31 жовтня 2021 року у своїй авторській програмі «Все про Всесвіт з Іваном Крячком» на YouTube-каналі «Все про Всесвіт» учений-астроном і популяризатор астрономії, виконувач обов’язків завідувача лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А) Головної астрономічної обсерваторії НАН України Іван Крячко розповів про найважливіші астрономічні новини другої половини жовтня цього року, цікаві астрономічні явища, які, за умови ясної погоди, можна буде спостерігати на зоряному небі нашої країни, а також про прийдешні ювілейні дати.

Художнє бачення екзопланети MOA-2010-BLG-477Lb та її зорі – білого карлика (джерело: W.M. Keck Observatory / Adam Makarenko)

Новини

1. 21 жовтня 2021 року в Космічному центрі імені Джона Кеннеді (Флорида, США) NASA зібрала ракету-носій «Space Launch System» (SLS) і космічний корабель «Оріон», який за програмою «Артеміда» («Artemis») 22 лютого 2022 року планується запустити у безпілотний політ до Місяця. Орієнтовно на вересень 2023 року призначено пілотовану експедицію, але, як і попередню, без посадки на поверхню природного супутника Землі. Знову ступити на Місяць люди (а серед них – перша жінка і перша людина не білої раси) мають у вересні 2024 року. Для науки ці місії надзвичайно важливі, адже космонавтика – один із потужних інструментів астрономічних досліджень.

2. Пошуки життя у Всесвіті і сигналів можливих розвинених позаземних цивілізацій укотре не дали сподіваних результатів. Торік радіотелескоп Обсерваторії Паркса (Новий Південний Уельс, Австралія) – дуже відомий інструмент (діаметр антени – 64 м), який від 1960-х років використовується для супроводження космічних місій, зокрема місій до Місяця, – зареєстрував цікавий сигнал. Науковці припустили, що цей сигнал надійшов із Проксими Кентавра – найближчої до Сонця зорі в нашій Галактиці. Проте нещодавно було оголошено, що він усе ж ніяк не пов’язаний із космічним середовищем і має земне походження. Щоправда, джерело цього сигналу досі не встановлено. Водночас цей негативний результат дав змогу науковцям випробувати нові методи й технології і значно просунутися в обробленні подібних сигналів.

3. Геохіміки з Південно-західного дослідницького університету (Техас, США), які вивчають архейську еру в історії Землі (4–2,5 млрд років тому), підтвердили гіпотезу про те, що «бомбардування» нашої планети кометами й астероїдами суттєво вплинуло на формування земної атмосфери. Такого висновку вони дійшли, дослідивши зразки земних порід, на яких виявили кількашарові кулясті сліди: при падінні космічного тіла розпечені тверді частинки з кори Землі піднімались у повітря, плавились і осідали на різних поверхнях. На думку вчених, це свідчить про те, що космічне бомбардування в ті часи було щонайменше вдесятеро інтенсивнішим, ніж вважалося досі. Крім того, під час ударів вивільнялися гази, що взаємодіяли з киснем, активно вилучаючи його з атмосфери.

4. Навколо зорі – білого карлика (з масою 0,53 маси Сонця) виявлено екзопланету масою 1,4 маси Юпітера. Звісно, наразі знайдено вже кілька тисяч екзопланет, але саме це відкриття особливо цікаве тим, що йдеться про планетну систему, до якої за кілька мільярдів років уподібниться Сонячна система, коли наше світило, еволюціонуючи, перетвориться спершу на червоного гіганта і, суттєво збільшившись, поглине (фактично, спалить) планети земної групи (Меркурій, Венеру, а можливо, й Землю), а потім стане таким само білим карликом, поряд із яким залишаться тільки планети-гіганти (від Юпітера і далі). Відкриття здійснили методом гравітаційного мікролінзування. Це відомий метод, який часто застосовується в астрономії: коли перед далеким об’єктом проходить зоря – виникає так званий ефект гравітаційної лінзи, і ще віддаленіші об’єкти можна побачити завдяки посиленню сигналу (випромінювання – видимого чи невидимого) від них. Якщо об’єктом на першому плані є галактика, говорять про власне гравітаційне лінзування, якщо зоря – то про гравітаційне мікролінзування.

5. За допомогою космічної рентгенівської обсерваторії «Чандра», ймовірно, вдалося виявити першу екзопланету за межами нашої Галактики. Це відкриття межує з науковою сенсацією, але ще потребує підтвердження. Є підстави припускати, що в галактиці Вир (М 51) знайдено екзопланету, котра міститься у подвійній системі, один із компонентів якої – зоря-гігант, а інший – чорна діра або нейтронна зоря (це поки не з’ясовано). Причому другий компонент перетягує речовину із зорі-гіганта, що супроводжується рентгенівським випромінюванням. Екзопланету помітили, застосувавши так званий метод транзиту: проходячи перед невідомим об’єктом біля зорі-гіганта, вона затуляла ділянку, з якої випромінюється рентгенівський сигнал. Якщо цей результат підтвердиться, наука суттєво розширить свої горизонти, озброївшись ефективним засобом пошуку екзопланет за межами Молочного Шляху. Адже всі екзопланети, про які досі було відомо, лежать на відстані не більше 3 тис. світлових років від Землі. Натомість імовірна екзопланета в галактиці М 51 – на відстані 28 млн (!) світлових років.

Галактика Вир (джерело: NASA, European Space Agency)

6. NASA вивчатиме зміни в нашій Галактиці, які відбуваються просто зараз, і вже обрала для цієї мети гамма-телескоп, спектрограф-візуалізатор COSI (Compton Spectrometer and Imager), який виведуть у космос. Старт цієї невеликої астрофізичної місії попередньо заплановано на 2025 рік. Телескоп фіксуватиме вибухи наднових і аналізуватиме спричинені ними хімічні процеси в космічному просторі.

7. 3–7 жовтня 2021 року тривала онлайн-конференція «Темне і тихе небо для науки та суспільства» («Dark and Quiet Skies for Science and Society»), до якої долучилися представники ООН, зокрема її управління у справах космічного простору. Світлове забруднення неба – це одна із глобальних проблем. За статистикою, понад 80% населення світу і понад 99% населення США та Європи не бачать справжнього зоряного неба. Погіршують ситуацію штучні супутники: на низьких навколоземних орбітах кружляє близько 5 тис. таких об’єктів у робочому стані. Але технології вдосконалюються, супутники мініатюризуються, тож невдовзі їхня кількість зросте до десятків і сотень тисяч. Причому вони створюють завади не тільки через додаткове освітлення, а й дедалі частіше потрапляють у поле зору професійних телескопів, які використовуються для наукових досліджень. Відблиски від штучних супутників заважають навіть космічним телескопам. Подолати цю перешкоду зможуть тільки апарати, які працюватимуть у точках Лаґранжа (на відстані 1,5 млн км від Землі, куди планується вивести Космічний телескоп імені Джеймса Вебба), або телескопи, котрі, слід сподіватися, у майбутньому встановлять на Місяці. І, звісно, все це дуже дорого коштуватиме.

Наразі представники ООН вважають, що проблему світлового забруднення неба слід обговорити на Генеральній Асамблеї цієї організації. Щоправда, чимало країн – членів ООН, які займаються космічною діяльністю, вочевидь, вкрай неохоче йтимуть на поступки науковцям. Тож перспективи вирішення проблеми поки що не дуже зрозумілі. Та й більшість людей нею не цікавиться і не розуміє, що втрачають діти з мегаполісів, які ніколи не бачили справжнього зоряного неба. Зоряне небо – це і об’єкт досліджень, і культурний феномен, і надбання, яке потребує захисту.

Більше з теми читайте у статті на сайті «Sky and Telescope». Український переклад цієї публікації від Івана Крячка доступний на порталі «Наше небо».

Рівні світлового забруднення нічного неба за шкалою Бортля (джерело: International Dark Sky Association)

Зоряне небо України: 1–15 листопада 2021 року

З огляду на повернення до звичного для нас поясного київського часу (або ж середнього сонячного часу), який, за словами Івана Крячка, українські ЗМІ хибно називають зимовим, вечоріє тепер іще раніше, тож спостерігати зоряне небо можна буде вже з 19.00.

Найцікавіші об’єкти для спостережень у найближчі два тижні:

традиційний літньо-осінній трикутник Альтаїр (альфа Орла) – Фомальгаут (альфа Південної Риби) – Дофда (бета Кита);
наближення Місяця до Меркурія і Марса 4 листопада о 06.15 (але побачити цю картину на яскравому вранішньому небі буде доволі важко – потрібно знайти відкритий горизонт і мати при собі бінокль або телескоп);
парад планет – одночасне перебування на зоряному небі Венери, Сатурна, Юпітера й Місяця (8 листопада о 17.00).

У наступні дні можна буде в різних розташуваннях спостерігати Місяць, Венеру і Сатурн; Місяць і Юпітер; Місяць, Юпітер і Сатурн. Увечері в цей період Венеру майже неможливо побачити без відкритого горизонту. Киянам це особливо незручно, але навіть у столиці є кілька точок, з яких відкривається сприятливий для спостережень краєвид на лівий берег Дніпра.