У Музеї етнографії та художнього промислу (МЕХП) Інституту народознавства НАН України (Львів) за підтримки Українського культурного фонду почали виконувати проєкт «Українська писанка в європейському культурному просторі». Мета цих робіт – збереження історико-культурної спадщини за допомогою оцифрування давніх українських писанок із фондів Музею, їхнього наукового опрацювання, створення й удоступнення структурованого вебкаталогу.
Ілюстрації – з Facebook-сторінки проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі: https://www.facebook.com/profile.php?id=61564032413929 |
Колекція писанок МЕХП є найдавнішою та найчисельнішою серед музейних зібрань писанок в Україні. Це частина національного надбання нашої держави. Збірка налічує близько 13 тисяч пам’яток, близько третини з яких датуються кінцем ХІХ – початком ХХ століття. У постійній експозиції Музею представлено лише невелику її частину – до 200 писанок (це 1,2% від їхньої загальної кількості у фондосховищі).
«Цінність цієї колекції Музею – у різноманітті композиційної структури, численних геометричних, рослинних і зооморфних мотивів, рідкісних релігійних і побутових сюжетів, використанні різних технік, колориті. Ці писанки дають уявлення про розвиток писанкарства як неперевершеного явища народного мистецтва в Україні, адже походять із різних історико-етнографічних регіонів – Гуцульщини, Покуття, Бойківщини, Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Опілля, Поділля, Наддніпрянщини, Волині та Полісся», – пояснює науковий експерт проєкту, завідувач сектору «Центр досліджень українського гончарства» відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України, провідний науковий співробітник МЕХП доктор мистецтвознавства Галина Івашків.
|
|
Однак ця унікальна в європейському контексті збірка писанок недоступна для широкого кола відвідувачів. «Музейна збірка писанок не може бути представленою в повному обсязі в експозиційних залах чи виставках з огляду, перш за все, на відсутність площ, велику кількість пам’яток, стан збереження, ризики пошкодження, крихкість матеріалу, вразливість щодо зовнішніх чинників, які впливають на вицвітання барвників тощо. Шкаралупа писанок є не лише чутливою до механічних пошкоджень, а й має здатність до саморуйнування внаслідок температурного режиму. Тому важливо зафіксувати стан цих пам’яток, щоб зберегти для наступних поколінь унікальні автентичні вироби, підкреслити силу творчої думки і талант народних майстрів», – наголошує науковий експерт з фондової роботи із колекцією писанок, завідувач сектору фондів МЕХП, зберігач фонду «Писанка» Валентина Теслюк.
|
Проєкт передбачає створення структурованого двомовного (українською та англійською мовами) вебкаталогу відібраних 250 писанок, для 50-ти з яких створять також цифрові 3D-моделі. «Це уможливить збереження автентики візуального сприйняття давньої писанки (колориту, первинних барв, символіки, цілісності сюжету). Реалізація проєкту надасть широкому загалові доступ до інтерактивного показу мікрокосмосу української писанки в сучасному форматі 3D-моделей, доповнених цифровими фотознімками, структурованими у цифровому каталозі. Такий формат сприятиме популяризації національної музейної спадщини в українському та європейському культурному просторі», – вважає керівник проєкту, заступник директора з наукової роботи Інституту народознавства НАН України кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський.
|
Команда проєкту, до якої увійшли фахівці з цифрової фотографії та 3D-моделювання, прагне створити інтерактивний динамічний продукт із залученням не доступних для широкого огляду оригінальних музеєфікованих пам’яток національного надбання України, що демонструють світові унікальність і неповторність нашої національної традиції.
Результати проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі» виконавці представлять вже у жовтні 2024 року.
За інформацією Інституту народознавства НАН України