Випуск присвячений питанням розвитку науки в Україні та тим проблемам життя і діяльності її передової ланки – НАН України, які зараз активно обговорюються науковою спільнотою.
Академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік
Вадим Локтєв обговорює нагальні питання реформування Академії в сучасних реаліях економіки України в статті
«Змін!! Ми чекаємо змін!».
На необхідності врахування пропозицій до нового Статуту НАН України, напрацьованих у багатьох дискусіях на різних рівнях, наголошує академік
Ігор Мриглод (Інститут фізики конденсованих систем НАН України) в статті
«Статут Національної академії наук України: косметичне рихтування чи крок до реальних змін?».
Про Положення з розподілу бюджетного фінансування та розрахунки, підготовлені Комісією Відділення фізики і астрономії для розробки пропозицій про удосконалення принципів базового бюджетного фінансування мова йде в статті члена-кореспондента
Анатолія Негрійка (Інститут фізики НАН України)
«Базове фінансування установ НАН України: час оновити!».
Про
«Магію термінів «наука» і «дослідження»» з акцентом на захисті дисертацій, де важко знайти науковість дискутує доктор фізико-математичних наук
Семен Єсилевський (Інститут фізики НАН України).
Також на сторінках журналу знайшли місце інші статті та замітки.
«Питання обдарованості в українській психології в другій половині хх ст.» розглядає Наталія Дічек, доктор педагогічних наук (Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ). Конкурс наукових фотографій із «Загальної категорії» від «Вікімедіа Україна» представлено роботами переможців та інших авторів, у тому числі з установ НАН України.
До 175 років від дня народження Івана Пулюя, світоча української науки, доктор фізико-математичних наук Михайло Петрик (Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя) у статті «Про нього пам’ятає Париж» висвітлює французький період діяльності Івана Пулюя, а саме його участь у престижній Першій міжнародній виставці з електротехніки в Парижі 1881 року.
1936 року на вершині гори Піп Іван (тепер – Івано-Франківська область) Польща почала зводити унікальну метеорологічно-астрономічну обсерваторію. Про те, як довго вона функціонувала, які таємниці приховувала і яку роль відіграє сьогодні, розповідає Юрій Ткачук, аспірант Інституту славістики Польської академії наук у матеріалі «Білий слон на горі Піп Іван». Розповідь продовжується в статті Алли Корсунь «Зустріч нового 1940 року в обсерваторії на горі Піп Іван (про мужність академіка О.Я. Орлова та трагічну долю обсерваторії)».
«Символіка систем числення» ‒ Микола Григорчук, доктор фіз.-мат. наук (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, м. Київ) розкриває загадки і таємниці математичних записів давніх манускриптів.
Творчості та життєвому шляху видатної письменниці та художниці Емми Андієвської, яка нещодавно відмітила своє 90-річчя, присвячена стаття «Надхненна Україною» докторки філологічних наук Мирослави Гнатюк (Інститут філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
У рубриці «Нам пишуть»: читайте переказ Панаса Столярчука «Геніально про українську мову» від Вальдемара Чарноцького («Українська думка», Лондон); дивіться Унікальні кольорові фотографії України 1905 року, зроблені фотографом Сергієм Прокудіним-Горським; посміхайтеся разом із Миколою Проценком, читаючи про «Виживання на землі і позаземно»; дивуйтеся недалекоглядності радянської преси у вирізці з «Літературної газети» 1952 року «Кібернетика ‒ «наука» мракобєсов» в листі від Інди Глаголєвої, яка зауважує не тільки на зміні наукового світогляду, а й державних устроїв на шкалі часу 70 років.
На 1-й сторінці обкладинки, як завжди підготовленої кандидатом фіз.-мат. наук Ігорем Жуком (Інститут космічних досліджень НАН України - ДКА України, м. Київ), використано світлини травневого цвітіння природи авторства доктора фіз.-мат. наук Ганни Гомонай (Інститут електронної фізики НАН України, м. Ужгород), краєвидів обсерваторії на горі Піп Іван від Ігоря Меліки, а також роботу київських скульпторів Яни Роздобудько та Нораїра Кьосаяна, встановлену в центрі Вінниці. На 4-й сторінці обкладинки подано ілюстрацію про монахів-цистерціанців і на їх тлі – число 2021 у їхньому записі.
З іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на
сайті. За інформацією журналу «Світогляд»