 Обкладинка 6-го номеру науково-популярного журналу «Світогляд» (листопад-грудень 2020 р.) |
У № 6 науково-популярного журналу «Світогляд» (листопад-грудень) за 2020 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України, головний редактор журналу академік Ярослав Яцків підсумовує події 2020 року та вітає читачів журналу із прийдешнім Новим роком.
У номері:
Член-кореспондент НАН України, академік НАМН України Ісаак Трахтенберг ділиться враженнями «ПРО ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ».
Інтеграція української науки у світовий інформаційний простір є першочерговою задачею. Чи сприяє цьому практика публікацій російською мовою? З цього приводу цікава дискусія «ПРО МОВУ НАУКИ В УКРАЇНІ» між доктором економічних наук В’ячеславом Соловйовим (Інститут досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України) та член-кореспондентом НАН України Анатолієм Негрійком (Інститут фізики НАН України).
Підвищення глобальної температури поверхні Землі є однією з проблем планетарного масштабу, що викликає нестихаючий інтерес протягом останніх десятиліть. Доктор технічних наук, член-кореспондент НАН України Борис Басок та кандидат технічних наук Євген Базєєв (Інститут технічної теплофізики НАН України) у статті «ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ: ПРОБЛЕМИ, ДИСКУСІЇ ТА ПРОГНОЗИ» аналізують проблему та вказують на необхідність розробляти в Україні заходи адаптації до можливих природних змін.
«ПРО ЗМІНИ КЛІМАТУ, ДОКАЗИ ВЧЕНИХ І ФУНДАМЕНТАЛЬНУ НАУКУ» розповідає в інтерв’ю для журналу «Аcademia» Польської Академії наук професор Маріо Моліна – лауреат Нобелівської премії 1995 року «за роботи з атмосферної хімії, особливо щодо утворення і руйнування озону».
Науковці з Академії наук КНР професор Тандонг Уао та професор Фаху Чен у статті «ПО ШОВКОВОМУ ШЛЯХУ» описують, як зростає розуміння наслідків зміни клімату в регіоні пан-третього полюсу і обговорюють дві стратегії подолання проблеми та важливі для цієї найбільшої посушливої області північної півкулі дослідницькі ініціативи.
Виснаження природно-ресурсного потенціалу, збіднення флори і фауни, погіршення екологічних властивостей компонентів природи давно турбує суспільство та, зокрема, науковців. Одним із ключових факторів для подальшого розвитку людства та для покращення добробуту людей у світі є продуктивність рослинницького господарства. Про «БАГАТОРАЗОВЕ ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ РОСЛИН ПІД ВПЛИВОМ АПАРАТУ ЩАДНОЇ ІНДУКТОТЕРАПІЇ» розповідають кандидат медичних наук Олександр Федорич (Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського), кандидат хімічних наук Валентина Галімова (Національний університет біоресурсів і природокористування України) та доктор технічних наук Ігор Суровцев (Міжнародний ННЦ інформаційних технологій та систем НАН України і МОН України).
Слова Уенделла Беррі «Те, що ти робиш із землею, ти робиш із самим собою» стали епіграфом до статті «СЛОВО ПРО ПЛУГ» доктора географічних наук, академіка АН ВШ України Степана Позняка (Львівський національний університет імені Івана Франка). Сьогодні все більш активне впровадження безорних і органічних методів готує новітнішу аграрну революцію, яка базується на зберіганні ґрунтів, гарантуючи тим самим подальше існування сучасної глобальної цивілізації.
Доктор філософії Валентин Бугрим спостерігав «ЗАГАДКОВО-АНОМАЛЬНЕ ПТАХОПАДІННЯ» над селом Хмеловим Сумської області, про що і розповідає читачам.
Національний фонд досліджень України у жовтні 2020 року визначив перелік проєктів конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства», які рекомендуються до реалізації за рахунок грантової підтримки. Читайте інтерв’ю Богдана Залізняка з Наталією Шаховською – автором проєкту «Система підтримки прийняття рішень моделювання поширення вірусних інфекцій», завідувачкою кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка»: «ПРОФЕСОР НАТАЛІЯ ШАХОВСЬКА: «50,5 МЛН ЛЮДЕЙ У СВІТІ ЗАХВОРІЛИ НА COVID-19…».
«МЕДИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТУ УЖГОРОДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ – 75 РОКІВ» ‒ нарис доктора медичних наук Михайла Фатула та кандидата медичних наук Дезидерія Петнегазі, у якому автори з вдячністю згадують фундаторів і працівників факультету.
«УКРАЇНСЬКИЙ ГЕНІЙ У МАССАЧУСЕТСІ. ДО 120-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА СМАКУЛИ» ‒ стаття виконавчого директора Фундації імені професора Олександра Смакули Василя Липовецького, кандидата фізико-математичних наук Юрія Скоренького (Тернопольський національний технічний університет ім. І. Пулюя) та доктора фізико-математичних наук Василя Шендеровського (Інститут фізики НАН України) про відомого вченого у царині фізики кристалів та прикладної оптики.
У рубриці «Видатні особистості» доктор історичних наук Степан Гелей (Львівський торговельно-економічний університет) присвячує прощальне слово «ПАМ’ЯТІ ВОВКАНИЧА СТЕПАНА ЙОСИПОВИЧА – ПРОФЕСОРА, ДОКТОРА ЕКОНОМІЧНИХ НАУК, КОЛЕГИ ТА ДРУГА «СВІТОГЛЯДУ», видатного науковця, провідного наукового співробітника Інституту регіональних досліджень НАН України.
Доктор історичних наук Станіслав Кульчицький (Інститут історії України НАН України), аналізуючи «БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕРЕВОРОТ У ЛИСТОПАДІ 1917 РОКУ», причому не тільки з нових джерел, приходить до цікавих і несподіваних висновків.
«НЕРЕАЛІЗОВАНИЙ ПРОЄКТ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ УКРАЇНИ» ‒ матеріал кандидата філологічних наук Назара Федорака (Львівський національний університет імені Івана Франка) про українське видання «Апології паломництва до східних країв» Мелетія Смотрицького. Завдяки харківському видавництву «Акта», авторові проєкту цього видання – творцеві передмови, коментарів і приміток – архиєпископу Ігореві Ісіченку, а також перекладачеві Ростиславу Паранькові до редакції “Світогляду” прийшов довгоочікуваний текст, про який більшість допитливих чули, одначе прочитати майже не мали змоги.
Есе «НАЙКОРОТША НЕСТАНДАРТНА ДОВІДКА-ОБ’ЄКТИВКА ПРО ОСОБИСТІСТЬ ‒ ГЕННАДІЯ ХАРЛАМПІЙОВИЧА МАЦУКУ» анонсує нове видання НАН України «Геннадій Мацука. У світі молекул і генів», яке випустило у цьому році видавництво «Академперіодика». Книгу присвячено видатному вченому-молекулярному біологу, академіку НАН України Геннадію Харлампійовичу Мацуці. У ній вміщено спогади колег, учнів, друзів і рідних. Автор передмови – член-кореспондент НАН України Віталій Кордюм (Інститут молекулярного біології і генетики НАН України).
У рубриці «Нам пишуть»: іронічно-філософський лист до редакції Миколи Проценка; історично-іронічні роздуми Івана Хомяка (Житомирський державний університет ім. І. Франка) «АДОЛЬФ БЕЗ БОМБИ (ЧОМУ ВЧИТИ МАТЕМАТИКУ ВАЖЛИВО УСІМ)»; вірш «БІЛЯ ВИТОКУ ЛИБЕДІ» і фоторепортаж про річку Либідь від Леоніда Братіци (Національний авіаційний університет);
члени редколегії й редакції та шанувальники науково-популярного журналу "Світогляд» щиро вітають головного редактора Ярослава Степановича Яцківа з ювілеєм! У подарунок розміщено кросворд, складений до ювілею і присланий в редакцію Ігорем Кутним. Тому, хто надішле до 25 січня 2021 р. розгаданий кросворд, редакція дарує цей випуск журналу і книги Ярослава Яцківа «Хроніки пост-ювілейного життя» та» Неформальна біобібліографія» з дарчим підписом ювіляра.
Із номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті:
http//www.svitohlyad.org.ua Контакти:
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 318. м. Київ-30, 01601
Телефон: 239-63-87
За інформацією редакції журналу “Світогляд”