Перегляд повідомлення

Вийшов друком 3-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (травень–червень) за 2024 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.

У слові «Від головного редактора» академік НАН України Ярослав Яцків порушив питання подальшого розвитку та трансформації НАН України, торкнувся проблем стратегічного поступу нашої держави та її науково-технологічного потенціалу в умовах війни і запросив усіх бажаючих поділитись своїми думками на сторінках “Світогляду” про майбутнє Академії, її завдання, цілі та можливості.

Заступник міністра освіти і науки України кандидат фізико-математичних наук Денис Курбатов у статті «Про перебудову наукової сфери в Україні» (інтернет-сайт «Українська правда. Життя») розповідає про проблеми, що постали перед українською наукою в XXI столітті, та про заходи їх подолання, пропоновані Міністерством освіти і науки України. Увазі читачів пропонується повний текст статті та коментарі до неї академіка НАН України Ярослава Яцківа, члена-кореспондента НАН України Сергія Рябченка, академіка НАН України Вадима Локтєва, доктора фізико-математичних наук Олександра Габовича, члена-кореспондента НАН України Анатолія Негрійка.

«Чим завинила третя в світі аграрна бібліотека перед державою?!» – таке питання підіймає академік НААН України Віктор Вергунов (Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН, м. Київ), наголошуючи на необхідності державної підтримки у вирішенні питання щодо розширення площі ННСГБ НААН України для створення належних умов і можливості повноцінного функціонування провідної галузевої бібліотеки.

Доктор географічних наук Степан Позняк, доктор географічних наук Зіновій Паньків та Оксана Бонішко (Львівський національний університет ім. Івана Франка, м. Львів) у статті «Ґрунтознавство – наука сучасності» знайомлять читачів із нинішнім періодом розвитку ґрунтознавства, що характеризується підвищеною увагою до глобальних аспектів світових проблем.

Про «Велич жінки в історії українського народу. Роль матері у вихованні козацької молоді» розповідає Віктор Гайдук (м. Київ), крайовий отаман Київської організації Українського козацтва.

«Про щоденники Сергія Єфремова» повідомляє Богдан Залізняк (м. Львів). На думку автора, «Щоденники» Сергія Єфремова, хроніку українського життя 20-х років XX століття потрібно читати для того, щоб брати активну участь у продовженні відтворення української держави.

Стаття з архіву «Світогляду» Миколи Плав’юка (1925–2012), п’ятого президента Світового конгресу українців, «Симон Петлюра як символ національної революції» подана з оцінками автора, які вкрай актуальні й сьогодні, в час російської збройної агресії проти України. Кандидат геологічних наук Анна Радченко (ВД "Академперіодика" НАН України, м. Київ) продовжує ці нариси про видатних діячів УНР у статті «Міністр-поет Іван Матвійович Стешенко. Українізація шкільництва» про дуже цікаву й актуальну книгу – з акцентом на щоденну боротьбу за українськість і українське, дають приклад і наснагу нині, у часи боротьби за волю й державу.

Академік НАПН України Володимир Мельниченко доповнює українську Шевченкіану матеріалом «Тарас Шевченко: «Я щасливий, маючи такого друга» (До 180-річчя знайомства поета з Михайлом Щепкіним і написання віршів «Чигрине, Чигрине…» та «Заворожи мені, волхве…», присвячених артистові)».

175-річчю від дня народження автора унікального п’ятитомового енциклопедичного видання «Гуцульщина» присвятили допис «Володимир Шухевич – невтомний дослідник гуцульського краю» Олена Полевецька та доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський (Інституту фізики НАН України, м. Київ).

17 липня 2024 року Головна астрономічна обсерваторія НАН України відзначає 80-річний ювілей своєї роботи. Увазі читачів пропонується короткий нарис «Одержимі наукою» про плеяду перших науковців Обсерваторії – видатних астрономів і астрофізиків, які заклали нові напрями астрономічних досліджень. Про тих, хто «своєю наполегливою працею в нелегких умовах післявоєнних років втілював у життя намічені високі плани служінню астрономії, буквально “Per asperа ad astrа” (крізь тернії до зір), про тих, хто робив по суті перші кроки, а бути першими завжди важко, але й почесно, бо вони навіки залишаються на скрижалях історії. Їхні імена тепер відомі світовій астрономічній спільноті, ними названі і космічні об’єкти: кратери на Місяці та малі планети (астероїди). Відзначаючи у 2024 році 80-річний ювілей Обсерваторії, з глибокою пошаною згадуємо їх: О.Я. Орлов, В.П. Цесевич, А.О. Яковкін, Ш.Г. Горделадзе, Є.П. Федоров, О.К. Король, І.К. Коваль, І.Г. Колчинський, І.В. Гаврилов, А.Б. Онегіна, Е.А. Гуртовенко, А.К. Юхимук, Н.М. Мороженко, А.С. Харін, М.Я. Орлов, В.П. Конопльова, Л.М. Шульман, В.С. Кислюк, Б.О. Шахов, Е.Г. Яновицький, А.І. Яценко та інші наші колеги» – пише у вступному слові директор Обсерваторії академік НАН України Ярослав Яцків.

Минуле століття залишило багатий спадок у історії образотворчого мистецтва. «Український дух у творчості Василя Шевченка» – розповідь кандидата фізико-математичних наук Миколи Шевченка (м. Київ) про київського художника реалістичного спрямування з когорти митців того періоду

Скільки може бути перекладів одного твору? Переклад – це віддзеркалення оригіналу чи інтерпретація? Ці та інші питання постають у публікації доктора філософських наук Володимира Литвинова (Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, м. Київ) «Про теоретичні засади та практичні поради в жанрі художнього перекладу».

Кандидат філологічних наук Костянтин Буркут (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ) ділиться враженнями про «Музей Миколи Костомарова в Дідівцях» і нагадує про дивовижну долю Миколи Костомарова й Аліни Крагельської.

Кандидат геологічних наук Анна Радченко (ВД "Академперіодика" НАН України, м. Київ) знайомить читачів із цікавим виданням «Де наші нобелівські лауреати?» – біографічний енциклопедичний довідник «На скрижалях науки», написаний знаним фізиком, істориком і популяризатором науки Василем Шендеровським і виданий Видавничим домом «Простір» у Києві 2023 р.

За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»