Із президентом Польської академії наук (ПАН) академіком Єжи Душинським і виконувачем обов’язків директора Представництва ПАН у Києві паном Матеушом Бяласом зустрілися Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій народний депутат Сергій Бабак, заступник Керівника Офісу Президента України Олексій Дніпров, заступник Міністра освіти і науки України Олексій Шкуратов, Президент НАН України академік Анатолій Загородній, віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Вячеслав Богданов, віцепрезидент НАН України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік Вячеслав Кошечко, віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков, віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський, Президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України академік НАН України і НАПН України Василь Кремень, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна, науковці, ректори провідних українських закладів вищої освіти.

Тут і далі – фото пресслужби НАН України (якщо не вказано інше)

Міністр Сергій Шкарлет подякував президентові ПАН академіку Єжи Душинському й усьому польському народові за всебічну підтримку України, зокрема українських науковців, які знайшли прихисток у Польщі й отримали можливість продовжувати там свою професійну діяльність.

Президент НАН України академік Анатолій Загородній розповів про давні традиції співпраці вчених Академії з польськими колегами, зокрема під час пандемії COVID-19, а також про успішно реалізовані спільні проєкти в різних галузях науки. Попри те, що російсько-українська війна додала проблем, співпраця з ПАН лише розширилася, – зауважив він, відзначивши надзвичайно вагому роль президента ПАН у підготовці спільно з національними академіями наук країн Великої сімки плану повоєнного відновлення української наукової сфери і висловивши щиру вдячність за велику допомогу, яку ПАН надає українським науковцям.

Президент ПАН академік Єжи Душинський наголосив на важливості взаємодії з українськими колегами для польської наукової спільноти та пояснив, чому ПАН має відіграти ключову роль у підтримці й відновленні науки в Україні. Крім того, він розповів про основні заходи, пропоновані Польською академією наук. Серед них – відкриття вакансій для українських науковців або наукових груп в інститутах ПАН (керівник такої української наукової групи матиме подвійну афіліацію – НАН України і ПАН) зі створенням можливості тримісячних стажувань членів українських наукових груп у провідних європейських дослідницьких інституціях. ПАН також пропонує створити віртуальний інститут для українських учених, в якому вони працювали б за ґрантові кошти міжнародних партнерів. Усе це могло би стати підґрунтям для модернізації української наукової сфери.

Віцепрезидент НАН України академік Сергій Пирожков розповів про міжнародний семінар «Територіальний вимір політики розвитку в умовах кризи та відбудови. Досвід України». Цей захід відбувся 7 липня 2022 року за підтримки ПАН і НАН України. До нього долучилися Президент ПАН академік Єжи Душинський та віцепрезидент НАН України академік Сергій Пирожков.

Про успішну співпрацю установ Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України з польськими колегами розповів її голова, віцепрезидент НАН України академік Вячеслав Богданов. За його словами, продовження такої співпраці має хороші перспективи.

Про польсько-українську наукову співпрацю на прикладі установ Секції хімічних і біологічних наук НАН України, зокрема спільної українсько-польської хімічної лабораторії, розповів голова цієї Секції, віцепрезидент НАН України академік Вячеслав Кошечко.

Віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на важливості об’єктивного, науково-експертного осмислення та пояснення українсько-польських відносин.

Крім підтримки українських учених і посилення співпраці академічних спільнот України й Польщі, учасники зустрічі обговорили також збільшення участі України в європейських дослідницьких програмах.

Під час заходу було досягнуто домовленості про подальшу співпрацю Міністерства освіти і науки України з Національною агенцією академічних обмінів Республіки Польща.

Того ж дня президент ПАН академік Єжи Душинський відвідав Інститут молекулярної біології і генетики НАН України.

Високий гість оглянув лабораторії інституту і розповів про плани ПАН щодо підтримки українських науковців – як тих, що через війну перебувають зараз у Польщі й інших країнах Європи, так і тих, що залишились і працюють в Україні. Для цього, за його словами, ПАН акумулювала кошти, надані країнами, що належать до Всеєвропейської федерації академій природничих і гуманітарних наук, а також США, Данією, Австралією і Тайландом.

Президент ПАН запевнив, що його академія прагне допомогти вченим з академічних інститутів України, оскільки, за даними ПАН, саме науковці НАН України в останні 5 років демонстрували найбільшу в Україні публікаційну активність (і при цьому – один із найбільших коефіцієнтів впливу своїх публікацій – field-weighted citation impact). Протягом першого тижня від початку повномасштабної військової агресії РФ в Україну ПАН надала 60 тримісячних стипендій українським ученим у Польщі, тимчасово залучивши їх до досліджень в інститутах Польської академії наук.

«Польська академія наук дуже добре розуміє проблеми та виклики, що поставли перед Національною академією наук України, і прагне розширити свою допомогу. Свою діяльність у цьому напрямі плануємо в тісній співпраці з президентом НАН України Анатолієм Загороднім», – зазначив Єжи Душинський. Зараз обговорюється формат відповідного конкурсу проєктів українських учених.

Зліва направо:

директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік Михайло Тукало, президент ПАН академік Єжи Душинський, заступниця директора з наукової роботи Інституту молекулярної біології і генетики НАН України доктор біологічних наук, професор Любов Лукаш і заступник директора з наукової роботи цього ж Інституту член-кореспондент НАН України Сергій Дзядевич. Фото люб’язно надав Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Наступного дня, 12 липня 2022 року президент Польської академії наук академік Єжи Душинський відвідав Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського. Його супроводжували віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков і начальник Відділу міжнародних зв`язків НАН України Анатолій Мирончук. Польський гість ознайомився з історією Бібліотеки, рукописною і книжковою спадщиною України, що зберігається в її фондах.

Зліва направо:

віцепрезидент НАН України академік Сергій Пирожков, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна, президент Польської академії наук академік Єжи Душинський і начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України Анатолій Мирончук. Фото (тут і далі) люб’язно надала Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Генеральна директорка Бібліотеки член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна ознайомила президента ПАН з історією створення Бібліотеки у 1918 році, роллю НАН України в її заснуванні та у рятуванні національної культурної спадщини, охарактеризувала цінні колекції рукописів і книжок, пов’язані з польською історією та культурою, а також із напрямами українсько-польської співпраці в галузі вивчення спільної культурної спадщини.

Докладніше з раритетами Бібліотеки Єжи Душинський ознайомився у відділах її Інституту рукопису й Інституту книгознавства, у тематичних експозиціях рукописів і стародруків, музичних видань, а також Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Зокрема, оглянув оригінал Пересопницького Євангелія 1556–1561 років – символ незалежності держави, на якому присягають президенти України під час інавгурації, – унікальні рукописні джерела польського походження, інкунабули й палеотипи ХV–XVI століть, книжки з колекцій і бібліотек польського короля Станіслава Понятовського, родини Яблоновських, литовського канцлера Літавора Хребтовича, а також цінні документи польської літературної спадщини та її видатних осіб. Гостеві представили рукописи та книжки з музичних колекцій, україніки, архівних фондів НАН України.

Того ж дня із президент Польської академії наук академік Єжи Душинський і виконувач обов’язків директора Представництва ПАН у Києві Матеуш Бялас завітали до Президії Національної академії наук України, де з ними зустрілися Президент НАН України академік Анатолій Загородній, віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук академік Вячеслав Богданов, віцепрезидент НАН України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік Вячеслав Кошечко, віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков, віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський, начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України Анатолій Мирончук.

Президент НАН України академік Анатолій Загородній висловив сподівання, що візит президента Польської академії наук академіка Єжи Душинського принесе користь обом сторонам українсько-польської наукової співпраці. «Ми у дуже дружніх відносинах із Польською академією наук і сердечно дякуємо їй в особі її президента за допомогу, що її вона надає під час війни нашим науковцям. Це велика справа», – підкреслив очільник НАН України.

Цим взаємодія між двома академіями не обмежиться – буде наступний крок: Польська академія наук хоче рухатися цим шляхом швидко і вже цієї осені збирається оголосити конкурс проєктів (їх буде близько 20-ти, орієнтовний місячний бюджет кожного – 30 тисяч злотих, тривалість – 1 рік) для українських науковців з усіх галузей науки – приблизно за пропорціями, які склались у співпраці НАН України і ПАН: 50% – фізико-математичні науки, 35% – хіміко-біологічні, 15% – соціогуманітарні. Про це президент ПАН розповів зокрема в інтерв’ю виданню «Issues in Science and Technology», яке публікує Національна академія наук США.

Передбачається, що проєктами керуватимуть дослідники, які займаються наукою на високому рівні (distinguished scientists), мають постійне місце роботи в українському науково-дослідному інституті чи університеті та перебувають зараз в Україні, Польщі, інших європейських країнах і США. Їм не обов’язково мати партнерів у Польщі: як запевнив президент ПАН, науковцям дійсно високого рівня допоможуть знайти базовий науково-дослідний інститут у Польщі, де й виконуватимуться проєкти. Одна з умов програми ПАН: не менше половини (50–60%) команди виконавців кожного проєкту мають становити науковці, що залишаються жити і працювати в Україні. Бажано також, аби й керівниками, і виконавцями проєктів були переважно молоді вчені.

«Головна ідея пана президента [ПАН], яку я повністю підтримую, полягає в тому, щоб не просто допомогти українській науці, а значно розширити українсько-польську наукову співпрацю (до того ж, на засадах взаємної користі і взаємозбагачення) й інтегрувати українських учених до Європейського дослідницького простору», – зазначив академік Анатолій Загородній.

Далі учасники зустрічі обговорили організаційні питання відкриття Польською академією наук ґрантової програми для українських науковців.

Президент ПАН академік Єжи Душинський наголосив, що польській стороні йдеться про довгострокову співпрацю з українськими колегами. «Я дуже щасливий, що між нами є велика довіра. Знаю, що вас дуже турбує те, що в нинішній скрутній ситуації українська наука втрачає багатьох хороших людей. втрачання хороших людей. Але я абсолютно певен, що, якщо ця програма запрацює, то не спричинить витоку мізків з України. Сподіваюся, ці люди матимуть блискуче наукове майбутнє в Україні – завдяки хорошим результатам, професійним контактам. Я переконаний, що вони повернуться», – сказав він.

На завершення президенти двох академій обмінялися пам’ятними подарунками.

За інформацією пресслужби НАН України,
Інституту молекулярної біології і генетики НАН України,
Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
Міністерства освіти і науки України