5 жовтня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Нові технології і методи теплоенергопостачання в комунальній енергетиці» виступив директор Інституту технічної теплофізики НАН України академік НАН України Юрій Снєжкін.
Війна та завдані нею руйнування поставили перед енергетиками і науковцями нові завдання, пов’язані з розробленням аргументованих пропозицій щодо забезпечення надійного функціонування енергетики в Україні. Це перехід на нові методи і технології теплоенергопостачання, ефективне використання енергоресурсів та енергоносіїв, впровадження ефективних механізмів застосування інноваційних нововведень.
Протягом останніх років фахівці Інституту технічної теплофізики розробили, апробували та успішно впровадили у комунальну теплоенергетику України технології та серію новітніх зразків енергоефективного обладнання, що дають можливість використовувати відновлювані джерела енергії та альтернативні палива на заміну традиційним.
В Інституті розроблено технологію переробки торфу та біомаси на композиційне паливо і добрива. Створено та впроваджено когенераційну геотермальну станцію для використання газонасичених термальних вод з газопоршневим двигуном.
Науковці Інституту технічної теплофізики розробили та впровадили котли на біомасі тепловою потужністю 0,1-0,8 МВт і коефіцієнтом корисної дії (ККД) 90%; газовий котел тепловою потужністю 1,25 МВт, ККД якого майже 98%; пальникові пристрої на біомасі, що дають змогу переводити котли, які працюють на рідкому та газоподібному паливі, на спалювання в них біомаси; опалювально-варильну піч «буржуйка» із ККД 70%, яка наразі успішно використовується у Збройних Силах України, а також мобільний тепловий акумулятор тепловою потужністю 0,5 МВт.
Фахівцями Інституту вперше в Україні впроваджено промислову теплонасосну систему гарячого водопостачання тепловою потужністю 1,5 МВт у м.Краматорськ, яка щорічно заощаджувала близько 1,5 млн. м 3 природного газу. Джерелом низькопотенціальної енергії для неї були неочищені стічні води міста.
В обговоренні доповіді виступив директор Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Мінрегіону Андрій Ведмідь, який відзначив важливість та необхідність практичних рекомендацій від науковців НАН України щодо стратегії розвитку теплоенергетики.
Заступник директора Інституту газу НАН України кандидат технічних наук Анатолій Сміхула розповів про розробки Інституту газу для підвищення енергоефективності котлоагрегатів для цен6тралізованих та автономних систем теплопостачання, а також щодо використання альтернативних газових палив в котлоагрегатах для заміщення природного газу.
Директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України член-кореспондент НАН України Степан Кудря розповів про тісну співпрацю з науковцями Інституту технічної теплофізики та поділився досвідом свого Інституту у впровадженні технологій заощадження тепла.
Академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики академік НАН України Олександр Кириленко відзначив перспективність використання альтернативних видів палива та вагомість пропозицій для комунальної теплоенергетики, запропонованих фахівцями Інституту технічної теплофізики.
Далі із доповіддю «Клітинні біотехнології з розроблення нових еквівалентів дерми для лікування масивних опіків» виступила завідувач відділу генетики людини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України доктор біологічних наук Любов Лукаш.
Вона зазначила, що в Інституті започатковано новий напрям досліджень з регенерації шкіри із застосуванням мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) людини та їхніх похідних як основи еквівалентів дерми або дермальних покриттів для лікування масивних опікових ран.
Науковці інституту розробили методику виділення МСК з периферійної крові здорових донорів і отримали низку оригінальних клітинних ліній. Вперше застосовано живі МСК та кондиційовані ними середовища, які не містять самих клітин, як основні компоненти для дермальних ранових покриттів. При цьому біологічний компонент (живі клітини або їхні похідні) вводиться до складу гідрогелю, що може застосовуватись як мазеподібний препарат або наноситися на поверхню мембран різного походження, які, в свою чергу, накладають на очищені хірургічними методами поверхні опікових ран.
Експериментальні зразки нових еквівалентів дерми пройшли випробування в дослідах in vivo з використанням модельних тварин, а також клінічні дослідження на групі пацієнтів за спеціальним дозволом (останні проводились на базі Центру термічної травми і пластичної хірургії Київської міської клінічної лікарні № 2). При цьому було відмічено значне пришвидшення всіх етапів загоєння шкіри.
Під час клінічних досліджень у пацієнтів не спостерігалось відторгнення аутотрансплантантів і утворення рубців у зоні загоєння ран. Водночас у контрольній групі, де не використовувались зразки тимчасових дермальних покриттів, мало місце відторгнення аутотрансплантантів у 20% випадків.
Новим аспектом досліджень щодо розроблення еквівалентів дерми стало введення додаткового фармацевтичного композита, що містив рекомбінантний цитокін EMAP II і препарат ізатізон з антивірусними та імуномодулювальними властивостями. Досліди на модельних тваринах засвідчили, що в результаті цього у ході лікуванні вдається уникнути такого небажаного ефекту, як інфікування опікових ран.
Створено новий високоефективний при лікуванні опікових ран біотехнологічний продукт – еквівалент дерми, що включає МСК або кондиційоване клітинами середовище і фармацевтичний композит (цитокін EMAP II та препарат ізатізон). Аналіз токсикологічних характеристик цього продукту засвідчив, що нові еквіваленти дерми є цілком безпечними і можуть бути представлені для проведення подальшої сертифікації у спеціалізованій токсикологічній лабораторії та клінічних досліджень у лікувальних закладах України. При цьому цей біотехнологічний продукт може коштувати майже в 10 разів дешевше, ніж відомі закордонні аналоги.
В обговоренні доповіді виступив завідувач кафедри Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика доктор медичних наук Георгій Козинець, який розповів про тісну співпрацю практичної сфери охорони здоров’я та академічними установами, окреслив історичні аспекти регенераторної медицини, а також відзначив неоціненний внесок наукового колективу Любові Лукаш.
Високо оцінили роботу наукового колективу Любові Лукаш та підкреслили важливість дискусії щодо практичного впровадження наукових розробок завідувач відділу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Корнелюк та директор Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України академік НАН України Микола Веселовський.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових і поточних питань.
Зокрема відповідно до положень Закону України від 06 вересня 2022 р. № 2564-ІХ «Про внесення зміни до розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо проведення виборів до складу Президії Національної академії наук України, президій національних галузевих академій наук, а також керівників державних наукових установ у період дії воєнного стану» Президія Національної академії наук України прийняла рішення про відтермінування до припинення або скасування воєнного стану в Україні проведення виборів керівників окремих наукових установ НАН України та продовження терміну повноважень керівників цих наукових установ НАН України до проведення виборів.