Добіг кінця проєкт «Диджиталізація історичної колекції метеликів Івана Верхратського», який науковці Державного природознавчого музею (ДПМ) НАН України (Львів) виконували за фінансової підтримки Українського культурного фонду протягом останніх трьох місяців.
 Зразки колекції Івана Верхратського |
Завдяки цьому проєкту команді Музею вдалось оцифрувати колекцію метеликів Івана Верхратського, інвентаризувати спадок науковця, убезпечити наукову інформацію про об’єкти цієї збірки від сучасних загроз і удоступнити її для широкого загалу. Ентомологи оцифрували понад 2000 зразків, зробивши більш як 4000 фотографій комах і етикеток фонду.
За підсумками цих робіт, зокрема:
- сформовано картотеку ідентифікованої, інвентаризованої, категоризованої репрезентативної частини колекції метеликів Івана Верхратського, що перевищує 2000 одиниць зберігання (ця картотека зберігається у фондах ДПМ НАН України);
- оцифровано репрезентативну частину колекції метеликів Івана Верхратського (всі відомості з етикеток зразків, а також зображення об’єктів внесено до Центру даних (ЦД) «Біорізноманіття України»);
- на сайті Музею опубліковано електронний каталог репрезентативної частини колекції метеликів Івана Верхратського.
 Віртуальна галерея колекційного зібрання метеликів Івана Верхратського |
 Метелики родини Синявцеві з колекції Івана Верхратського |
 Бражник молочайний із колекції Івана Верхратського |
Проєкт дав змогу ознайомити широку громадськість з унікальною колекцією метеликів, яка зберігається у фондах Музею, та розповісти про видатного вченого Івана Григоровича Верхратського (1846–1919) – українського натураліста й мовознавця, громадського діяча. Адже, крім власне наукових завдань, перед командою виконавців проєкту, постала й важлива мета – популяризація спадщини українських учених. Серед іншого, науковці Музею виступили на засіданнях Наукового товариства ім. Шевченка та долучилися до науково-практичної конференції, присвяченої 200-річчю Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, де розповіли про доробок Івана Верхратського і його діяльність не лише як мовознавця та письменника, а й натураліста-ентомолога.
За проєктом також відбулася бесіда-зустріч, під час якої науковці ДПМ НАН України поділилися досвідом диджиталізації на прикладі ентомологічної колекції й обговорювали з колегами із різних українських музеїв і наукових установ важливість оцифрування для збереження наукової та культурної спадщини.
 Спікерка проєкту – завідувачка кафедри екології Львівського національного університету імені Івана Франка кандидатка біологічних наук Дзвінка Калинець-Мамчур на бесіді-зустрічі, присвяченій проєкту |
Важливим став освітній вектор проєкту з диджиталізації колекції метеликів Івана Верхратського. Науковці Музею розповіли про наукові фонди й оцифрування природничих колекцій студентам кафедри екології Львівського національного університету імені Іван Франка, Техніко-економічного фахового коледжу Національного університету «Львівська політехніка», а також Львівського національного університету природокористування (зокрема, його кафедри туризму та Львівського фахового коледжу).
 Керівниця проєкту «Диджиталізація історичної колекції метеликів Івана Верхратського» Катерина Гуштан розповідає студентам Львівського фахового коледжу Львівського національного університету природокористування про оцифрування природничих колекцій |
 Студенти кафедри екології Львівського національного університету імені Івана Франка оглядають зразки колекції |
Науковці планують опрацьовувати, оцифровувати, формувати й оприлюднювати віртуальні колекції та віртуальні галереї інших груп рослин і тварин із фондів ДПМ НАН України, зібраних видатними українськими вченими, – на засадах як державного фінансування, так і ґрантової підтримки.
Команда проєкту вдячна за підтримку й допомогу спікерці проєкту Дзвінці Калинець-Мамчур, колегам зі львівських музеїв, з Інституту екології Карпат НАН України (Львів), Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (Київ), Державному музеєві природи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна; Українській природоохоронній групі (UNCG) – за поради й участь у заходах у межах проєкту; Українському культурному фонду – за фінансування.
За інформацією Державного природознавчого музею НАН України