11 травня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
«Про стан та перспективи розвитку наукових космічних досліджень в Україні» розповів голова Ради з космічних досліджень НАН України академік НАН України Ярослав Яцків.
Він зазначив, що з 2014 року та початком нової агресії РФ проти України цього року, в Україні значно знизився рівень діяльності з дослідження та використання космічного простору. Це зумовлено також відсутністю з 2018 року Загальнодержавної науково-технічної космічної програми України, розривом традиційних зв’язків підприємств космічної галузі з окремими закордонними партнерами, зниження їхньої активності у зв’язку з необхідністю імпортозаміщення тощо.
Водночас на цьому негативному фоні позитивним фактором є результати виконання Цільової програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2018–2022 рр. Наявність такої програми дала змогу підтримати і частково зберегти наукові колективи, виконати оригінальні космічні дослідження у міжнародній кооперації та завершити перші етапи з підготовки унікальних космічних проєктів «Іоносат-Мікро», «Аерозоль-UA» та інші.
Зокрема, під час виконання Програми вперше у світовій практиці запропоновано та обґрунтовано побудову багатопозиційної фазової системи траєкторних вимірювань положень та руху літальних і космічних апаратів, яка об’єднує принципи інтерферометричних вимірювань та спостережень глобальних навігаційних супутникових систем. Також було проаналізовано управління та режими експлуатації комплексом наукової апаратури експерименту «Іоносат-Мікро», створено методику декодування даних, розроблено електричну структурну схему блоку електроніки апаратури СканПол.
Водночас Ярослав Яцків зауважив, що переважна більшість космічних досліджень вимагає запуску апаратів зі спостережним і вимірювальним обладнанням. Проте в умовах сьогодення створення корисного (наукового) навантаження та здійснення пусків космічних апаратів значно ускладнюється. Для успішного виконання проєктів, спрямованих на дослідження Космосу, необхідно прийняти відповідні рішення на рівні владних структур, залучитися підтримкою, зокрема фінансовою, закордонних партнерів та направити зусилля керівників проєктів на їх успішне завершення.
Під час обговорення доповіді професор Мерілендського університету Роальд Сагдєєв розповів про розвиток досліджень ролі аерозолів в атмосфері.
 професор Роальд Сагдєєв |
Академік НАН України Михайло Ільченко зупинився на космічній діяльності Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського.
 академік НАН України Михайло Ільченко |
Директор Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України член-кореспондент НАН України Олег Федоров наголосив на проблемних моментах розвитку космічних досліджень в Україні, зокрема відсутності Державної космічної програми, Стратегії космічної діяльності України тощо. Директор Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України академік НАН України Олег Пилипенко розповів про спільну діяльність науковців НАН України та фахівців ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» у розробці та створенні ракетно-космічної техніки. Головний конструктор і начальник проєктно-конструкторського бюро космічних апаратів КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля Костянтин Білоусов навів приклади успішної співпраці КБ «Південне» та науковців Академії.
 Костянтин Білоусов |
Із доповіддю «Проблеми збереження та ефективного використання якісних підземних вод у контексті водної безпеки України» виступив директор Науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України академік НАН України Вячеслав Шестопалов.
Він зазначив, що в установах Академії проводяться важливі наукові дослідження різних аспектів проблеми забезпечення населення України якісною питною водою, зокрема з підземних джерел.
Метою цих досліджень є наукове обґрунтування та впровадження в контексті сталого соціально-економічного розвитку держави механізмів забезпечення населення України водою з підземних родовищ, яка є захищеною від зовнішнього забруднення, поновлюваною і за складом відповідає встановленим нормам питного водопостачання.
Війна в України засвідчила, актуальність пошуку і застосування альтернативних джерел водопостачання з активним використанням саме надійно захищених підземних вод. Актуальність питання визначають також поточні прогнози впливу глобальних кліматичних змін та антропогенної діяльності на водно-ресурсний потенціал України загалом й стан поверхневих вод зокрема.
Реалізація завдань розвитку сфери водопостачання населення та важливих інфраструктурних об’єктів в умовах дефіциту фінансових можливостей держави вимагає розроблення і системного впровадження відповідної стратегії геологічного вивчення та використання ресурсів питних підземних вод в Україні. Комплексність проблеми вимагає також удосконалення інституціонального забезпечення й фінансово-економічного регулювання сфери водокористування, реалізації ефективної національної водної політики, відновлення системи моніторингу та оновлення кадастру підземних вод. Все це потребує системної взаємодії фахівців природничого, економічного та правового наукових напрямів.
В обговоренні доповіді взяв участь директор Інституту колоїдної хімії та хімії води імені А.В. Думанського академік НАН України Владислав Гончарук розповів про якість питної води в Україні. Директор Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України доктор економічних наук Михайло Хвесик наголосив на перевагах використання для питних потреб підземних вод над поверхневими. Директор Інституту відновлюваної енергетики член-кореспондент НАН України Степан Кудря підтвердив актуальність питання водопостачання за рахунок використання родовищ підземних вод, а також наголосив на необхідності надійного енегрозабезпечення систем підйому і підготовки води. Співробітниця ДП «Українська геологічна компанія» кандидат геолого-мінералогічних наук Наталія Лютаохарактеризувала стан моніторингу підземних вод в Україні. Директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна академік НАН України Сергій Комісаренко наголосив на необхідності докласти всіх зусиль для забезпечення в Україні високої якості води для споживання.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
 академік НАН України Сергій Комісаренко |
 член-кореспондент НАН Володимир Осадчий |
 академік НАН України Стелла Шехунова |
 академік НАН України Валерій Смолій |
 академіки НАН України Сергій Пирожков та Володимир Горбулін |
 академіки НАН України Володимир Горбулін, Анатолій Загородній та Вячеслав Богданов |