 |
Автор зазначає: «Елізабет Воткінс і Девід Старк із Колумбійського університету зауважують дедалі більше поширення організаційних форм, які не створюють активів, не купують активів й не експлуатують активів кооперативно, — вони використовують чуже як своє. Американські вчені класифікували їх як моделі мебіусного типу. (...) Такий підхід сповна оцінили гранди платформного бізнесу, про що свідчить ланцюжок Facebook—WhatsApp—Instagram.«Навіщо, — коментує Сергій Корсунський, — інвестувати в розробки… якщо можна одержати ковток кисню, поглинувши інший сервіс і його клієнтську базу?». (...) Актор — прийнята в соціології, політології назва індивідуальних або колективних діючих суб’єктів. Претензії акторів можуть замикатися на рівні підприємств, досягати масштабів галузей або регіонів, країни загалом і навіть бути міжнародними, як у випадку «економік зовнішнього управління». Зазіхання на дармоїдство співвимірні ступеню впливу актора. Наявність фінансово-промислових груп із притаманною їм «економікою фізичних осіб» здатна створити прецеденти дармоїдства й у вигляді Business Capture (захоплення бізнесу), й у вигляді State Capture (захоплення держави)».
Данило Череватський описує можливий розподіл сил за умов коменсалізму: «Нормально, коли коменсал покладає на хазяїна регуляцію своїх відносин із зовнішнім середовищем, і це не завдає шкоди хазяїнові, нехай навіть і користі не приносить (модель «лишайник і дерево»), бо, як зауважив Вільфредо Парето, «будь-яка зміна, яка нікому не завдає збитків, а деяким людям (за їхньою власною оцінкою) приносить користь, є поліпшенням». У точці ефективності за Парето добробут суспільства максимальний, розподіл благ і ресурсів оптимальний… а дармоїдство терпиме. Держава, щоб вчасно попереджати населення про небезпеку руйнівних катастроф, все так само моніторитиме природу й безплатно передаватиме дані погодним телевізійним каналам, які мають високий прибуток, не завдаючи собі клопоту із дослідженням атмосфери. Інша річ конфлікти держави з бізнес-важковаговиками, які за ступенем впливу можна порівняти з урядовими структурами. У New York Post уже друкують статті із закликами «Break up Amazon before it does any more damage to America» («Зруйнуй Amazon, поки Amazon не зруйнувала Америку»), настільки великої значущості для економіки країни, для економік Японії, Великої Британії, Німеччини й інших набула ця компанія, що починала 1994 року як невинна фірма з інтернет-продажу книжок. (...) Теоретично оптимальний варіант — баланс сил за Парето. Але можлива й рівновага за Нортом, яка означає, що жоден із гравців не вважає для себе вигідним витрачати ресурси на реструктуризацію угод, від чого один крок до «рівноваги Неша»: жоден учасник не може збільшити виграш, змінивши свою стратегію, якщо інші учасники своїх стратегій не змінюють…».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією тижневика «Дзеркало тижня»