4 травня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося засідання Президії НАН України.

академік НАН України Анатолій Загородній

академіки НАН України Сергій Пирожков, Володимир Горбулін, Вячеслав Богданов, Вячеслав Кошечко та член-кореспондент НАН України Олег Рафальський

Із доповідями про оцінку соціально-психологічного стану населення України в умовах війни виступили заступник директора Інституту соціології НАН України доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький та директор Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук (НАПН) України член-кореспондент НАПН України Микола Слюсаревський.

доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький

В середині лютого, напередодні російського вторгнення, Інститут соціології НАН України спільно з Центром суспільно-інформаційних технологій «Соціальні перспективи» й Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України провели дослідження чинників, пов’язаних з моральним духом та психологічним станом людей.

За результатами цих досліджень, науковці дійшли висновку, що в Україні активно відбувався процес формування територіально-державницької ідентичності громадян, головною підвалиною якої є усвідомлення імперативу незалежності нашої держави. Напередодні війни цей процес за багатьма соціологічними показниками наблизився до свого максимуму.

Результати соціологічних досліджень, проведених вже у воєнний час засвідчили, що від початку війни домінантами соціально-психологічної атмосфери в суспільстві стали історичний оптимізм, консолідованість і надія на перемогу України. Наприклад, за даними Соціологічної групи «Рейтинг» 90% опитаних, думаючи про ситуацію в країні, відчувають надію. Це втричі більше, ніж у довоєнні часи. Максимальний рівень відчуття надії та віри в перемогу переважає в усіх регіонах країни. 98% опитаних підтримують діяльність Збройних Сил України, 93% – діяльність Президента України, 84% – дії місцевого керівництва. 80% респондентів висловлюють готовність захищати територіальну цілісність України зі зброєю у руках, що значно більше порівняно з довоєнними часами (у 2020 році – 59%). Після початку війни істотно зросла й гордість за свою країну – з 34% до 80%.

член-кореспондент НАПН України Микола Слюсаревський

Водночас, за словами соціологів, в умовах війни перед українцями як політичною нацією постає низка серйозних викликів соціально-психологічного плану, серед яких наявність не лише доцентрових, а й відцентрових тенденцій суспільної згуртованості, психологічні ризики завищених суспільних очікувань, проява та наслідки колективної психотравматизації, які тягнуть за собою, зокрема, ексцеси узвичаєння аномальних суспільних норм, ймовірність формування в біженців психологічного синдрому неповернення тощо. Потребують підвищеної уваги й породжені війною виклики ментальному здоров’ю українців.

У обговоренні доповіді взяла участь народний депутат України Вікторія Подгорна, яка зауважила, що результати дослідження соціологів задають напрями подальшої роботи для законодавців.

Вікторія Подгорна

Завідувач кафедри факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор соціологічних наук Ольга Куценко зазначила, що війна дала поштовх для великого наукового пошуку, унікальний матеріал в екстраординарних умовах, яке буде нашим надбанням після перемоги для кращого розуміння суспільства. Вона також відзначила чіткі методологічні та концептуальні засади, на яких ґрунтується дослідження Інституту соціології НАН України.

доктор соціологічних наук Ольга Куценко

Надзвичайну актуальність теми дослідження та важливість його результатів для забезпечення психологічної допомоги дітям, постраждалим унаслідок війни підкреслили у своїх виступах академік НАН України і НАПН України Василь Кремень, академік НАН України Ярослав Яцків та академік НАН України Сергій Комісаренко.

Далі віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов доповів про підсумки виконання науково-технічних проєктів установ НАН України у 2021 році.

академік НАН України Вячеслав Богданов

Він зазначив, що протягом 2021 року 34 академічні установи виконували 36 науково-технічних проєктів. Згідно з умовами конкурсу до реалізації кожного проєкту було залучено організацію-партнера, серед яких, зокрема, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Акціонерне товариство «Укрзалізниця», Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К.Янгеля», Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ», Харківська медична академія післядипломної освіти, Державне підприємство «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», Міжнародна асоціація розвитку інформаційного суспільства (Португалія).

Серед отриманих результатів можна відзначити:

створену програмну реалізацію запропонованої математичної моделі поведінки заряду твердого палива в корпусах ракетних двигунів із різних матеріалів;
розроблений прототип робота для оцінки якості поверхні аеродромного покриття;
створену конструкцію і технологію виготовлення вакуумно-компресійного пристрою для лікування проникних поранень внутрішніх органів і запалень черевної порожнини;
апарат фотокаталітичного і плазмохімічного знезараження повітря з високою продуктивністю очищення повітря та низьким аеродинамічним опором системи фільтрації, завдяки чому його можна встановлювати в центральні вентиляційні канали систем кондиціювання без реконструкції вентиляційного обладнання;
розроблену модель й алгоритм контролю та управління технологічним процесом ультразвукового зварювання полімерів, а також побудований сам апаратно-програмний комплекс;
виготовлені експериментальні партії діелектричних матеріалів і заготовок монолітних блоків для радіофільтрів для надвисокочастотних систем управління безпілотних літальних апаратів пройшли повну програму випробувань;
створений спільно з ТзОВ «Артеріум ЛТД» лікарської форми «Антитромботичний засіб каліксарен С-145» тощо.

Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.

Зокрема, про участь НАН України у підготовці пропозицій щодо заходів з відновлення України від наслідків війни.

Так, було прийнято рішення про створення спеціальної Комісії НАН України для забезпечення участі Академії у підготовці для Національної ради з відновлення України від наслідків війни пропозицій щодо заходів з відновлення та розвитку України, пріоритетних реформ, стратегічних ініціатив, проєктів нормативно-правових актів, реалізація яких є необхідною у воєнний і післявоєнний періоди.