 |
Любов Молдован наголошує, що можливість купівлі селянами земель – основне в умовах зняття мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських угідь: «Це – об’єктивна закономірність, а не моя особиста думка. Переважне право за селянами на купівлю земельної ділянки – це добре, але це лише половина справи. Перешкодою для цього на практиці є обмежені можливості фермерських господарств отримувати доходи, яких вистачало б і на одночасну купівлю земельної ділянки, і на фінансування своєї діяльності. Це пояснюється особливостями сільського господарства (високим рівнем залежності доходів від непередбачуваних природно-кліматичних умов, сезонністю виробництва, повільним оборотом капіталу й ін.). У такій ситуації перебувають фермери усіх країн, не залежно від рівня економічного розвитку. А тому не лише у бідних країнах, а й у багатих США запроваджують ювелірні методи підтримки малого аграрного бізнесу. Зазвичай для фінансування купівлі землі використовуються значні обсяги запозиченого капіталу. (...) Вихід із ситуації світова практика знайшла у створенні спеціалізованих аграрних фінансово-кредитних формувань, серед яких домінуюче місце займають сільськогосподарські кооперативні кредитні товариства, створені самими фермерами, та небанківські державні установи по кредитуванню сільськогосподарського населення».
Далі дослідниця описує досвід Нідерланд у цьому напрямі, пояснює що таке сільська кредитна кооперація, специфіку її імплементації в український правовий дискурс та необхідність звернення до кооперативно-кредитного законодавства західноєвропейських країн.
Наостанок Любов Молдаван роз’яснює чи є в Україні орган, який би виконував функцію державної установи, котра кредитувала б на пільгових засадах купівлю земель селянами: «Її міг би виконувати реструктуризований, з урахуванням сказаного вище досвіду американського FSA і канадського FCC, Український державний фонд підтримки фермерських господарств і землевласників – державна бюджетна установа зі сфери управління Мінагрополітики України. Кредитування купівлі земель даним Фондом має охоплювати, крім фермерів, й особисті селянські господарства з землекористуванням 2 і більше га. Це далеко не весь обсяг заходів, який слід здійснити для приведення вітчизняного інституційно-правового середовища та державної фінансової й організаційної підтримки селянських господарств для придбання земельних ділянок у відповідність із практикою країн ЄС. Але без здійснення цього – Україні загрожує обезземелення селян та концентрація угідь у руках багатих корпорацій».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією ресурсу «Укрінформ»