30 листопада 2021 року на YouTube-каналі «Все про Всесвіт» вийшов в ефір черговий випуск науково-популярної програми «Все про Всесвіт з Іваном Крячком», автор і ведучий якої – виконувач обов’язків завідувача лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А) Головної астрономічної обсерваторії НАН України Іван Крячко – розповів про останні астрономічні новини та астрономічні явища першої половини грудня.
 Джерело: freepic.com |
Новини
1. Група астрономів під керівництвом Катаріни Фоґель зі Страсбурзької астрономічної обсерваторії (Франція) відкрила пару надмасивних чорних дір у галактиці NGC 7727, яка лежить на відстані 89 мільйонів світлових років від Землі. Ці об’єкти масами 154 млн і 6,3 млн сонячних мас рухаються назустріч один одному (наразі відстань між ними становить 1600 світлових років, тобто дуже мала, за астрономічними мірками) і за 250 млн років зіллються в одну надмасивну чорну діру. Якщо, як стверджують астрономи, в ядрі (центрі) кожної зоряної системи розміщується чорна діра, то чому в цій галактиці їх аж дві? Пояснення просте: галактика NGC 7727 незвичайна – вона утворилася внаслідок злиття двох інших галактик, кожна з яких мала власну чорну діру (до речі, наша Галактика Молочний Шлях і галактика Андромеда, які теж колись зіллються, зараз значно ближчі, ніж вважали науковці). Це відкриття зроблено за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (пустеля Атакама, Чилі). Дослідники можуть спостерігати чорні діри лиш опосередковано, найчастіше – реєструючи рентгенівське випромінювання, що утворюється при поглинанні чорною дірою речовини. Проте в цьому випадку випромінювання не було, тож астрономи вивчали рух зір, які щільними хмарами оточують згадані чорні діри.
2. Міжнародна – європейсько-китайська – команда астрономів на чолі з Франсуа Ґаммером із Паризької астрономічної обсерваторії (Франція) встановила, що карликові галактики на орбіті галактики Молочний Шлях рухаються надто швидко, аби бути її супутниками, – наразі вони просто проходять повз неї, і, те чи залишаться вони поряд, залежить від маси нашої Галактики. Поки що це відкрите питання, бо через недостатню дослідженість темної матерії астрономи й досі не можуть визначити масу Молочного Шляху, а результати розрахунків різняться приблизно вдвічі. Відкриття стало можливим завдяки космічному зондові «Gaia», що належить Європейському космічному агентству. Це – астронометричний апарат, призначений для вимірювання різноманітних параметрів, зокрема точних положень (координат) зір у нашій Галактиці та відстаней до них. Головне завдання зонду – побудувати тривимірну мапу Молочного Шляху. До речі, на початку 2000-х років з’ясувалося, що галактика Велика Магелланова Хмара не є постійним супутником нашої Галактики.
 Карликові галактики навколо Молочного Шляху (джерело: esa.int) |
3. Учені-астробіологи з Единбурзького й Оксфордського університетів продемонстрували, наскільки складно буде довести, чи є марсіанські скам’янілості, виявлені на поверхні чи під поверхнею цієї планети, ознаками давнього життя на ній. Досі знайдені там викопні рештки є не залишками мікроорганізмів, а результатами хімічних процесів. І це може збити дослідників на манівці.
4. Науковці Університету Кертіна (Австралія) вважають Сонце ймовірним джерелом води на нашій планеті. Припускається, що сонячний вітер міг спричинити появу води на пилинках на поверхні астероїдів, деякі з яких у давнину впали на Землю.
Події
1. 24 листопада 2021 року успішно стартувала космічна місія DART, яка спробує змінити орбіту одного з астероїдів.
2. Виведення на орбіту Землі Космічного телескопа імені Джеймса Вебба знову відкладено, вже втретє за цей рік. Раніше планувалося, що він стартує у березні, жовтні та 18 грудня. Тепер NASA називає дату обережно – «не раніше 22 грудня». Річ у тім, що на космодромі Куру в Південній Америці, звідки цей інструмент мав злетіти, стався інцидент: роз’єдналася стрічка, яка з’єднувала телескоп із частиною ракети, внаслідок чого відбулася вібрація й інструмент довелося заново повністю тестувати. Наукова спільнота сподівається, що телескоп усе-таки потрапить до місця призначення і повноцінно запрацює.
3. 9 грудня 2021 року в космос має полетіти рентгенівський телескоп Imaging X-ray Polarimetry Explorer. Це поляриметричний інструмент вузької спрямованості – з його допомогою досліджуватимуть чорні діри та нейтронні зорі, а також туманності пульсарного вітру, тобто тип туманностей, який виникає навколо пульсарів – нейронних зір, що дуже швидко обертаються.
Зоряне небо
На початку грудня вранці (близько 06:00) на південній ділянці нашого неба можна спостерігати Місяць і Спіку (сузір’я Діви) поряд із ним, Регул (сузір’я Лева), Проціон (сузір’я Малого Пса), Сіріус (сузір’я Великого Пса), Кастор і Поллукс (сузір’я Близнюків), а також – майже над самим горизонтом – Бетельгейзе (сузір’я Оріона). Вечірнє небо не менш цікаве: яскравими на ньому залишаються Юпітер і Сатурн. Щоправда, останній – уже дуже низько над горизонтом.
4 грудня 2021 року відбудеться повне сонячне затемнення. В Україні його, на жаль, не побачать. Доступним для спостереження це цікаве явище буде тільки в Антарктиді.
6 грудня 2021 року Місяць перебуватиме в семи кутових градусах від Венери. До речі, Венера на початку грудня доволі яскрава: скажімо, 3 грудня її світність сягне максимуму видимої зоряної величини (–4,9).
 Вигляд зоряного неба ввечері 6 грудня 2021 року (скріншот із відеозапису програми) |
8 грудня 2021 року Місяць рухатиметься назустріч іншим планетам, помітним у небі над Україною, й опиниться неподалік Сатурна.
9 грудня 2021 року відстань між Місяцем і Юпітером зменшиться до п’яти кутових градусів.
10 грудня 2021 року о 05:00 за київським часом у сузір’ї Змії можна буде спостерігати комету Леонарда (C/2021 A1 (Leonard)), яка і далі наближається до Сонця. Станом на 30 листопада 2021 року її видиму зоряну величину оцінювали у 7,2–8, тобто поки що її не видно неозброєним оком, але для телескопів вона вже доступна, що й підтверджують астрофотографії цього об’єкта, які нещодавно почали з’являтися. За прогнозами, невдовзі комета стане достатньо яскравою для спостереження без оптичних інструментів.
На 14 грудня 2021 року припаде пік метеорного потоку Гемініди, радіант якого розміщується неподалік зорі Кастор, що в сузір’ї Близнюків. Найкраще спостерігати це явище близько 03:00, коли Місяць уже зайде за обрій. За сприятливих погодних умов можна буде помилуватися чудовою картиною зимових сузір’їв (Оріона, Тельця, Візничого й інших), прикрашеною інтенсивним «зорепадом», адже, за прогнозами, впродовж години вилітатиме близько 100 метеорів.
 Схематичні зображення радіанту метеорного потоку Гемініди на зоряному небі (скріншоти з відеозапису програми) |
Ювілеї
 Скріншот із відеозапису програми |
15 грудня 2021 виповнюється 55 років з дня відкриття Януса – десятого супутника Юпітера. За легендою, автор цього відкриття Одуен-Шарль Дольфус із Паризької астрономічної обсерваторії (Франція) вперше спостеріг новий об’єкт саме у телескоп АЗТ-2 Головної астрономічної обсерваторії НАН України, яку відвідав у жовтні 1966 року. На жаль, свідчень на підтвердження цього факту досі не знайдено, а 2010 року науковець помер. Напевно можна стверджувати тільки те, що астроном Дольфус, який досліджував Сонячну систему, спершу передбачив існування Януса теоретично.
P.S. Для назви матеріалу використано рядок із вірша Ліни Костенко «Що в нас було? Любов і літо…»