30 листопада 2021 року в онлайн форматі відбувся Міжнародний симпозіум «Патонівські наукові традиції в світлі нових викликів сучасній науці».
Симпозіум відбувся під егідою Міжнародної асоціації академій наук. У ньому взяли участь вітчизняні та зарубіжні учені.
Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній у своєму вступному слові привітав учасників симпозіуму, присвяченого 103-й річниці від дня народження багаторічного Президента НАН України Бориса Патона. Він відзначив унікальність та геніальність особистості Бориса Євгеновича, плідність та багатогранність його наукової діяльності, а також надзвичайну далекоглядність та проникливість. Так, запропонований Борисом Євгеновичем в одному з останніх своїх інтерв’ю комплекс невідкладних заходів у сфері реформування системи державного управління, структурної перебудови економіки, формування реальних запитів та вимог до подальшого розвитку науки та науково-технологічної сфери увійшов у нову редакцію Концепції розвитку НАН України до 2025 року, яка враховує наукові традиції Б.Є.Патона, як засіб для гідної відповіді на новітні виклики академічній науці.
 |
Віцепрезидент Національної академії наук України академік НАН України Вячеслав Богданов відзначив, що міжнародні симпозіуми з актуальних питань розвитку науки вже стали доброю традицією, і проводилися протягом багатьох років за ініціативи Бориса Євгеновича Патона та підтримки ЮНЕСКО, МААН та НАН України.
Із вітаннями до всіх учасників Міжнародного симпозіуму звернувся і керівник Міжнародної асоціації академій наук Володимир Гусаков.
Перший віцепрезидент Національної академії наук України академік НАН України Володимир Горбулін у своїй доповіді «Тріада Корольов-Янгель-Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування» розповів про окрему сферу діяльності Б. Є. Патона, а саме його внесок у розвиток космічної галузі колишнього СРСР та України після проголошення її незалежності, тісну співпрацю Національної академії наук України та особисту дружбу Бориса Євгеновича Патона з Сергієм Павловичем Корольовим та Михайлом Кузьмичем Янгелем.
Віцепрезидент Національної академії наук України академік НАН України Вячеслав Богданов розповів про Концепцію розвитку НАН України до 2025 року як відповідь на нові виклики академічній науці. Він перерахував основні результати виконання завдань Концепції розвитку НАН України протягом 2016 – 2021 років, а також окреслив головні принципи та цілі нещодавно прийнятої Концепції розвитку НАН України до 2025 року.
 |
Про виняткову роль Бориса Євгеновича у заснуванні національних галузевих академій наук України та тісну співпрацю з ними розповіли президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України академік НАПН і НАН України Василь Кремень, президент Національної академії аграрних наук (НААН) України академік НААН України Ярослав Гадзало. Про внесок Б.Є.Патона у створення та розвиток технологій зварювання живих тканин, а також про вражаючі результати проведених операцій за допомогою цієї технології розповів президент Національної академії медичних наук (НАМН) України академік НАМН та НАН України Віталій Цимбалюк.
 академік НАПН і НАН України Василь Кремень |
 академік НААН України Ярослав Гадзало |
 академік НАМН та НАН України Віталій Цимбалюк |
Своїми спогадами про знайомство, зустрічі та співпрацю з Борисом Євгеновичем поділилися Президент національної академії наук Республіки Казахстан академік НАН РК Мурат Журінов, Президент Національної академії наук Грузії академік НАН Грузії Гіоргі Квесітадзе, Президент Національної академії наук Киргизької Республіки академік НАН КР Мурат Джуматаєв.
 заступник керівника Міжнародної асоціації академій наук Петро Вітязь |
 Президент національної академії наук Республіки Казахстан Мурат Журінов |
 Президент Національної академії наук Грузії Гіоргі Квесітадзе |
 Президент Національної академії наук Киргизької Республіки Мурат Джуматаєв |
Про основні принципи, якими керувався у своїй діяльності Борис Патон, концепцію, за якою він побудував роботу Інституту електрозварювання, а також його талант організатора науки на посту Президента Національної академії наук України розповів заступник директора Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України академік НАН України Леонід Лобанов.
Із доповіддю «Інноваційний розвиток як ключовий елемент науково-технічної політики Б.Є.Патона» виступив член Президії Національної академії наук України, керівник Благодійного фонду імені Бориса Патона академік НАН України Антон Наумовець. Про «Патонівські засади розвитку науки і техніки» розповів директор ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України» доктор економічних наук Борис Маліцький. Про роль Бориса Патона для розвитку космічної науки та технології учасники симпозіуму заслухали доповідь директора Головної астрономічної обсерваторії НАН України академіка НАН України Ярослава Яцківа.
 академік НАН України Антон Наумовець |
 академік НАН України Леонід Лобанов |
 академік НАН України Ярослав Яцків |
 доктор економічних наук Борис Маліцький |
Про роль Б.Є. Патона у створенні групи цивільних космонавтів продовжив головний науковий співробітник Інституту історії природознавства і техніки ім. С.І.Вавілова Юрій Батурін. В.о. академіка-секретаря Відділення математики Національної академії наук України член-кореспондент НАН України Анатолій Нікітін виступив із доповіддю «Б.Є.Патон і математика». Генеральний секретар Європейської федерації національних інженерних асоціацій FEANI (Бельгія) Дирк Бочар розповів про актуальні задачі інжинірингу. Народний депутат України Андрій Ніколаєнко – про «Альянс «Інженери для України», його склад та першочергові завдання. Завідувач відділу Інституту історії України НАН України доктор історичних наук Олександр Удод представив доповідь «Історія і політика пам’яті: патонівські традиції академічної свободи вченого». Директор Інституту газу НАН України доктор технічних наук Геннадій Жук – «Альтернативні газові палива на шляху до низьковуглицевої економіки України». Провідний науковий співробітник Інституту біофізики Національної академії наук Азербайджана Мурсал Зубаїл Дадашов розповів про електромагнітну безпеку на сучасному етапі розвитку суспільства. Про розвиток зв’язків наука – виробництво при створенні матеріалів для інтерференційної оптики доповів завідувач відділу хімії функціональних неорганічних матеріалів Фізико-хімічного інституту ім.О.В.Богатського НАН України доктор хімічних наук Віктор Зінченко.
Такі симпозіуми, присвячені пам’яті Бориса Євгеновича, будуть проводитись у Києві щорічно.
Фото: Прес-служба НАН України