19-20 жовтня 2021 року у змішаному форматі відбулася міжнародна наукова конференція з нагоди 150 років від дня народження Агатангела Кримського – одного із засновників Української академії наук, директору Інституту української наукової мови, фундатору академічного сходознавства в Україні й української школи художнього перекладу з мов Сходу.
Організаторами конференції виступили Національна академія наук України, Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського та Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України. Партнерами заходу стали Інститут Юнуса Емре в Києві, Бакинський міжнародний центр мультикультуралізму, Видавничий дім «Гельветика».
 |
Пленарне засідання відкрив в. о. директора Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського доктор філософських наук Віктор Кіктенко. Він відзначив, що вся біографія академіка Кримського, його наукові досягнення та робота в Академії наук, його глибока патріотичність та широка обізнаність з історії, мов, літератур та культур багатьох країн свідчить про велич вченого та важливість його здобутків для України. Агатангел Кримський став основоположником сходознавчої науки в Україні, а його учень – Омелян Пріцак згодом відновив справу свого вчителя, заснувавши в незалежній Україні під егідою Національної академії наук Інститут сходознавства, який з гордістю носить ім’я видатного академіка. Нині Інститут сходознавства як жива наукова спадщина Агатангела Кримського, де розробляються актуальні та важливі питання історії та сьогодення країн Сходу.
 |
У своєму вітальному слові академік-секретар Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України, директор Інституту історії України НАН України академік Валерій Смолій відзначив неоціненний внесок у Агатангела Кримського у розвиток української науки. Це була людина енциклопедичних знань, широких світоглядних горизонтів, твердої життєвої позиції, це був учений, який ніколи не йшов на найменший компроміс із совістю науковця. Він репрезентував українську науку і був людиною воістину феноменальної обдарованості, наукові інтереси Кримського безмежні. Валерій Смолій наголосив на особливій ролі Агатангела Юхимовича Кримського у становленні Української академії наук. Ініціатор заснування всеукраїнської асоціації сходознавства, фундатор європейської школи художнього перекладу етнічної поезії, він зі своїм організаторським хистом закономірно виявився біля витоків організації й становлення Української академії наук, до 1929 року незмінно обіймаючи посаду її Вченого секретаря. Став одним із перших українських академіків, очолив перше академічне історико-філологічне відділення. Промовець зазначив, що ювілейні дати – не лише пошанування минулих заслуг неординарних особистостей. Це і привід для аналізу сучасного стану започаткованих ними наукових галузей. Він висловив упевненість, що ці питання й аспекти стануть предметом обговорення й дискусій сьогоднішнього наукового форуму, якому побажав плідної й результативної роботи.
 |
Учасників конференції привітала з відкриттям Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Ельміра Гусейн-кизи Ахундова. Вона висловила вдячність за можливість відзначити разом з його учасниками ювілей цього видатного науковця, діяча й літератора. Агатангел Кримський, повідомила пані Посол, є надзвичайно шанованим науковцем, письменником і перекладачем для Азербайджану. Відомо, що Кримський приділяв особливу увагу дослідженню творчості видатного поета-мислителя, класика азербайджанської поезії Нізамі Гянджеві та готував до його 800-ліття (1941 р.) книгу «Нізамі та його сучасники». Через сумні обставини долі академіка, ця книга в Азербайджані вперше була видана лише у 1981 році. Символічно, що нинішній рік в Азербайджані є роком Нізамі Гянджеві, і нещодавно в Баку видано переклад праці А. Кримського, а також побачив світ збірник вибраних творів сучасної української поезії азербайджанською мовою.
 |
Директор Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України член-кореспондент НАН України Богдан Ажнюк у своєму вітальному слові згадав, що постать А.Кримського гарно ілюструє гасло «Всі ми діти твої, Україно». Його праці у галузі українського та східного мовознавства є важливим надбанням для нашої науки. Продовжуючи справу Кримського, сучасні лінгвісти зосереджуються на актуальних проблемах мовного питання, зокрема на важливості збереження кримськотатарської мови.
 |
Провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Нізамі Гянджеві Національної Академії наук Азербайджану доцент Тахміна Бадалова представила учасникам переклад азербайджанською мовою праці Агатангела Кримського «Нізамі та його сучасники». Вона зазначила, що Нізамі – це поет, який зруйнував стереотипи в поезії, привніс нові форми та проявив себе надзвичайним патріотом. І А.Кримський дуже вдало підмітив важливе значення і роль поета. Т.Бадалова зазначила, що у своєму ретельному аналізі творчості Нізамі Кримський застосовує не лише глибокі філологічні знання, а й широку обізнаність з історією, культурою та реаліями батьківщини поета. Незважаючи на те, що з моменту написання книги Кримського минуло 80 років, і нізамізнавство за цей час значно розширило коло дослідників, все ж ця праця має неоціненний внесок та досі є цінним джерелом для нізамознавства.
Привітала учасників конференції заступник директора ДП «Кримський дім» Аніфе Куртсеітова, зазначивши, що А. Кримський, маючи кримськотатарське коріння також досліджував літературу та культуру цього народу. А нині «Кримський дім» - це платформа, культурний простір, що об'єднує зусилля суспільно-культурних організацій, що займаються кримською тематикою, у культурній, соціальній, правозахисній, освітній та інформаційній сферах в Україні.
З вітальним словом також звернулася представник Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму в Україні Марина Гончарук, яка розповіла про діяльність центру, а також вручила книги, видані центром, організаторам конференції.
Наукову частину конференції розпочала генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доктор історичних наук Любов Дубровіна доповіддю, підготовленою спільно з почесним генеральним директором Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського академіком НАН України Олексієм Онищенком. За словами доповідачки, особа А. Кpимськoгo є об’єктом окремої уваги дослідників мовознавства, літературознавства, народознавства, істориків науки та культури. Ґрунтовні дослідження історії Академії, започатковані публікаціями документів про її заснування і вперше відкриті для галузей знань, дали змогу реально оцінити його непересічну роль як ученого та науковця-організатора, який брав участь у її створенні та впродовж десяти років на посаді Неодмінного секретаря докладав багато зусиль для її врятування та розвитку. За визнанням оточення, на його плечах Академія трималася у найбільш скрутні часи 20-х років ХХ століття. Неоціненна роль Агатангела Кримського і у створенні Національної бібліотеки, адже він входив до Тимчасового комітету для її заснування, брав безпосередню участь у підготовці засадничих документів і опікувався наповненням її фондів.
 |
Про формування української ідентичності Агатангела Кримського доповіла професор кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки доктор філологічних наук М.В. Жуйкова, звернувшись до листування вченого, особливостей його слововживання та висловлені ним міркування щодо українофільства та визначення своєї ідентичності.
Спільна доповідь завідувача та старшого наукового співробітника відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України доктора філологічних наук О.О. Хамрая та кандидата філологічних наук Ю.І. Петрової була присвячена новим джерелам з архіву А.Кримського «Ліванські прислів’я», їхньому значенню та наповненню, а також аналізу практичного вирішення вченого проблем транскрипції слів східного походження при перекладі.
Взаєминам геніїв Івана Франка та Агатангела Кримського була присвячена доповідь завідувачки книжковими фондами Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка кандидата філологічних наук С.В. Вівчар, яка зазначила, що їхнє знайомство було дуже плідним, незважаючи на те що вони спілкувалися лише через листування.
Заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства імені О. О. Потебні кандидат філологічних наук О.І.Скопненко розкрив полісемію лексеми руський у текстах Агатангела Кримського, звернувши увагу на необхідності неоднозначного трактування і розуміння змісту текстів із цією лексемою.
Про перспективи створення консолідованого електронного ресурсу наукової спадщини академіка Агатангела Кримськогодиректор Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доктор наук із соціальних комунікацій К.В. Лобузіна.
Секція «Архів і бібліотека А.Ю. Кримського: історіографічні дослідження» була представлена цікавими доповідями В.М. Підвойного, О.Д. Василюк, І.С. Корчемної, О.В. Асадчих, Т.О. Куцаєвої, Л.М. Добровольської, В.М. Тимченка, О.В. Москальця, Іване Мчеделадзе.
 |
Також в рамках конференції до 150-річчя від дня народження академіка А.Ю. Кримського та на честь відзначення року Юнуса Емре та турецької мови було проведено круглий стіл «2021 – Міжнародний рік Юнуса Емре». Спікерами виступили професор Університету Ескішехір Османгазі (Туреччина) Ердоган Боз, поет, письменник Мустафа Озчелік(Туреччина), старший науковий співробітник відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України кандидат філологічних наук І.М. Дрига та завідувач сектору східної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидат філософських наук О.А. Ярош. Під час круглого столу було презентовано підготовлені до ювілею професором Ердоганом Боз та видані Інститутом Юнуса Емре твори великого поета та мислителя. Крім того, в Національній бібліотеці України було відкрито виставку робіт турецького художника Хасана Айджина "Поезія Юнуса Емре в ілюстраціях".
 |
Секція «Сходознавство в Україні: традиції та сучасність» охопила доповіді як про окремі наукові розвідки Агатангела Кримського, його суспільно-політичні погляди, так і про розвиток українського сходознавства загалом. Зокрема, цікавими були доповіді головного наукового співробітника відділу Євразійського степу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського доктора історичних наук О.Б. Бубенка щодо «Історії хазар» А. Ю. Кримського як етапу в розвитку хозарознавчих досліджень та доповідь в. о. директора Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського доктора філософських наук В.О. Кіктенка про історію українського китаєзнавства у XXI ст.
Секція «Історія країн Сходу» охопила доповіді М.О. Тарасенко, В.А. Рубеля, С.С. Павленко та Д.Є. Маркова про різні періоди історії різних східних народів.
Секція «Євразійський степ» була представлена доповідями О.А. Худайбердиєвої, Ф.Г. Туранли та М.А. Араджионі джерелознавчого, історіографічного, культурологічного спрямування.
Секція «Сучасний схід» охопила доповіді С.В. Капранова, В.А. Мусійчук, Ю.С. Філь щодо питань історії, культури, мови, релігії різних регіонів Сходу.
Секція «Міноритарні спільноти Сходу в загальнонаціональному просторі» була присвячена різноманітним питанням різних етнічних та релігійних спільнот в Україні. Цікавими, зокрема, були доповіді Н.М. Зуб (Руденко), Д.В. Брильова, Д.В. Шестопалець.
Секція «Агатангел Кримський і проблеми сучасної лінгвістичної україністики, славістики, тюркології, іраністики» була присвячена мовним питанням у спадщині А.Кримського та у сучасній мовознавчій науці. Із доповідями виступили М.П. Брус, Н.О. Данилюк, В.П. Пономаренко, С.С. Єрмоленко, О.Ч. Кшановський.
За матеріалами конференції буде видано збірник наукових праць.
За інформацією Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України