31 серпня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося засідання Президії НАН України.
 Під час засідання |
На початку засідання академік НАН України Анатолій Загородній привітав усіх учасників з минулими святами – Днем Державного прапора України і Днем Незалежності України.
Він повідомив, що з нагоди Дня Незалежності України Національну академію наук України було відзначено Подякою командування військової частини А4122. НАН України завжди мала тісні зв’язки з установами військово-промислового комплексу держави, приділяла увагу розвитку досліджень із оборонної тематики. З перших днів російської агресії науковці Академії примножили зусилля, спрямовані на допомогу Збройним Силам України власними розробками, постачанням сучасних високотехнологічних приладів, волонтерською діяльністю та іншими формами сприяння. Президент НАН України підкреслив, що відзначення Академії згаданою Подякою і є свідченням вагомості її внеску у справу захисту суверенітету і незалежності України.
 |
Також він привітав науковців Академії з нагородами Верховної Ради України, якими вони були удостоєні за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, зміцнення вітчизняного оборонно-промислового комплексу новітніми розробками, а також за впровадження інноваційних технологій у фармакологічну галузь держави.
Почесною грамотою Верховної Ради України нагороджений:
- головний науковий співробітник Фізико-хімічного інституту ім.О.В. Богатського НАН України доктор біологічних наук, професор Микола Головенко;
Цінним подарунком Голови Верховної Ради України нагороджені:
- директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України академік НАН України Вячеслав Петров;
- старший науковий співробітник Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» Олександр Рибка;
- завідувач відділу Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України доктор технічних наук, професор Олег Шинський.
 Академік НАН України Вячеслав Петров |
 Професор Олег Шинський |
Академік Анатолій Загородній зазначив, що пріоритетне місце в діяльності Академії завжди посідало розв’язання найгостріших проблем і викликів, що поставали перед державою та суспільством. Наразі науковці Національної академії наук України роблять усе можливе задля того, щоб Незалежна Україна вистояла в умовах жорстокої війни, яку розв’язала росія проти нашої держави.
Через війну вся вітчизняна наука і Академія зокрема зіткнулися з важкими випробуваннями, але, як наголосив Президент НАН України, навіть у таких надскладних умовах Академія працює і зберігає свою життєздатність. Значні зусилля науковців зосереджено на дослідженнях, пов’язаних зі зміцненням обороноздатності та безпеки країни, науковим супроводом та пошуком розв’язання проблем відновлення та розвитку економіки України у воєнний і післявоєнний періоди.
«Попри всі лиха й випробовування ми продовжуватимемо наполегливо працювати заради країни та її громадян. Академія, як і вся країна, згуртована і твердо вірить у нашу Перемогу, в яку, сподіваюся, ми робимо гідний внесок. Науковці міцно тримають свій фронт», – сказав Анатолій Загородній.
Далі було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Українська державність: історичні ретроспекції, сучасні загрози та виклики» виступив директор Інституту історії України академік НАН України Валерій Смолій.
 Академік НАН України Валерій Смолій |
Він зазначив, що формування держави є багатовимірним і довгим процесом. Часто він охоплює цілі історичні епохи. Дослідники становлення та часу виникнення давньоруської держави й до сьогодні продукують різні концептуальні пропозиції стосовно однієї з найдавніших епох нашої національної історії.
Повномасштабна війна рф проти України не лише кардинально змінила уявлення про рівень загроз існуванню української державності та українців як нації, але й окреслила комплекс проблем, що стануть об’єктом наукового осмислення та поглиблених фундаментальних і прикладних досліджень.
Істотні корективи внесено в змістово-інформаційне навантаження офіційних і допоміжних сайтів академічних установ. Вони висвітлюють фахові відповіді науковців на виклики воєнної доби, аргументовані викриття путінських ідеологем, поширюють особисті рефлексії учених на цинічні злодіяння окупантів.
Російська агресія створює прямі загрози національним історико-культурним надбанням. Нагальною проблемою є збирання і документування свідчень про російсько-українську війну, які складуть джерельну базу написання повної і об’єктивної історичної панорами героїчної боротьби за державу і за незалежність.
Фахівцями Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України з цієї проблематики видано національні доповіді: «Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз», «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності».
Науковці Інституту історії України опублікували видання: «Україна. Нариси історії», «Україна крізь віки», «Територіальна ідентичність українського пограниччя: історичні витоки та геополітичні впливи», «Українське століття (1921-2021): витоки, уроки, перспективи державотворення» та ін. На основі «Енциклопедії історії України» здійснюються підготовчі заходи зі створення мультимедійного енциклопедичного ресурсу з історії України. Розширено коло профільних довідкових видань: «Україна: хронологія розвитку», «Звід пам’яток історії та культури України», безпрецедентним за масштабністю є проєкт «Реабілітовані історією».
В Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса опубліковано праці: «Інтерпретації російсько-українського конфлікту в західних наукових і експертно-аналітичних працях», «Зміна цивілізаційної парадигми розвитку України: теоретико-методологічний аналіз», «Етнополітичні чинники консолідації сучасного українського суспільства» та ін.
Вчені Інституту українознавства ім.І. Крип’якевича видали монографії: «Цивільно-військове співробітництво на території Донецької та Луганської областей: моделі, тенденції, перспективи», «Польсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення», «Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення», «Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення», «Між війною і соборністю. Соціокультурна інтеграція та адаптація переселенців з Донбасу та Криму. Західноукраїнський вектор» та ін.
В Інституті всесвітньої історії опубліковано монографії: «Проблема історичної пам’яті у всесвітньо-історичному дискурсі (1945-2015 рр.)», «Інтеграційні виміри трансформації пострадянського простору», «Війни історичної пам’яті: «never more» чи «если надо – повторим»? (начерки історичної політики росії)», «Україна – росія: на рубежі геополітичного розлому» та ін.
Нині історики НАН України успішно реалізують актуальний науковий проєкт «російсько-українська війна 2014-2022 років». Глибока впевненість у перемозі України позбавить необхідності розширювати його хронологічні рамки.
Правознавці НАН України активно працюють над проблемами наукового і методичного забезпечення реформування правової бази в контексті викликів, породжених російською збройною агресією, – дії воєнного стану, правового режиму війни, розслідування злочинів російських окупантів, правового нігілізму відверто аксіоністських місцевих «референдумів».
Із доповіддю «Національне відродження України у повоєнний період» виступила завідувач відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.
 Член-кореспондент НАН України Галина Зеленько |
Вона зазначила, що з початком повномасштабного російського вторгнення в Україні відбулося істотне прискорення процесів націєтворення. Те, на що раніше йшли десятиліття, зараз змінюється за місяці чи навіть тижні. Держава Україна виявилася значно міцнішою, ніж здавалося, а національна стійкість, як показала війна, базується у першу чергу на здатності до суспільної самоорганізації. Саме вона й повинна стати основою повоєнного відновлення України.
Сьогодні очевидно, що етап громадянської (політичної) самоідентифікації Україною пройдено. Повномасштабне вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року значно нівелювало ті соціально-політичні розмежування, які в Україні завжди породжували кризу ідентичності – мовні, етнічні, регіональні, релігійні, зовнішньополітичні тощо. Трагічні реалії війни сприяли прискоренню формування серед українців певних монадних спільностей, згуртованих навколо таких стійких ідеологем, як сильна нація, сильна держава, єдина державна мова, спільний ворог, захист через інтеграцію до ЄС та НАТО.
Водночас у повоєнній Україні залишаться проблеми системного характеру, які стосуються інституційної спроможності держави, хоча війна продемонструвала й те, що державні інститути виявилися значно стійкішими, ніж багатьом здавалося. Галина Зеленько зауважила, що причини такого успіху потрібно дослідити, публічно зафіксувати і зробити базою для подальшого розвитку та зміцнення цих інститутів.
Також науковиця зазначила, що українському суспільству притаманна багатоманітність і здатність до самоорганізації. Ці якості є підставою для розвитку в Україні консоціальної демократії, побудованої на залученні, а не виключенні різних спільнот до вироблення державної політики з метою інтеграції України у глобальний контекст. Адже на фоні війни і катастрофічного падіння рівня життя, демографічних проблем неминучими буде своєрідний відкат тієї громадянської ідентичності, про яку йшлося вище, а це означатиме появу нових – значно глибших і строкатіших соціально-політичних розмежувань. Тому перед науковими установами соціогуманітарного профілю стоїть завдання зосередити зусилля для наукових досліджень, спрямованих на точну діагностику стану українського суспільства, які враховуватимуть усі складнощі і проблеми, що неминуче постають перед державою в умовах війни і швидкого повоєнного відновлення.
Належну увагу слід приділити дослідженню механізмів інтеграції українського соціуму. В рамках цього напряму доцільно акцентувати увагу на вивченні трансформації ціннісних орієнтацій населення; соціальних чинників демократизації політичної системи України; ліній потенційних соціально-політичних розломів та конфліктів; дослідженні стану розвитку соціального капіталу; інформаційної політики; етнонаціональної політики і етнічних меншин; політичної освіти (громадянської освіти) тощо.
Задля вмонтування України в глобальний контекст очевидно, що необхідне вивчення глобальних трендів і місця України у світі, який змінюється. Пріоритетом мають стати дослідження європейського майбутнього України з огляду на надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. Слід звернутися до вивчення регіональних та глобальних процесів у інших частинах світу, які неминуче зачіпають й Україну і які є вкрай епізодичними в Україні. Водночас важливим є вироблення моделі фронтиру для України, щоб не стати країною з економічною і соціальною структурою, повністю залежною від розвитку аграрного сектору і ВПК.
Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій доповів голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» академік Володимир Семиноженко.
 Академік Володимир Семиноженко |
Він розповів, що в установах Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України зруйновано та пошкоджено десятки будівель, руйнувань зазнали 70% об’єктів регіону, що становлять національне надбання, зокрема ядерно-фізичні установки Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Фонд книжкових пам’яток Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, «Банк генетичних ресурсів рослин» Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр’єва НААН України та інші.
Незважаючи на військові дії, що ведуться в регіоні з першого дня війни, більшість установ зазначеного центру продовжують наукові дослідження, забезпечують збереження кадрового потенціалу та інфраструктури, роблять все для виконання державного замовлення та господарських договорів, зокрема для потреб національної безпеки та оборони України.
Зокрема, НТК «Інститут монокристалів» забезпечує наукове супроводження вітчизняної фармацевтичної галузі, вирощує монокристали для виготовлення радіаційних детекторів для радіометричних вимірювальних смарт-систем, що можуть використовуватися за жорстких умов експлуатації під час надзвичайних ситуацій, а також виготовляє й постачає компоненти систем оптоелектронної протидії.
Володимир Семиноженко наголосив, що ситуація, що склалася в установах, які знаходяться у зоні активних бойових дій, потребує підвищеної уваги з боку НАН України та прийняття невідкладних рішень щодо особливого підходу до наукових установ НАН України зазначених регіонів із запровадженням необхідних заходів стосовно збереження їхнього кадрового, наукового, науково-технічного та освітянського потенціалу.
В обговоренні виступив генеральний директор ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» академік НАН України Микола Шульга, який розповів про наслідки обстрілів установи росією. Він зазначив, що більше сотні мін, бомб, ракет і снарядів, включаючи заборонені міжнародними конвенціями, влучили у ННЦ «ХФТІ». У результаті цих обстрілів постраждали всі будівлі на території Інституту. Ракетні удари були нанесені і по будівлі ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів». Основне устаткування установки не постраждало, проте обладнання назовні отримало значні ушкодження. Наразі, під постійними щоденними обстрілами, все ж ведуться роботи з його відновлення силами співробітників Інституту.
 Академік НАН України Микола Шульга |
Академік Микола Шульга також зазначив, що з 1900 співробітників «ХФТІ», 300 – виїхали за межі України, 600 – в інші регіони України.
Втім, як наголосив науковець, не дивлячись на це, наукова діяльність установи продовжується. Здійснює постійний контроль процесів на ядерній підкритичній установці «Джерело нейтронів» для належного функціонування в радіаційно-безпечному режимі. В установі завершується створення поглинальних стрижнів системи управління та захисту реакторів для організації їх виробництва в Україні.
Директор Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного академік НАН України Андрій Русанов розповів, що з початком війни Інститут переглянув пріоритетні напрямки своїх наукових досліджень і сконцентрували всі свої зусилля на отриманні практичних результатів наукового пошуку. Нині там розробляються новітні проточні частини турбін різних типів потужних енергетичних установок, а також нові теплові схеми енергетичних установок на основі малих модульних реакторів з використанням технологій акумулювання енергії. Інститут посилив свою співпрацю з провідними машинобудівними підприємствами.
 Академік НАН України Андрій Русанов |
Директор Радіоастрономічного інституту член-кореспондент НАН України Вячеслав Захаренко розповів, що з початку повномасштабного вторгнення рф, обсерваторія ім.С.Я.Брауде з радіотелескопами УТР-2 і ГУРТ та низькочастотна обсерваторія опинилися на тимчасово окупованій території. Частина співробітників та їх домівки також опинились під окупацією. Будівлі Інституту були обстріляні російськими ракетами та отримали ушкодження. Близько 22% співробітників виїхали за межі України. Незважаючи на це, Радіоастрономічний інститут здійснює радіоастрономічні та радіофізичні спостереження на радіотелескопах інтерферометричної мережі УРАН та дослідження геокосмосу, базуючись на даних обсерваторій в Арктиці та Антарктиці. Інститут також продовжує роботи зі створення радарного та приймального обладнання.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
 Учасники засідання |
Фото: Прес-служба НАН України