Перегляд повідомлення

Під час інтерв’ю Президент НАН України академік Анатолій Загородній наголосив, що фундаментальні дослідження є основою для забезпечення належного рівня прикладних досліджень та розробок. Крім того, саме результати фундаментальних досліджень формують міжнародний імідж держави. 

Академік Анатолій Загородній запевнив, що науковці НАН України демонструють здатність здійснювати дослідження на дійсно світовому рівні і навів декілька прикладів найвагоміших фундаментальних результатів, які вчені Академії отримали у минулому році.

«Наші кібернетики розробили обчислювальну схему розв’язування важливого класу задач комбінаторної оптимізації — пошуку на квантових комп’ютерах найбільшої незалежної множини графа. Отримані результати апробовано на квантових комп’ютерах IBM і D-Wave. Це дає змогу за кілька мікросекунд отримувати точні розв’язки складних задач комбінаторної оптимізації, розв’язок яких на класичних комп’ютерах потребує сотні років машинного часу. Уявляєте, як це спрощує роботу!

Заслуговує на увагу новий метод кодування текстової інформації, розроблений у Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем. Він розв’язує одну з найактуальніших і надважливих задач сучасних інформаційно-комунікаційних технологій — стиснення та передачі текстів. Відбувається максимальне стиснення інформації з одночасною самосинхронізацією повідомлень та швидкою декомпресією.

Науковці Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова побудували теорію квантової гравітації. На відміну від інших подібних теорій у запропонованому підході гравітаційне поле не містить зайвих складових. Такий підхід значно спрощує обчислення і є аналогом відомого та потужного формалізму в теорії полів Янга–Міллза.

Рекордно високого значення міцності та пластичності низки новітніх високоентропійних сплавів на основі заліза, марганцю, хрому та кобальту при охолодженні до наднизьких температур 0,5 K експериментально досягнуто у Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б.І. Вєркіна. Конструкції на основі цих сплавів мають набагато кращі механічні властивості. Це уможливлює їх експлуатацію в умовах кріогенних температур або глибокого космосу.

Ось справді вражаючі результати! Науковці Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О. Галкіна спільно з колегами з Університету Монаша (Австралія), Інституту колоїдів та інтерфейсів Макса Планка (Німеччина) та Інституту нанотехнологій Технологічного інституту Карлсруе (Німеччина) запропонували новий підхід до створення внутрішніх архітектур у металевих матеріалах, який назвали літоміметикою (за аналогією зі структурами в літосфері). Із застосуванням цього підходу можна створювати нові матеріали з високою в’язкістю руйнування, малою густиною, високоміцні, високопластичні, біосумісні тощо.

Ще надзвичайно цікаве дослідження Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона — проєкт створення макету спеціалізованого високочастотного генератора, призначеного для здійснення технології незворотної електропорації (безін’єкційної мезотерапії, в ході якої лікарські матеріали потрапляють у тканини під дією електричних імпульсів). Технологія передбачає руйнування патологічно змінених тканин при пухлинному процесі з неповерненням подальшого росту таких клітин. Також вчені цього Інституту одержали конструкторські рішення щодо електрохірургічного інструменту для видалення кальційних новоутворень магістральних судин, який значно полегшить роботу хірургів-флебологів.

Не можу оминути увагою ще одне досягнення наших матеріалознавців. Уперше в Україні було проведено роботи зі зварювання пластмас в аномальних умовах. Проведені експерименти дають змогу визначити методи компенсації негативного впливу аномальних зовнішніх факторів на якість зварних з’єднань полімерних матеріалів та розробити ефективні технології зварювання полімерних матеріалів при їх контакті з водою, в газовому та безповітряному середовищах.

Наші хіміки минулоріч розробили нові біополімерні сполуки, одержані на основі синтетичних циклокарбонатів соєвої олії. Ці біокомпозити екологічно безпечні та є чудовою альтернативою синтетичним полегшеним матеріалам, що застосовують у будівництві, автомобільній, меблевій та інших галузях промисловості.

Нові високоактивні стабільні матеріали комплексної протеолітичної дії з сератіопептидазою, що закріплена на перев’язувальних матеріалах за допомогою полімерів, запропонували у Фізико-хімічному інституті ім. О.В. Богатського. Ці матеріали перспективні для лікування ран та опіків. В умовах in vitro цей ензим ефективно розчиняє рановий струп з глибиною 38 % за 24 год.

Соціогуманітарії нашої Академії не залишаються осторонь дослідження актуальних питань стану українського суспільства, впливу глобалізаційних і соціотрансформаційних процесів на українське суспільство. Так, вже завершується підготовка Національної доповіді «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності», присвяченої місцю та ролі нашої держави у світовій цивілізаційній системі в ситуації гібридного світового порядку й геополітичної турбулентності.

Учені-економісти з’ясували національну специфіку та особливості динамічного розвитку економіки України в частині впливу чинників ендогенного характеру на економічне зростання, розробили методологію дослідження соціального інвестування у сталий людський розвиток. Політологи дослідили етнополітичні чинники консолідації сучасного українського суспільства, проаналізували мовні та етноконфесійні аспекти суспільної консолідації. Соціогуманітарні дослідження мають велике значення, бо, зрештою, вони дозволяють створювати самі атрибути держави. Прикладом таких досліджень у галузі літератури може бути підготовка нової академічної 12-томної «Історії української літератури». У поточному році вийшла друком перша книга чергового, 7-го, тому цього видання. В ньому висвітлюється літературний процес 80–90-х років XIX ст., який, попри жорстокі імперські заборони, все ж не перервався у цей історичний період.

Результатом ґрунтовного едиційного дослідження шевченкознавців та архівістів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка є «Епістолярій Тараса Шевченка» у 2 книгах. Підготовлено до друку чергові томи «Франківської енциклопедії». Спільно з Малою академією наук України розпочато роботу над створенням електронної енциклопедії «Іван Франко».

Прикладом співпраці між науковцями Академії та університетів України є також електронна енциклопедія «Леся Українка», роботу над якою здійснюють Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка, Волинський національний університет імені Лесі Українки і Мала академія наук України.

Серед визначних мовознавчих здобутків Академії слід назвати 12-й випуск «Общеславянского лингвистического атласа», до створення якого долучилися науковці Інституту української мови, а також 11-й том тлумачного «Словника української мови». Він був укладений за допомогою інструментальної мережевої комп’ютерної системи — віртуальної лексико-графічної лабораторії «Словник української мови» (ВЛЛ СУМ)».