3 травня 2023 року під головуванням президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На його початку було заслухано наукові повідомлення молодих учених Академії. З доповіддю “Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди” виступила науковий співробітник Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» кандидат економічних наук Юлія Шаповал. Вона розповіла про ключові зміни у сфері грошово-кредитної політики Національного банку України (НБУ), що відбулись із початком російського вторгнення.
В обговоренні доповіді виступив директор Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академік НАН України Валерій Геєць.
Виступ завідувача відділу Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України кандидата технічних наук Олега Деркача “Розробка методів забезпечення вібраційної надійності структурно-неоднорідних механічних систем” був присвячений результатам фундаментальних та прикладних досліджень динаміки і міцності композитних конструктивних елементів та робочих коліс турбомашин.
В обговоренні доповіді взяв участь в.о. директора Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України доктор технічних наук Олександр Чирков.
Наступним було заслухано наукове повідомлення “Термостабільні фторовані ароматичні поліетери як матеріали для сучасної мікроелектроніки та світлочутливих елементів” cтаршого наукового співробітника Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України доктора хімічних наук Ігоря Ткаченка. Доповідач розповів про дослідження, метою яких є розробка нових підходів до створення функціональних полімерних систем на основі фторованих поліарилових етерів (ФПАЕ) з регульованими діелектричними та фотооптичними властивостями, а також новими і підвищеними показниками їхніх характеристик для новітніх технологій використання.
В обговоренні виступив завідувач відділу хімії олігомерів і сітчастих полімерів Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України член-кореспондент НАН України Валерій Шевченко.
Після відповідей на запитання та обговорення виголошених доповідей учасники засідання відзначили актуальність і перспективність представлених результатів досліджень молодих науковців, а також високий рівень їх виконання.
На згадку про цю подію молоді вчені отримали з рук президента Академії Свідоцтва про перший виступ на засіданні Президії НАН України.
Далі члени Президії НАН України заслухали доповідь “Сучасна українська соцієтальна спільнота в умовах війни: легітимація, лояльність та солідаризація” завідувача відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України доктора соціологічних наук Володимира Резніка. Він розповів, що соціологічні дослідження у період повномасштабної російської збройної агресії проти України стають важливим методом вивчення соціальної поведінки та діагностики суспільних настроїв у сучасному українському суспільстві, що суттєво поглиблює наукове розуміння соціального потенціалу успішного національного спротиву агресору.
Унікальні емпіричні дані для науково обґрунтованих інтерпретацій та оцінок наслідків російської агресії проти України забезпечує фундаментальний дослідницький проєкт соціологічного моніторингу настроїв, преференцій, моделей поведінки і ставлення до подій, що його здійснював колектив Інституту соціології НАН України впродовж 1992–2022 років. Вивчення моніторингових соціологічних даних дає можливість з’ясувати поточну міру легітимності суспільного ладу в Україні для її громадян, виявами якої є рівень масових настроїв аномійної деморалізованості та цинізму. Не менш важливою є можливість соціологічного моніторингу рівня солідарності в межах сучасної української соцієтальної спільноти на підставі фіксації етнічної, конфесійної, регіональної та громадянської самоідентифікації опитуваних.
Як зауважив доповідач, після повномасштабного вторгнення російських військ у 2022 році зафіксовано найбільші за весь період проведення 30-літнього соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України зниження значень індексів аномійної деморалізованості та цинізму. Ці тенденції є виявами суттєвого зростання в цей час рівня легітимності суспільного ладу в Україні як реакції масової свідомості на відверту російську агресію. Водночас зникли значні розбіжності середніх значень індексів аномійної деморалізованості та цинізму між Заходом, Центром, Півднем та Сходом України. Тобто зникли значущі відмінності між цими макрорегіонами за рівнем легітимності суспільного ладу для їх жителів, які спостерігалися до 2022 року.
Окрім зменшення регіональних розбіжностей у сприйнятті суспільного ладу, підвалинами національної солідарності для соцієтальної спільноти України є етнічний та релігійний фактори, а також загальний статус громадянства. Моніторингові спостереження Інституту соціології НАН України впродовж 1992–2022 років виявили поступове зростання з 68,9 до 95% частки громадян, які на запитання про свою національність дали відповідь «українець». Водночас з 24,4 до 2% поступово скоротилася частка громадян, які на запитання про свою національність дали відповідь «росіянин». Спостережене поступове зниження етнічної гетерогенності українського суспільства може суттєво полегшити процес його національної солідаризації.
Володимир Резнік наголосив, що вагомим фактором національної солідаризації в Україні є процес громадянської самоідентифікації. Моніторингові спостереження виявили суттєве зростання частки тих, хто самоідентифікує себе передусім як громадянин України: з 45,6% у 1992 році до 79,5% у 2022 році, зокрема, з 62,6% у 2021 році перед повномасштабним російським вторгненням до 79,5% після нього в грудні 2022 року.
За словами доповідача, для сегментування соцієтальної спільноти України за релігійним віросповіданням характерне абсолютне переважання православ’я. Частка самоідентифікації громадян із Православною Церквою України Московського Патріархату впродовж 1992–2022 років загалом скоротилася з 39 до 5,6%, зокрема, з 16,4% у 2021 році перед повномасштабним російським вторгненням до 5,6% після нього в грудні 2022 року. Водночас сукупна частка самоідентифікації громадян з Українською Автокефальною Православною Церквою (1990–2018) та Українською Православною Церквою Київського Патріархату (1992–2018), а згодом частка самоідентифікації громадян із утвореною внаслідок їх об’єднання помісною Православною Церквою України (2018–2022) загалом зросла з 3,8% в 1992 році до 29,7% в грудні 2022 року.
Водночас у перебігу моніторингових спостережень зафіксовано вагомі частки громадян, які визнають своє православне віросповідання, але не вдаються до самоідентифікації з однією із зазначених конкуруючих та конфліктуючих Православних Церков.
Володимир Резнік також розповів, що колектив Інституту соціології НАН України у 2023 році підготував методологічний та концептуальний інструментарій для моніторингового соціологічного дослідження настроїв, преференцій, моделей поведінки і ставлення українських громадян до поточних подій в Україні та світі, яке здійснюватиметься цього року шляхом загальнонаціонального репрезентативного опитування.
В обговоренні доповіді науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» доктор історичних наук Олексій Гарань відзначив важливість результатів соціологічних моніторингів, які, починаючи з 1992 року, проводить Інститут соціології НАН України, як для спеціалістів в галузі соціології, так і для органів влади.
Завідувач кафедри соціології Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” доктор соціологічних наук Павло Федорченко-Кутуєв високо оцінив результати роботи, представлені в доповіді, та висловив подяку науковцям Інституту соціології НАН України за цінний емпіричний матеріал про українське суспільство, яким вони забезпечують всю соціологічну спільноту протягом більше ніж 30 років.
До дискусії також долучився академік НАН України Валерій Геєць, який запропонував започаткувати спільні проєкти соціологів і економістів, які б дозволили давати відповіді на ті суспільні запити, які можуть постати у післявоєнний період.
Цього дня учасники засідання також заслухали доповідь директора Державної установи “Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України” академіка НАН України Ярослава Блюма “Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Біопаливні ресурси і біоенергетика» на 2018–2022 рр.”.
Як зазначив доповідач, протягом 2018–2022 рр. за трьома основними розділами програми виконувалось 15 проєктів 12 установами 4 відділень НАН України. Внаслідок виконання програми отримано низку вагомих наукових результатів та опрацьовано важливі науково-технічні аспекти створення вихідної сировини покращеної якості для різних видів біопалив, оригінальних підходів для отримання біопалив та підвищення ефективності процесів їх виробництва, комплексного використання відходів виробництва біопалив, підготовлено рекомендації щодо розроблення відповідної нормативно-правової бази.
Як приклад, у рамках виконання програми створено колекцію генотипів сорго цукрового власної селекції та мобілізованого світового сортового потенціалу цієї культури. Cтворено і відібрано найцінніші генотипи як вихідні форми для отримання нових сортів, визначено склад цукрів соку і проаналізовано їх придатність для ферментації в біоетанол та біобутанол. Виведено високопродуктивні сорти з підвищеним вмістом цукрів (Енергодар, Ботанічний та Соргодар). Створено колекції рослин різних форм і сортів рижію посівного (Camelina sativa), гірчиці ефіопської (Brassica carinata A. Braun) та роду катран (Crambe), а також колекції штамів водоростей родин Scenedesmaceae, Chlorella-подібних, Selenastraceae, серед яких відібрано перспективні для отримання біодизеля штами – ефективні продуценти жирних кислот і біомаси.
Науковцями створено ефективний спосіб одержання етилових естерів, що задовольняють вимогам стандартів до біодизельного палива, шляхом лужної переестерифікації використаних кулінарних олій з кислотністю до 6 мг КОН/г на етилаті калію та отримано патент на цю розробку.
Створено дослідно-промислову установку для комплексної переробки рослинних відходів сільського господарства та лісотехнічної промисловості на біопаливо і побічні види продукції. Застосування цієї установки на етапі попередньої підготовки рослинної сировини до гідролізу дає можливість видалити до 86,5% лігніну.
Отримані результати мають важливе значення для розвитку енергетики України, сільського господарства та покращення охорони навколишнього середовища.
У обговоренні доповіді директор Державної установи “Інститут еволюційної екології НАН України” академік НАН України Володимир Радченко підтримав отримані результати та відзначив важливість проведення подібних цільових програм.
Далі було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Зокрема, з інформацією про відзначення Дня науки в Україні у 2023 році виступив віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський. Також учасниками засідання заслухано інформацію заступника директора Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України академіка НАН України Олександра Хіміча про проведення ювілейної сесії Загальних зборів НАН України, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка НАН України В.М. Глушкова. Захід заплановано на 15 вересня 2023 року.
Фото: Пресслужба НАН України