View message

27 квітня 2023 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки: уроки для України». Відділ економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України ініціював цей захід, аби напрацювати історико-емпіричний та економіко-теоретичний базис для обґрунтування пріоритетів національної стратегії повоєнної відбудови, визначення доцільності й механізмів імплементації позитивного іноземного досвіду.

Міждисциплінарність розгляду проблематики і науково-практичну спрямованість конференції підтримали її співорганізатори:

• Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України (відділ регіональної економічної політики);
• Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук (НАПН) України;
• Гуманітарно-економічна академія в Лодзі (Польща);
• Вища школа підприємництва і адміністрування в Любліні (Польща);
• Громадська організація «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».

До дискусії про рушії та механізми повоєнної відбудови долучилися:

• науковці установ Національної академії наук України (Інституту економіки та прогнозування, Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень, Інституту економіки промисловості, Інституту всесвітньої історії, Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва, Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова);
• учені з інших українських науково-дослідних установ (Національного інституту стратегічних досліджень, Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, Інституту цифровізації освіти НАПН України, Інституту вищої освіти НАПН України);
• фахівці з українських закладів вищої освіти (Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, Львівського національного університету імені Івана Франка, Західноукраїнського національного університету, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Луцького національного технічного університету, Інженерного навчально-наукового інституту ім. Ю.М. Потебні Запорізького національного університету, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Дніпровської державної академії будівництва і архітектури, Херсонського аграрно-економічного університету, Одеського національного медичного університету, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Центральноукраїнського національного технічного університету, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державного університету телекомунікацій, Державного податкового університету Міністерства фінансів України, Державного торгово-економічного університету, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова);
• представники громадських організацій (Всеукраїнської асоціації економістів-міжнародників, Міжнародної асоціації майбутнього України), бізнесу, органів місцевого самоврядування та їхніх асоціацій;
• іноземні дослідники (зокрема, співробітники Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук (ПАН), Інституту праці та соціальних відносин ПАН, Варшавської вищої школи економіки (SGH Warsaw School of Economics, Польща) Гуманітарно-економічної Академії в Лодзі (The University of Humanities and Economics in Lodz, Польща), Вищої школи підприємництва й адміністрування в Любліні (VAMED / WSPA in Lublin, Польща), а також фахівці зі Швеції, Німеччини і Канади).

Головним модератором конференції стала завідувачка відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Вікторія Небрат.

Із вітальним словом до учасників форуму звернулись очільники установ – співорганізаторів конференції.

Директор Інститут економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць закликав до конструктивної роботи з метою напрацювання конкретних управлінських рішень для наукового забезпечення економічної політики відбудови. Він також наголосив, що конференція покликана посприяти формуванню спільного бачення проблем і шляхів їхнього розв’язання, що слугуватиме порозумінню між представниками науки, влади, бізнесу, громадянського суспільства, а це, своєю чергою, стане фундаментом суспільної згоди, довіри й консолідації задля успішної реалізації стратегії повоєнної реконструкції економіки України та відновлення соціогуманітарного простору.

Директорка Інституту вищої освіти НАПН України доктор педагогічних наук Ірина Драч наголосила, що, на додачу до економічних чинників,  базовими рушіями відбудови України є освіта й наука, а впровадження принципів відкритої науки значно підвищить ефективність цих рушіїв.

Директор Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук Василь Кравців зазначив, що, по-перше, конференція надзвичайно актуальна і своєчасна – такий масштабний форум за участю представників різних інституцій відкриває можливості і для широкої дискусії, і для системних, всебічно обґрунтованих пропозицій щодо вироблення й реалізації національної стратегії реконструкції в усіх її складниках, попри те, що достеменно не відомо, коли закінчиться війна; по-друге, необхідно використовувати позитивний досвід і враховувати ризики відбудови не лише Німеччини, а й інших країн Європи, постраждалих від війни у різні історичні періоди ХХ ст.; по-третє, наш ворог буде постійно поряд з нами, тому державу потрібно відбудовувати й зміцнювати, але водночас важливо повернути людей і консолідувати суспільство для вирішення завдань відновлення України.

Директор Представництва Польської академії наук у Києві пан Матеуш Бялас підтвердив готовність польських науковців і далі підтримувати народ України і наголосив на ролі наукової співпраці як механізму спільного примноження й використання інноваційно-інтелектуальних ресурсів.

Декан факультету управління Гуманітарно-економічного університету в Лодзі (Польща) докторка Беата Ґроблєвська-Богуш у своєму зверненні подякувала за змогу доєднатися до актуальної конференції, надто в іспостасі співорганізатора. За її словами, широкомасштабне вторгнення рф в Україну спричинилося до активної міжнародної дискусії про напрями відбудови України по закінченні цієї війни. Як зауважила докторка Ґроблєвська-Богуш, досвід відбудови країн після Другої світової війни, безумовно, важливий для України, але поточна ситуація дещо відрізняється від подій ХХ ст. «Та напевно відомо, що переможці (Україна) матимуть істотну підтримку (фінансову, технологічну, людського капіталу), що стане базою для майбутньої побудови успішної європейської країни», – підсумувала науковиця.

Цю думку підтримала декан факультету управління Вищої школи підприємництва й адміністрування в Любліні (Польща) пані Анна Бєляк.

Під час конференції, а також у матеріалах, наданих для опублікування, учасники заходу представили результати досліджень, що поглиблюють історико-економічні знання про напрями, пріоритети і конкретні механізми політики повоєнної реконструкції у країнах Західної Європи, Японії, Південній Кореї, Ізраїлі; розкривають чинники успішності трансформаційних реформ і євроінтеграції у країнах Центральної та Східної Європи; вказують на загрози відновленню й подальшому зміцненню національної економіки та держави. У своїх виступах учасники конференції виокремили ключові імперативи і детермінанти стратегування економічної політики; окреслили потенціал відкритої науки й розбудови громадянського суспільства у контексті завдань повоєнної реконструкції економіки, інституційної модернізації та євроінтеграції України. Дискусія тривала за тематичними блоками, що відображають теоретичні, історичні й економіко-політичні аспекти обговорюваної проблематики.

Тематична панель 1. Економіко-теоретичне підґрунтя національної стратегії відбудови

Заступник директора з наукової роботи Інститут економіки та прогнозування НАН України академік Андрій Гриценко здійснив глибокий політико-економічний аналіз основних характеристик сучасного світу, наголосивши, що «війна росії проти України є локалізацією у просторі  України найгостріших глобальних суперечностей між провідними світовими гравцями». Повоєнну реконструкцію економіки України слід спрямувати на формування національно вкоріненого економічного розвитку, який спирається на якнайповніше використання національного економічного потенціалу і створення мережі ланцюгів продукування доданої вартості й переробки сировини у кінцеву продукцію для внутрішніх потреб і експорту.

Натомість провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков наголосив на необхідності збереження зовнішніх пріоритетів розвитку країни, передусім набуття повноцінного членства в Європейському Союзі, аргументувавши свою позицію посиленням фрагментації світової економіки та неминучістю залежності України від зовнішніх джерел фінансування і матеріальної допомоги у майбутньому.

Поворотним у дискусії став виступ головного наукового співробітника відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктора економічних наук, професора Наталії Супрун. Звернувшись до історичного досвіду успішних країн, вона обґрунтувала необхідність стратегування повоєнного відновлення України як багатофокусного позиціонування на основі зрівноваження довгострокових інтересів широкого кола стратегічних гравців. Доповідачка наголосила на ролі економічної науки, перед якою постав виклик – напрацювання сценарію повоєнної відбудови, що передбачає порівняння економічної моделі довоєнної України, моделі, що формується сьогодні, та моделі України майбутнього. Визначенню основних сценаріїв і механізмів відновлення має передувати розроблення науково-обґрунтованої моделі майбутнього та концептуалізація її базових параметрів. Їх у своєму виступі й представила науковиця.

На тому, що російська агресія зробила імперативною необхідність трансформації парадигми розвитку України, наголосив провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук, професор Анатолій Мокій. Спільно з доктором економічних наук Марією Флейчук учений запропонував концептуалізацію підходів до формування  стратегії у часовому горизонті не менше 50 років з урахуванням імовірності існування нашої держави в умовах війни.

Тематична панель 2. Успішні зарубіжні практики повоєнної відбудови та модернізації економіки: можливості імплементації в Україні

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень доктор економічних наук Ярослав Жаліло наголосив у своїй доповіді на відмінностях – за умовами і змістом – між «Планом Маршалла» та сучасним планом зовнішньої допомоги Україні у повоєнній реконструкції. За його словами, фінансова складова «Плану Маршалла» була значно вагомішою, ніж управлінська, і тривалого успіху досягли саме ті країни, які мали власні національні стратегії відбудови та міцні інституційні структури для їхньої реалізації.

Провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор політичних наук, професор Ігор Піляєв зосередився на ціннісному фундаменті повоєнної реконструкції економіки Японії.

Старший науковий співробітник відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, доцент Олена Ципліцька докладно проаналізувала досвід відновлення промисловості країн Західних Балкан після югославських війн 1990-х років і виокремила причини негативних результатів і провалів повоєнної економічної політики, сформулювавши застереження для України.

Науковці відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України – як ініціатори конференції – представили матеріали, які розкривають:

• історичні уроки для України у політиці імпортозаміщення та стимулювання експорту в системі заходів повоєнного відновлення країн Західної Європи (про це йшлось у матеріалах наукового співробітника кандидат економічних наук Тетяна Боднарчук);
• роль великого бізнесу у повоєнній відбудові та технічній модернізації виробництва Німеччини (авторка – науковий співробітник кандидат економічних наук Тетяна Сливка);
• міжнародний досвід повоєнної антиінфляційної політики як складника макроекономічної стабілізації (науковий співробітник кандидат економічних наук Олександр Корніяка);
• практики реконструкції міст, що зазнали масштабних руйнувань (старший науковий співробітник кандидат економічних наук Назар Горін);
• досвід повоєнного відновлення сільського господарства Франції (старший науковий співробітник кандидат економічних наук Леся Дідківська);
• чинники й механізми повоєнної рееміграції населення (науковий співробітник кандидат економічних наук Кароліна Гордіца);
• досвід реформування й удоступнення освіти навіть у роки війни – на прикладі Великої Британії (науковий співробітник кандидат економічних наук Олександра Курбет);
• співвідношення держави і ринку у повоєнному відновленні економіки (старший науковий співробітник кандидат економічних наук Ольга Кудласевич).

На думку доктора економічних наук Вікторії Небрат, ключовими для успішності відбудови в Україні будуть структурні реформи як упорядкування економічного життя і надання економічній діяльності визначеності, передбачуваності, а економічній системі – стійкості. У повоєнній економіці структурні реформи мають забезпечувати умови для відновлення економічної активності, зокрема підприємницької діяльності; відновлення функціонування ринків, зокрема ринку праці; перетворення ресурсів на активи, включення їх в економічний колообіг; дієвості механізмів капіталоутворення й інвестиційного процесу. Історичний досвід країн, які істотно різнилися за стартовими умовами, внутрішньою суспільно-політичною ситуацією, зовнішніми чинниками і темпами повоєнної відбудови та подальшого економічного зростання, демонструє, що встановлення інституційного порядку за допомогою структурних реформ і використання можливостей, які відкриваються внаслідок геополітичних змін, є передумовою успішного повоєнного відновлення і подальшого інноваційно-технологічного розвитку.

Тематична панель 3. Економічна політика відбудови та стратегічні пріоритети суспільного розвитку

Питанням регіональної економічної політики присвячувалися доповіді й виступи науковців Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України. Зокрема, завідувачка відділу регіональної економічної політики цього Інституту доктор економічних наук, професор Світлана Шульц у спільній доповіді з аспірантом Миколою Антонюком обґрунтувала пріоритети державної регіональної політики у вимірі чинників продуктивної спроможності регіонів. Вона привернула увагу до того, що децентралізація напередодні повномасштабної війни посприяла розвиткові багаторівневого врядування й розширенню можливостей регулювання розвитку територіальних громад, а також заклала підвалини співпраці між громадським і урядовим секторами. Водночас, як підкреслила доповідачка, досягнення позитивної динаміки продуктивної спроможності регіонів у повоєнній реальності потребуватиме прогресивних рішень щодо модернізації підходів та інструментарію державної регіональної політики. Йдеться про увідповіднення регіональних програм запропонованій типології функціональних територій, коригування Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки, посилення зв’язку між стратегічним і бюджетним плануванням, запровадження нового механізму бюджетного вирівнювання дохідної спроможності місцевих бюджетів, змінення механізму розподілу й використання коштів Державного фонду регіонального розвитку тощо.

Пріоритети й механізми регіональної економічної політики подолання соціально-гуманітарних викликів війни обґрунтували у своєму спільному виступі завідувач відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук, професор Тарас Васильців і старший науковий співробітник цього ж відділу доктор економічних наук Ольга Мульська. Вони наголосили на необхідності вже зараз, не чекаючи закінчення війни, починати відбудовувати житло й соціальну інфраструктуру, де це можливо; ухвалювати управлінські рішення, аби стабілізувати ситуацію з вимушеними внутрішніми переміщеннями, запобігти гуманітарній катастрофі та загрозам національній єдності. Цілі цих рішень – подолання проблеми низького рівня захищеності внутрішньо переміщених осіб, їхньої високої фінансової вразливості, труднощів із віднайденням місця тимчасового перебування, зниження якості послуг соціальної інфраструктури через надмірні навантаження.

Представляючи дослідження Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу розвитку регіональних економічних систем цієї академічної установи кандидат економічних наук Ірина Циналєвська наголосила на актуалізації згуртованості як чинника формування державної регіональної політики.

Засади раціональної інвестиційної політики у період повоєнного відновлення України на основі досліджень Інституту економіки промисловості НАН України обґрунтували у своєму спільному виступі завідувач відділу проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу цього Інституту доктор економічних наук Данило Череватський і кандидат економічних наук Денис Липницький. За їхніми словами, розроблені експериментальні моделі відновлення вуглевидобувних підприємств переконують, що інвестиційна стратегія має враховувати не лише абсолютні показники монопроєктів, а й питому віддачу від інвестицій.

Провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Євген Бублик розкрив деякі аспекти макрофінансової стабілізації. Зокрема, аргументував доцільність перегляду підходів фінансових регуляторів України щодо валютної лібералізації на користь впровадження проміжного режиму валютного курсу, забезпеченого ефективною системою валютного регулювання.

Розвиток внутрішнього виробництва і структурні зміни економіки як ключові завдання повоєнного відновлення представив у своїй доповіді директор Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза», голова Комітету з питань промислової модернізації Торгово-промислової палати України кандидат економічних наук Володимир Власюк.

До проблем відбудови на рівні територіальних громад звернулися головний науковий співробітник відділу економічної стратегії Центру економічних і соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук, професор Даниїла Олійник, яка зосередилася на повоєнному економічному відновленні природних активів територіальних громад, і старший науковий співробітник відділу проблем міжрегіонального співробітництва Луганської філії Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України кандидат економічних наук, доцент Світлана Гречана, яка на основі досліджень, виконаних у своєму Інституті, розкрила актуальність і механізми попереднього оцінювання втрат територіальних громад через військову агресію.

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України представили власне бачення:

• трансформації інфраструктури (про це йшлось у матеріалах завідувачки відділу розвитку інфраструктури доктора економічних наук Олени Никифорук);
• повоєнної відбудови національного сільського господарства у контексті євроінтеграції (головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі доктор економічних наук Ольга Попова);
• відновлення сільських територій (старший науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень кандидат економічних наук Оксана Риковська).

Тематична панель 4. Відкрита наука як чинник повоєнного відновлення та розбудови України як сильної європейської країни

Глибокий аналіз історії, принципів і практик відкритої науки здійснив у своїй доповіді головний науковий співробітник відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України доктор філософських наук Юрій Мєлков. Він наголосив на значенні відкритої науки для повоєнного відновлення України та її розбудови як сильної європейської країни.

Старший науковий співробітник відділу історії та соціології науки і техніки Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України кандидат філософських наук Тетяна Кармадонова розповіла про досвід впровадження практик відкритої науки в Іспанії у контексті можливостей його імплементації в Україні.

Роль відкритої науки представив з позицій світоглядного утвердження принципів циркулярної економіки ад’юнкт Гуманітарно-економічного університету в Лодзі (Польща) Олексій Сисоєв. Він наголосив, що відкрита наука, спрямована на підтримку й популяризацію досліджень із циркулярної економіки, формування мотивації до впровадження практик циркулярної економіки, стає важливим чинником повоєнного відновлення України на засадах сталого розвитку.

Головний науковий співробітник відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України доктор економічних наук Ігор Жиляєв у своєму виступі синтезував концепцію відкритої науки з концепцією повоєнної відбудови. Зокрема, розглядаючи форми модернізації принципів наукової співпраці в умовах геополітичної напруженості,  він наголосив, що українська наукова політика, спрямована на приєднання до Європейського дослідницького простору, має активізувати протидію іноземному втручанню, враховуючи відповідний європейський досвід.

Старший науковий співробітник відділу методів індуктивного моделювання та керування Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України кандидат фізико-математичних наук, доцент Віктор Распопов від імені колективу авторів розкрив роль міжнародної колаборації дослідників відкритих систем, що еволюціонують, у повоєнній реконструкції економіки України.

Обговорення у межах цієї тематичної панелі конференції підсумував виступ завідувачки відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України доктора наук з державного управління Ольги Петроє. Вона представила результати соціологічного дослідження готовності українських закладів вищої освіти до ефективного функціонування в умовах відкритої науки, наголосивши на актуальних завданнях формування та реалізації ефективної політики національного й інституційного рівнів із розвитку відкритої науки, розбудови дослідницької e-інфраструктури закладів вищої освіти з урахуванням можливостей і загроз використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях.

Тематична панель 5. Роль громадянського суспільства в реалізації завдань інституційної модернізації

Відкриваючи цю тематичну панель, доктор економічних наук Вікторія Небрат підкреслила, що чи не найважливішою для Перемоги й успішної відбудови України є консолідація нації, взаємодія влади, бізнесу та громадянського суспільства.

На ролі соціального діалогу в повоєнному відновленні гідної праці зупинилась у своєму виступі провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України кандидат економічних наук Ірина Новак. Вона окреслила напрями взаємодії соціальних партнерів у країнах, які зазнали впливу конфліктів, наголосивши на необхідності спільних дій з економічного відновлення і створення робочих місць, захисту прав та інтересів усіх працівників, якнайширшого удоступнення соціальних благ.

Роль громадянського суспільства щодо інституційної модернізації для забезпечення регіонального лідерства України представили професор кафедри економічної теорії та конкурентної політики Державного торговельно-економічного університету доктор економічних наук Ірина Штундер і аспірант цієї кафедри Ярослав Желобицький. Вказавши на взаємообумовленість отримання зовнішньої допомоги та реалізації реформ в Україні, подолання корупції та вступу до ЄС, вони аргументували значення зміцнення громадянського суспільства для забезпечення демократії та прозорості діяльності влади; розвитку ключових у відбудові країни суспільних інститутів; підтримці міжнародних відносин і співпраці.

Своє бачення необхідності та шляхів модернізації системи надання соціальних послуг в Україні як чинника національної стійкості представила у своєму виступі студентка Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Анастасія Пришляк.

Роль української громадянської платформи у протистоянні російській пропаганді в ЄС представили завідувачка кафедри світової економіки Державного торговельно-економічного університету доктор економічних наук, професор Ганна Дугінець та голова Громадської організації «Міжнародна асоціація майбутнього України» Костянтин Ніжейко. 

Міждисциплінарність і практична спрямованість конференції дали змогу напрацювали чимало узагальнень, висновків і рекомендацій. Учасники заходу узгодили й ухвалили проєкт резолюції, який буде опубліковано по тому, як організаційний комітет врахує доповнення й пропозиції, що надійшли під час обговорень.

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України