28 квітня 2018 року виповнилося 150 років від дня народження Георгія Вороного – доктора математики, професора Варшавського університету, члена-кореспондента Санкт Петербурзької академії наук.
Г.Ф. Вороний (1868–1908) |
Майбутній учений народився 28 квітня (16 квітня за старим стилем) 1868 року в містечку Журавка тодішньої Полтавської губернії. Його батько Феодосій Якович — випускник Київського університету Святого Володимира, професор філології Ніжинського ліцею, пізніше – директор Прилуцької гімназії. Мати Клеопатра Михайлівна з відомого київського роду Личкових викладала в Київській жіночій гімназії на Подолі та Подільській жіночій недільній школі.
Ще в гімназії Георгій зацікавився математикою. А 1885 року вступив до Санкт Петербурзького університету, де в цей час активно розвивалися дослідження з теорії чисел (цей науковий напрям згодом отримав назву Петербурзької школи теорії чисел). Саме теорію чисел обрав своєю галуззю досліджень Вороний. Його науковим наставником став професор Андрій Марков.
Невдовзі після захисту магістерської дисертації (в квітні 1894 року), яка стосувалася теорії алгебраїчних чисел, молодий учений отримав призначення до Варшавського університету, де й працював майже все життя. Вороний ставився дуже відповідально до викладацьких обовʼязків, незважаючи на значне професорське навантаження: в той час у Варшавському університеті працювало всього три професори математики. Один із найвідоміших і найталановитіших його учнів — Вацлав Серпінський.
Наукові праці Вороного належать до теорії чисел і математичного аналізу. Майже кожна з його 12 основних робіт започаткувала новий напрям досліджень. Георгія Вороного і Германа Мінковського вважають основоположниками нового розділу математики – геометрії чисел. Названі на його честь математичні обʼєкти — діаграми Вороного – широко використовують у сучасній науці й техніці: в компʼютерній графіці, геометричному моделюванні, конструюванні роботів, розпізнаванні образів, створенні штучного інтелекту, побудові географічних інформаційних систем тощо.
Напружена розумова праця та несприятливі умови життя підірвали здоровʼя вченого. 20 листопада (7 листопада за старим стилем) 1908 року Георгій Вороний помер. Похований у Журавці.
Науковці в Україні та світі памʼятають геніального математика та розвивають його дослідження. В Інституті математики Академії наук УРСР у 1952–1953 роках видали повну збірку його наукових праць (3 томи) з коментарями провідних математиків. Починаючи з 1993 року, раз на п’ять років у Києві проводять Міжнародні конференції з аналітичної теорії чисел і просторових мозаїк. Шоста відбудеться 24–28 вересня цього року на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. А до сторіччя від дня смерті вченого (2008 рік) ця конференція проходила спільно з іншим поважним науковим зібранням – П’ятим міжнародним симпозіумом з діаграм Вороного в науці й техніці (такі симпозіуми відбувалися щорічно протягом 2004–2013 рр. у різних країнах світу).
Учасники урочистого засідання 23 квітня 2018 року, присвяченого 150-річчю Георгія Вороного. Фото: Роман Нікіфоров (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова) |
У 2018 році в Україні на державному рівні урочисто відзначають 150 років від дня народження Георгія Вороного (згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення памʼятних дат і ювілеїв у 2018 році» від 08.02.2018 № 2287-VIII).
23 квітня 2018 року на базі фізико-математичного факультету Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова відбулось урочисте засідання, присвячене 150 річному ювілею Вороного. Присутні переглянули фільм «Георгій Вороний – математик український і польський» (виробництво Чернігівської ОДТРК, 2013 рік, режисер: Тетяна Миргородська).
Перед відвідувачами виступили академік НАН України Ярослав Яцків, кандидати фізико-математичних наук Дарʼя Добричева й Ірина Вавилова (Головна астрономічна обсерваторія НАН України), доктор фізико-математичних наук Олександр Рудь (Інститут металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України), кандидат фізико-математичних наук Галина Сита (Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова), кандидат технічних наук Ольга Пшенична (Інститут проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України), професор Массімо Капаччолі (Неапольський університет імені Фрідріха II). Вони, зокрема, розповіли, як у своїй науковій роботі використовують результати, отримані Вороним, і про важливість для іміджу країни гідного вшанування її вчених світового рівня, справжньої еліти нації.
25 квітня 2018 року доктор фізико-математичних наук Микола Працьовитий виступив із доповіддю на Загальних зборах Відділення математики НАН України. Матеріали цієї доповіді стали основою для статті, опублікованої у журналі «Вісник Національної академії наук України» (Працьовитий М.В., Сита Г.М. Геометричні мозаїки великого українця. До 150-річчя від дня народження професора Георгія Вороного // Вісн. НАН України. 2018. № 4. С. 92–101. URL: http://www.visnyk-nanu.org.ua/uk/node/3454).
27 квітня 2018 року група науковців із Києва відвідала Журавку – рідне село Георгія Вороного. Співробітники й аспіранти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Інституту математики НАН України та Головної астрономічної обсерваторії НАН України взяли участь в урочистих заходах, організованих у місцевій школі, оглянули експозицію шкільного краєзнавчого музею, відвідали могилу Георгія і Феодосія Вороних, а також садибу, де росте дуб, який Георгій Вороний посадив 20 травня 1900 року – в день народження доньки Марії.
Згадані заходи організували Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут математики НАН України та Київське математичне товариство.
Дуб Георгія Вороного. Фото: Ірина Єгорченко (Інститут математики НАН України) |
3 травня 2018 року у Львові відбулась урочиста академія, присвячена 150-річчю від дня народження Георгія Вороного. З доповіддю «Життя та наукова спадщина Георгія Вороного» виступив професор Микола Працьовитий із Києва, докладніше про дослідження геніального вченого розповів професор Тарас Банах, а доцент Ярослав Притула свій виступ присвятив учневі Г. Вороного – Вацлаву Серпінському, який певний час працював у Львові, і його видатним сучасникам – математикам Юзефу Пузині, Гуґо Штайнгаузу, Дмитру Мордухаю-Болтовському. Організували цей захід Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукове товариство імені Шевченка й Українське математичне товариство.
За інформацією Інституту математики НАН України
та Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова