Перегляд повідомлення

7 лютого 2022 року на базі кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка в режимі відеоконференції відбулися Наукові читання «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень (до 90-річчя від дня народження, 15.07.1931 – 15.11.2006)», до яких долучились і вчені НАН України – Інституту економіки та прогнозування й Інституту регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього. Загалом учасниками заходу стали провідні фахівці в галузі історико-економічних досліджень, макроекономіки та регіоналістики, викладачі закладів вищої освіти, докторанти й аспіранти, представники бізнесу, урядових і громадських структур, зарубіжні колеги.

Доктор економічних наук, професор Степан Злупко (1931–2006)

*     *     *

Довідково

Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – видатний учений-економіст, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Премії імені Михайла Туган-Барановського НАН України.

У системі української Академії наук С.М. Злупко почав працювати 1972 року, коли був звільнений з посади доцента кафедри політичної економії Львівського університету (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка) із забороною викладацької діяльності – за обстоювання власної наукової позиції, що розходилася з офіційним трактуванням суспільно-політичних і економічних процесів в історії України ХІХ ст. Завдяки академікові Мар’яну Івановичу Долішньому (1936–2006) впродовж 1972–1974 років С.М. Злупко працював старшим інженером Львівського відділення Ради з вивчення продуктивних сил УРСР Академії наук УРСР (нині – Національна академія наук України). На той час він уже мав ступінь кандидата наук і був автором двох монографій, а його докторську дисертацію «Економічна думка Галичини в другій половині ХІХ ст.», подану до спецради університету, зняли з розгляду через ідеологічні міркування. Завдяки талантові та працьовитості С.М. Злупко за два роки пройшов шлях від молодшого до провідного наукового співробітника Львівського відділення Інституту економіки Академії наук УРСР. 1989 року захистив докторську дисертацію, підготовлену за час роботи в цій науковій установі, – «Зайнятість населення та її регіональні особливості (методологія, методи, організація)». Упродовж 1987–1991 років був членом Наукової Ради АН УРСР з проблем демографії і трудових ресурсів. Коли 1990 року вченого запросили повернутися до викладацької діяльності у Львівський університет імені Івана Франка, він погодився, але не полишив наукової роботи в Академії наук. Працюючи головним науковим співробітником Інституту регіональних досліджень НАН України, доктор економічних наук, професор С.М. Злупко доклав титанічних зусиль для методологічного оновлення і творчого розвитку економічної науки в Незалежній Україні.

Учений започаткував нові напрями економічних досліджень (економічне націознавство й екогомологію), зробив вагомий внесок у розвиток демографії та економіки праці, просторової економіки, історико-економічних досліджень і формування концепції сталого розвитку. У його науковому доробку – понад півтори тисячі наукових і науково-популярних праць, які присвячені надзвичайно широкій тематиці та формують цілісну наукову систему, що поєднує історію української та світової економічної думки, історію господарства України, теорію перехідної економіки, регіоналістику, економічну кібернетику і глобалістику, дослідження трудового потенціалу та зайнятості, економічну теорію й економічну культуру.

Одним із найважливіших завдань державотворення С.М. Злупко вважав вивчення економіки України в єдності її історії, сучасності та геоекономічної перспективи. Тому 1992 року ініціював створення на економічному факультеті Львівського університету першої в Україні кафедри економіки України і невдовзі очолив її.

*     *     *

Учасники наукових читань

Завідувач відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Вікторія Небрат присвятила свій виступ розкриттю внеску професора С.М. Злупка у розроблення нової парадигми наукових досліджень. За словами доповідачки, однією з визначальних рис С.М. Злупка як особистості, педагога, вченого була послідовна й цілісна державницька позиція. Тому його світогляд і діяльність, виступи та публікації пронизані ідеями самопізнання нації, самоорганізації та національного державного будівництва. Господарство він розглядав не лише як джерело матеріальних благ, а й як сферу людської самореалізації та соціального розвитку. Дослідження економіки й еволюції господарських систем учений спирав на широке історико-економічне підґрунтя, а саме: вивчення ґенези історичних форм господарювання, історичних форм координації економічних відносин та історії економічної думки як наукового відображення розвитку господарства.

Доктор економічних наук Вікторія Небрат (Інститут економіки та прогнозування НАН України)

Формування нової парадигми економічних досліджень обумовлено низкою історичних умов і сучасних викликів, зокрема: процесами посттоталітарної суспільної трансформації; глибокими інституційними змінами в надрах самої ринково-ліберальної економічної системи; розгортанням процесів інформатизації та цифровізації, що видозмінюють структуру суспільного виробництва і характер економічних відносин; глобальними екологічними загрозами, які висувають на перший план проблематику взаємодії людини й довкілля; кризовими явищами у розвитку економічної теорії, яка має давати адекватні новим умовам і викликам відповіді.

Як зазначила доктор економічних наук Вікторія Небрат, внесок професора С.М. Злупка у формування нової дослідницької парадигми має кілька вимірів. По-перше, він виступив із критикою догматів марксистської політичної економії з етичних, історико-культурних і власне економічних позицій. Це сприяло декомунізації суспільної свідомості, формуванню нового економічного мислення, докорінній зміні характеру економічних досліджень.

По-друге, вчений започаткував системне вивчення спадщини української економічної думки, що створило передумови для глибшого пізнання економічної теорії та практики в їх історичній взаємообумовленості. Звернення до історії української економічної думки працювало на методологічну переорієнтацію від класово-партійних до загальноцивілізаційних і національно-культурних пріоритетів.

По-третє, на основі української історико-культурної традиції професор С.М. Злупко запропонував синтезований підхід (людина – економіка – довкілля) до розгляду суспільного відтворення, який зараз розвивається як теорія сталого розвитку. Цей підхід відкриває шлях до звільнення від «ресурсного прокляття», гармонізації людської діяльності й довкілля, формування «зеленої» та «синьої» економіки.

По-четверте, С.М. Злупко обґрунтував єдність історії та сучасності у трактуванні змісту, закономірностей, тенденцій і перспектив економічного розвитку.

Отже, в його теоретичній системі історико-економічне знання слугує:

• фактологічною основою теоретичних узагальнень щодо загальних закономірностей і специфічних особливостей суспільних трансформацій;
• арсеналом ідей та засобів пізнання власної ідентичності в єдності історико-культурних, ментальних, поведінкових, інституційних характеристик і механізмів регулювання економічного життя;
• підґрунтям компаративного аналізу й оцінки суспільної ефективності економічних систем та їх національних моделей;
• основою наукового передбачення траєкторії подальшого розвитку;
• джерелом формування національної ідеї, стратегії та програми національно-державного будівництва, зокрема обґрунтування напрямів реформування економіки та регуляторних заходів уряду.

«Наукова парадигма економічних досліджень як єдність постановки проблем і методологічного інструментарію їх розв’язання зазнає змін. Але без визначення ціннісних пріоритетів економічної діяльності й усвідомлення історико-культурної детермінованості суспільного розвитку розроблення найактуальніших проблем економіки не може бути результативним. Професор Злупко аргументовано вказав цей шлях», – підсумувала доктор економічних наук Вікторія Небрат.

Звернувшись до праць Степана Злупка, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук, професор Анатолій Мокій наголосив на історичних імперативах, що визначають розвиток економіки України. Він зауважив, що вчений порушував і розробляв важливі питання економічної історії та політичної економії, а також демонстрував рідкісну мужність у відстоюванні власної наукової та громадянської позиції. Доповідач також торкнувся питання продуктивної спроможності нації в контексті праць відомого вченого-економіста української діаспори у США Всеволода Голубничого (1928–1977), дослідження яких започаткував професор С. Злупко, а продовжила – професор Н. Супрун, підготувавши фундаментальне видання («Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого : [монографія] : у 2-х т. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Наталії Супрун ; [НАН України, Ін-т економіки та прогнозування]. Київ : Наукова думка, 2017-2019. ISBN 978-966-00-1603-3).

Доктор економічних наук, професор Анатолій Мокій (Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України)

У своєму виступі головний науковий співробітник відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Наталія Супрун наголосила, що С.М. Злупко, осягнувши глибини історії української економічної думки, відкрив не лише нові імена, а й простір для нових досліджень. «Талант вченого ще й у тому, – зауважила науковця, – що він сам написав стільки, щоб зацікавити інших. С.М. Злупко показав величезну палітру видатних учених-українців, а головне – позбавив нас комплексу меншовартості». Одним із важливих напрямів, які започаткував Степан Миколайович, є вивчення історії економічної думки української діаспори, що має величезний потенціал для компаративного аналізу економічних систем, дослідження державно-монополістичної моделі економіки тоталітарного суспільства з альтернативних джерел і демістифікації української  економічної історії.

Доктор економічних наук, професор Наталія Супрун (Інститут економіки та прогнозування НАН України)

Геополітично-цивілізаційні цикли економічного розвитку України за працями С.М. Злупка охарактеризував старший науковий співробітник відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Назар Горін. Як зауважив доповідач, професор С.М. Злупко наголошував, що економічна культура українського народу в кожен історичний момент є сув’яззю трьох теперішностей – минулого, сучасного, майбутнього. Спроба вирватися з цієї сув’язі загрожує спрощенням і огрубленням культурного процесу, що нерідко призводить до однобічних та неправдивих висновків, слугує підставою для політичних спекуляцій. «Без правди минулого немає шляху до майбутнього», – стверджував С.М. Злупко. Аналіз попередніх періодів економічного розвитку України свідчить, що сприятливі умови виникали тоді, коли геополітична орієнтація спрямовувалася до центрів цивілізації. А отже, прискорений економічний і культурний розвиток України потребує тіснішої міжнародної співпраці з країнами – лідерами у розвитку науки, техніки, економіки та культури. До них учений зараховував країни Західної Європи, Північної Америки, Далекого Сходу (зокрема, Японію та Південну Корею). Намагання частини вітчизняного політикуму скерувати Україну до тіснішої інтеграції в євразійський економічний простір професор С.М. Злупко вважав трагічним для її майбутнього.

Кандидат економічних наук Назар Горін (Інститут економіки та прогнозування НАН України)

Із доповідями на зібранні виступили також:

• декан економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат економічних наук Ростислав Михайлишин;
• радник Головної рахункової палати України доктор економічних наук, професор Степан Голубка;
• професор кафедри економічної теорії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук Валентина Фещенко;
• голова Наукового товариства імені Сергія Подолинського, професор кафедри обліку, аудиту та оподаткування Національної академії статистики, обліку та аудиту доктор економічних наук Володимир Шевчук;
• професор кафедри національної економіки та публічного управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук  Ірина Радіонова;
• завідувач кафедри економіки підприємства Львівського національного університету імені Івана Франка доктор економічних наук, професор Іван Михасюк;
• завідувач кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка доктор економічних наук, професор Лідія Гринів;
• професор кафедри економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка доктор економічних наук Володимир Вовк;
• професор кафедри теорії держави і права та конституційного права Міжрегіональної академії управління персоналом доктор наук в галузі політології Федір Медвідь;
• професор кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка доктор економічних наук Ольга Стефанишин;
• доцент кафедри фінансового менеджменту Львівського національного університету імені Івана Франка доктор економічних наук Ігор Назаркевич;
• професор кафедри цифрової економіки і міжнародних економічних відносин Державного університету «Житомирська політехніка» доктор економічних наук Юрій Ущаповський;
• син професора С.М. Злупка – керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті (США) доктор економіки Тарас Злупко й інші учасники.

Доктор економіки Тарас Злупко (Центр досліджень у Чиказькому університеті, США)

Підбиваючи підсумки заходу, його учасники вирішили започаткувати традицію проведення Наукових читань «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень» із визначеними тематичними напрямами та на різних організаційних майданчиках – в установах, з якими пов’язана наукова і викладацька діяльність С.М. Злупка.

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України