View message

9 червня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Участь у засіданні взяли Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та заступник Міністра охорони здоров’я – Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Головною темою засідання стала участь вчених НАН України в протидії COVID-19.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко у своєму виступі зазначив, що в керівництво держави має намір відновити в Україні власне фармацевтичне виробництво імунобіологічних препаратів. Він також підкреслив, що пріоритетом його діяльності на посаді очільника Міністерства охорони здоров’я є формування фармацевтичної незалежності нашої держави, яке має розпочатися саме з виробництва власних імунобіологічних препаратів.

«Стратегічно для нас дуже важливо мати власне виробництво вакцин і мати свою школу, яка буде здатна у будь-який час переорієнтувати свої дослідження для виробництва нових вакцин», – наголосив Віктор Ляшко.

Він також зазначив, що якщо науковцями буде створена вакцина, то держава готова укласти контракт на її виробництво щонайменше на 5 років.

В академічних установах, зокрема в Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна, Інституті біології клітини, Інституті молекулярної біології і генетики, Інституті мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного активно тривають роботи з розроблення прототипів вакцин проти COVID-19, діагностикумів для виявлення різних штамів SARS-CoV-2, а також ведеться моніторинг появи нових штамів SARS-CoV-2 в Україні. Крім того, здійснюється комп’ютерне моделювання і пошук нових лікарських препаратів проти COVID-19, зокрема на основі ДНК і РНК.

Під час засідання було заслухано дві доповіді.

Із доповіддю «Про створення вакцин проти SARS-CoV-2 та COVID-19 в Україні: стан, проблеми та перспективи» виступив директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко.

В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна та Інститут біології клітини дослідження зі створення вакцини проти COVID-19 здійснюють за фінансової підтримки Національного фонду досліджень.

Науковцями Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна запропоновано метод безвірусної перевірки потенційних лікарських препаратів (зокрема, на основі антитіл) на здатність перешкоджати взаємодії коронавірусу SARS-CoV-2 з рецепторами АСЕ2 клітин людини та захищати клітини від інфікування коронавірусом. В результаті виконання проєкту заплановано розробити оптимальний склад вакцинного препарату проти COVID-19 на основі рекомбінантних протеїнів, який матиме потужні імуногенні та захисні властивості. Використанні в якості носія імуногена CRM197 (дифтерійного токсоїду) вакцина одночасно стає і протидифтерійною.

Далі було заслухано доповідь директора Інституту молекулярної біології і генетики академіка Михайла Тукала «Про розроблення діагностичних систем, лікарських засобів і моніторинг небезпечних штамів».

Інститут молекулярної біології і генетики у березні 2020 року створив першу вітчизняну тест-систему для ПЛР діагностики SARS-CoV-2.

Згодом науковці запропонували абсолютно нову тест-систему, що не потребує коштовного обладнання для проведення ПЛР у реальному часі, має низьку вартість та доступна для використання навіть у невеликих селищних та районних лікарнях. 

Ще одним напрямом роботи науковців Інституту є створення комбінованої тест-системи, що дозволятиме одночасно проводити діагностику низки вірусів, а також маркерних генів (наприклад, відповідальних за порушення коагуляції крові) для більш точної діагностики та прогностики при лікуванні респіраторних вірусних захворювань. Ведуться роботи зі створення лабораторії для пілотного виробництва генних конструктів для діагностичних тест-систем, вакцин, технологій створення лікарських засобів, а також імунобіологічних препаратів для лікування і профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) й інших небезпечних інфекційних та онкологічних захворювань. Крім того, Інститут бере активну участь у моніторингу нових штамів коронавірусу SARS-CoV-2.

Доповіді викликали велику зацікавленість членів Президії та активне обговорення.

Так, академік Андрій Сибірний розповів про дослідження науковців Інституту біології клітини, в якому розробляються прототипи вакцини на основі експресії фрагментів S-білка SARS-CoV-2 у гуманізованих дріжджів. Надалі передбачено напрацювати за допомогою біореактора білки, якими після очищення у співпраці з вченими Національної академії медичних наук України планується здійснити імунізацію трансгенних гуманізованих мишей задля синтезу антитіл. Для подальшої роботи та перевірки ефективності такої імунізації планується залучити можливості польських вчених, які мають живі штами коронавірусу SARS-CoV-2. 

Науковці Інституту біології клітини пропонують ще один, більш заощадливий, шлях отримання вакцини. Для цього також використовуватимуться дріжджі, які синтезуватимуть та накопичуватимуть на поверхні клітини антигени коронавірусу SARS-CoV-2. В результаті поверхня клітини дріжджів буде повністю вкрита ковалентно прикріпленими вірусними білками. Таким чином, клітина дріжджів буде ад’ювантом, а білки вірусу на її поверхні – вакциною.

Академік Микола Співак розповів про роботу вчених Інституту мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного у складі приватної науково-виробничої компанії «Діапроф-Мед» україно-американського консорціуму DiaPrep System Inc. (Атланта, США), де вони розробляють субодиничну вакцину на основі N-протеїну нуклеокапсиду вірусу. За інформацією доповідача, вже завершено доклінічні випробування прототипу вакцини і зараз заплановано організувати в Україні виробництво кількох тисяч доз вакцин для початку І та ІІ фаз клінічних випробувань.

Заступник голови Правління ПрАТ «Індар» Олександр Хейломський окреслив можливості фармвиробників для вакцинного виробництва. Член-кореспондент НАН України Валентин Чебанов розповів про співпрацю НТК «Інститут монокристалів» з Інститутом молекулярної біології і генетики у сфері розроблення та виробництва лікарських препаратів, а академік Володимир Семиноженко наголосив на важливості розроблення та впровадження нових стандартів контролю якості лікарських засобів в частині визначення складу і будови їхніх компонентів для гармонізації нормативно-правової бази України з вимогами директив Європейського Союзу. У виступі академіка Володимира Радченка було наголошено, що вчені Інституту зоології ім. І.І Шмальгаузена рік тому ініціювали створення робочої групи з вивчення проблем можливого поширення коронавірусу SARS-CoV-2 серед теплокровних тварин та його передачі людям. На жаль, ці звернення до Уряду за фінансовою підтримкою цих досліджень не знайшли підтримки. Тому бажано було б врахувати створення в Інституті зоології ім. І.І Шмальгаузена такої лабораторії та її фінансування в рамках нової Державної Програми.

В обговоренні також взяли участь директор Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Медведя Міністерства охорони здоров'я України член-кореспондент Національної академії медичних наук (НАМН) України Микола Проданчук та завідувач кафедри інфекційних хвороб Тернопільського медичного університету академік НАМН України Михайло Андрейчин. 

Підбиваючи підсумки доповідей, які пролунали, а також виступів в обговорені Вячеслав Кошечко зазначив, що у дослідженнях науковців Академії вже є вагомі напрацювання та успіхи, але надалі необхідно посили роботу у цьому напрямі.

Виступ директора Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Медведя Міністерства охорони здоров'я України члена-кореспондента НАМН України Миколи Проданчука

Виступ заступника голови Правління ПрАТ «Індар» Олександра Хейломського

Далі було розглянуто низку кадрових і поточних питань.

Також під час засідання Президент НАН України академік Анатолій Загородній вручив державні нагороди і нагороди Верховної Ради України:

• Орден князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня за визначний особистий внесок у здійснення наукової діяльності в Антарктиці та з нагоди 25-річчя української антарктичної станції «Академік Вернадський» – члену Президії НАН України, в.о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології, директору Інституту біохімії імені О.В. Палладіна академіку НАН України Сергію Комісаренку.
• Почесне звання  «Заслужений діяч науки і техніки України» за вагомий особистий внесок у справу ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, мужність, самовідданість, високий професіоналізм, активну громадську діяльність та значну роботу щодо вирішення питань соціального захисту постраждалих від аварії громадян – завідувачу відділу Інституту теоретичної фізики імені М.М.Боголюбова члену-кореспонденту НАН України Геннадію Зінов’єву.
• Грамоту Верховної Ради України – завідувачу сектору Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Геннадію Одинокіну.
• Цінний подарунок Голови Верховної Ради України – провідному інженеру відділу кадрів Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Світлані Вершиніній та бухгалтеру першої категорії бухгалтерської служби Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Тамарі Павленко.
• Грамоти Верховної Ради України за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня науки – завідувачу відділу Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України, голові Ради молодих учених НАН України Олександру Волкову, провідному науковому співробітнику ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» кандидату технічних наук Валерії Ковач та старшому  науковому співробітнику Інституту проблем математичних машин і систем НАН України доктору фізико-математичних наук Катерині Терлецькій.