У збірнику представлено 25 оглядових статей авторства, зокрема, й науковців із провідних установ Національної академії наук України (Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України, Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України, Радіоастрономічного інституту НАН України, Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Інституту іоносфери НАН України та МОН України, Інституту технічної механіки НАН України та ДКА України, Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України і НАН України, Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, Полтавської гравіметричної обсерваторії Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Інституту морської біології НАН України, Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Інституту харчової біотехнології і геноміки НАН України) за п’ятьма напрямами: космічна астрономія та астрофізика; дослідження ближнього космосу; космічна біологія; спостереження Землі з космосу; космічні технології та матеріалознавство. Видання підготовлено за рішенням Українського національного комітету COSPAR і Ради з космічних досліджень НАН України. Текст звіту впорядкували в Інституті космічних досліджень НАН України та ДКА України. Видавець – Видавничий дім «Академперіодика» НАН України.
 |
Українські космічні дослідження переживають важкий період війни, вкрай обмеженого фінансування та відтоку мізків. З іншого боку, це час для впровадження нових концептуальних підходів, нової моделі космічної діяльності. Один із найважливіших інструментів утвердження нової якості українських космічних досліджень – рішуче зміцнення міжнародної співпраці, зокрема участь у роботі Міжнародного комітету з космічних досліджень (COSPAR). Звіт “Space research in Ukraine. 2022—2024” підготовлено у безпрецедентних умовах воєнного часу. Серед авторів статей – науковці з Харкова, Одеси, Львова, Дніпра, Києва, Полтави. Усі ці міста були об’єктами російських обстрілів, а їхні наукові осередки зазнали пошкоджень і руйнувань. Унаслідок російської агресії чимало вчених постраждали або загинули.
 |
Збірник містить головні результати досліджень і розробок у галузі вивчення й використання космосу, виконаних у провідних українських установах протягом 2022—2024 років. Значну частину оглядових статей присвячено космічним інформаційним технологіям і використанню даних супутникового спостереження Землі. У центрі цих досліджень – наслідки бойових дій, забруднення суходолу й поверхні моря, деградації ґрунтового покриву, оцінювання збитків та економічних наслідків російської агресії. Особливу увагу приділено наслідкам підриву греблі Каховської ГЕС на Півдні України.
 |
 |
Один із розділів збірника стосується фундаментальних і прикладних досліджень навколоземного космічного простору, зокрема особливостей акустико-гравітаційних хвиль в атмосфері Землі, фізичних процесів в іоносфері над територією України, фізичних ефектів в атмосфері та геокосмосі. У роботі з вивчення впливу електромагнітного випромінювання ліній електропередач на навколоземний космос напрацьовано наукові засади проєкту супутника моніторингу джерел енерговиділення.
 |
Розділ про космічну астрономію та астрофізику містить огляд від великої міжнародної групи, присвячений здобуткам у створенні низькочастотних широкосмугових антен для приймання випромінювання космічних об’єктів на надзвичайно низьких частотах і тестуванню прототипів цих антен у реальних умовах, а також визначенню параметрів іонізованого газу всередині та поза залишком наднової зорі Кассіопея А. Автори використовували низькочастотні антенні решітки радіотелескопів ГУРТ, УРАН-2 (Україна) та NenuFAR (Франція) як інтерферометри у надширокому діапазоні частот і дослідили властивості сонячних спалахів, спостерігаючи їх одночасно за допомогою наземних радіотелескопів і космічного апарату Parker Solar Probe (PSP) у перигелії; проаналізували вплив іоносфери на результати радіоспостережень на дуже низьких частотах; розробили низькочастотні радіоастрономічні елементи, які пропонують розмістити на зворотному боці Місяця, щоби вивчати космічні об’єкти у Всесвіті.
 |
Українські космічні біологи також продовжують інтенсивні дослідження для майбутніх пілотованих місій. У збірнику представлено три напрями роботи:
- вивчення ролі сигнальних систем рослинної клітини в адаптації до мікрогравітації;
- оцінювання ризиків нейротоксичності планетарного пилу;
- використання результатів дослідження способів запобігання розладам здоров’я людини, пов’язаних із космічним польотом, у передових системах життєзабезпечення.
Досягнення, представлені у розділі про космічні технології та матеріалознавство, теж орієнтовані на майбутні космічні місії. Йдеться, зокрема, про науково-дослідну діяльність Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля» з вивчення Місяця та про розробки Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України – сучасні засоби для зварювання у космосі (зокрема на Місяці) й деякі інші технології. Групи інженерів і вчених пропонують концептуальні проєкти перспективних орбітальних платформ і систем.
Повна електронна версія видання:
За інформацією Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України