«Час рішучих дій давно настав!» – пише Ярослав Яцків, наголошуючи на необхідності певних позитивних змін у науково-технічній сфері України.
«Рік 2019: що принесуть Україні «чорні лебеді»?», – розмірковує над болючими проблемами війни і миру в країні доктор історичних наук Василь Ткаченко.
«Ресурсоощадне виробництво металевих виливків для спеціальної техніки та боєприпасів» розглядає кандидат технічних наук Володимир Дорошенко, надаючи приклади інновацій у розвитку власної програми ливарного виробництва.
До 210 років із дня народження Миколи Гоголя доктор історичних наук Володимир Мельниченко публікує три статті про письменника Миколу Гоголя: «Роздуми Мазепи», «В Київ! В древній, прекрасний Київ!» та «Я знаю і люблю Шевченка як земляка і обдарованого художника», в яких розповідається про деякі яскраві спалахи Гоголевої українськості та феномен двоїстості його загадкової душі.
«Пам’ятники Т.Г. Шевченку – в Україні і світі» представляє доктор філософії Валентин Бугрим. Усього в світі налічується 1384 пам’ятники Великому Кобзареві, про деякі з них розповідається у статті. Тему скульптурної Шевченкіани продовжує кандидат географічних наук Андрій Івченко, знайомлячи читачів із фотокартою «Пам’ятники Тарасу Шевченку в Україні». Перевірити своє знання життя і творчості Тараса Григоровича пропонує Ігор Кутний, якій надіслав до журналу кросворд «Шевченкіана».
«Національні витоки творчості Віталія Нубенка» – стаття Миколи Дьоміна про визнаного майстра станкової графіки та книжкової ілюстрації, який творив в ім’я процвітання України.
Про цікаві виставки у Національному музеї Тараса Шевченка повідомляє кандидат філологічних наук Олеся Пономаренко. «Виставка картин Оксани Фурси» – розповідь про картини сучасної української художниці, які поєднують українську фольклорну символіку із сюрреалістичними, іноді натуралістичними мотивами, створюючи образ буття як дива. «Виставка картин Марії Примаченко», широко знаної української народної художниці, приваблює глядача фантазією, гумором, філософським поглядом на життя і специфічною декоративністю.
«Автентичні риси бісерних прикрас західноукраїнської народної ноші ХІХ ст.» досліджує кандидат мистецтвознавства Олена Федорчук. В українському народному мистецтві бісер знайшов широке застосування у виконанні та оздобленні компонентів народного одягу, накладних прикрас, вбрання й аксесуарів. Створення та функціонування таких виробів в обрядовості й повсякденності українців становить самобутню мистецьку традицію бісерного оздоблення народної ноші, яка сьогодні переживає фазу пасіонарно-креативного піднесення.
У рубриці «Нам пишуть»: «Повертаючись до рідних джерел» – педагогічний колектив Малинської школи-лицею №1 вітає з Днем народження колишнього учня, а тепер всесвітньо відомого математика, академіка Анатолія Самойленка.
Про «Три зустрічі в богуславській бібліотеці», творчі вечори з Володимиром Мельниченком, Тарасом Чухлібом, Олегом Філюком, Олександром Бондаренком повідомили провідний бібліограф Наталія Федорченко та член літературно-поетичного клубу «Розтоки» Микола Діденко.
До уваги читачів – фантастичне оповідання Юрія Симонова «Новорічні клопоти. Київ – 2069 рік» і віршоване привітання доктора фізико-математичних наук Івана Андронова, разом із його цікавою підбіркою двійкового подання років, у тому числі, 2019-го.
Контакти:
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 318, м. Київ-30, 01601
Телефон: (044) 239-63-87