради ПСНЦ, Ради ректорів Харківського вузівського центру «Актуальні проблеми розвитку науково-технічного та інноваційного потенціалу Харківщини» із залученням керівництва Харківської обласної державної адміністрації (ХОДА), народних депутатів України, представників науково-освітянської та науково-технічної громадськості було створено обласну Науково-координаційну раду, яка затвердила розроблені вченими ради перспективні напрями розвитку науково-технічної сфери в Харківській області.

Фахівці Центру та його філій у Полтавській та Сумській областях брали участь у розробці регіональних комплексних програм і проєктів:

«Підвищення ефективності функціонування паливно-енергетичного комплексу Північно-східного регіону України».
«Регіональна програма охорони ґрунтів та їх родючості у Харківській області».
Регіональні комплексні програми соціально-економічного розвитку Харківщини до 2020 року, на 2021-2027 роки.
«Стратегія розвитку міста Харкова до 2020 року».
«Регіональна Програма енергозбереження Сумської області до 2020 року».
«Регіональна комплексна програма поводження з твердими побутовими відходами в Полтавській області на період 2017 – 2021 роки».
«Регіональна цільова програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на 2017-2021 роки».

За участю науковців ПСНЦ було розроблено концепції:

регіональної науково-технічної політики України (1997р.);
розвитку інноваційної і новаторської діяльності агропромислового комплексу (2000р.);
інноваційної моделі соціально-економічного розвитку Харківської області «Харківський інноваційний порт» (2008р.);
розвитку регіональної інноваційної системи Харківщини (2011р.);
розвитку харчової та переробної промисловості Харківської області (2018р.);
впровадження сучасних ядерно-фізичних методів для атрибуції, датування, реставрації та збереження культурної спадщини в Україні (Сумська філія ПСНЦ, 2018р.).

ПСНЦ було ініційовано розробку та прийнято низку дуже важливих законодавчих актів у науковій, освітянській та інноваційній сферах:

Положення про Раду з питань науково-технічної політики при Президентові України (1998р.).
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1998 р., 2016р.).
Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» (2000р.).
Закон України «Про вищу освіту» (2014р.).
Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» стосовно звільнення сплати від дивідендів унітарними підприємствами НАН України (2019р.).
Постанову Кабінету Міністрів України щодо продовження строків дії чинної державної атестації галузевих наукових установ та їх перебування у держреєстрі (2019р.).
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (2019р.).
Зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2020р.).
Проєкт Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності інноваційних парків» (2020р.).
Проєкти законів України (2020р.).: «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»; «Про внесення змін до «Кодексу законів про працю України».

У зоні особливої уваги Центру знаходяться проблеми екології у регіоні. Науковцями ПСНЦ досліджені питання зберігання та знешкодження непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (пестицидів), розроблені рекомендації щодо створення системи поводження з такими засобами. Проведено екологічний моніторинг зберігання та використання поверхневих і підземних вод та інших мінеральних ресурсів регіону.

Науковцями здійснюється розробка та науковий супровід програм та проєктів підприємств промисловості, які спрямовані на забезпечення їх екологічної безпеки та раціональне використання природних ресурсів, у тому числі, розробка проєктів санітарно-захисних зон, нормативно-граничних викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, комплексна оцінка впливу суб’єктів господарської діяльності на екологічний стан певної території для підприємств Харківської, Полтавської, Сумської, а також Дніпропетровської, Кіровоградської областей України.

Проведено коригування та оновлення регіонального реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів за даними реєстрових карт підприємств та організацій Харківської області. Удосконалено систему моніторингу відходів як елементу системи загального екологічного моніторингу.

Високий рівень вищезазначених робіт учених ПСНЦ в галузі екології підтверджується наявністю дозволів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, сертифікатів екологічних аудиторів, а також атестованою власною випробувально-дослідною лабораторією фізико- хімічних металів вимірювання. Лабораторія здійснює вимірювання вмісту забруднюючих речовин у пробах об’єктів навколишнього природного середовища, повітрі робочої зони, питній, поверхневій та стічних водах, виконує роботи по методичному і метрологічному забезпеченні виконання досліджень.

Не менш важливим напрямом своєї роботи Центр вважає популяризацію науки та просвітницьку діяльність. Було підписано Договір про співпрацю між ПСНЦ та Малою академією наук (МАН) України, а також її територіальними відділеннями в Харківській, Полтавській та Сумській областях. У рамках цих угод провідні фахівці академічних установ та ЗВО регіону безпосередньо працюють з учнівською молоддю, підтримують та розвивають обдарованих школярів у їх прагненні займатися науковим пошуком. Формуванню інтелектуального капіталу сприяє постійна системна робота Центру з Харківською науковою бібліотекою імені В.Г. Короленка, Харківським планетарієм ім. Ю.О. Гагарина, ЛандауЦентром, Радами молодих вчених наукових установ і ЗВО регіону. Тисячі відвідувачів приймають участь у вже традиційних заходах: «Фестиваль науки», «Ночі науки», наукові пікніки, Дні відкритих дверей, наукові квести «В пошуках скарбів науки».

Центр виступив ініціатором телевізійних програм «Три хвилини про науку», «Інновації», «Діалоги», а видання О. Зелениної «Світове місто Харків. Книга для школярів та їх батьків» за редакцією В. Семиноженка та С. Куделка безкоштовно було передано бібліотекам та всім школам Харківської області.

Увічнення пам’яті видатних вчених – невід’ємна складова просвітницької діяльності Центру. В Харкові вже 50 вулиць і проспектів носять імена видатних харківських учених. Спільно з молодими художниками – студентами Харківської державної академії дизайну та мистецтв – було запроваджено мистецький проєкт «Харків науковий. Вчені очима молодих дизайнерів», презентація якого відбулася навесні 2017 року в Харківському будинку вчених, а оновлені експозиції були оприлюднені на честь 100-річчя НАН України (2018 рік) у ЄрмоловЦентрі та під час проведення Загальних зборів НАН України (2019 рік).

На підставі звернень ПСНЦ до Верховної Ради України починаючи з 2018 року до переліку видатних українців, чиї ювілеї мають відзначатися у відповідному році на державному рівні, було включено таких легендарних вчених, як брати Н. Ахієзер та О. Ахієзер, С. Брауде, І. Буланкін, Б. Вєркін, В. Гордон, Е. Канер, Л. Мала, І. Мечников, О. Погорєлов, К. Синельников, О. Соколовський, Л. Шубников, В. Юр’єв та інших. Також за ініціативою Центру на честь 100-річчя НАН України було відкрито пам’ятний горельєф академіку В.І. Вернадському (автор – народний художник України С. Гурбанов) на будинку колишньої чоловічої гімназії, де свого часу вчився майбутній засновник Національної академії наук України.

Першим головою ПСНЦ став академік НАН України О.Я. Усиков, а керований ним Інститут радіофізики і електроніки був визначений як базова установа. О.Я. Усиков очолював Центр до 1978 року, коли на цій посаді його замінив видатний математик академік О.В. Погорєлов. З 1981 по 1986 рік Північно-Східним науковим центром керував академік НАН України В.П. Шестопалов, а після нього, до 1992 року, головою ПСНЦ був академік НАН України В.Ф. Зеленський, директор Харківського фізико-технічного інституту – колиски фізичної науки в Україні. З 1992 року й до нинішнього часу Північно-Східний науковий центр працює під керівництвом відомого вченого та організатора науки академіка НАН України В.П. Семиноженка.

За інформацією Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України