12 травня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів» виступив проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України Роман Гладишевський.
Сьогодні в Україні дослідження в галузі кристалохімії успішно розвиваються як в установах НАН України, так і закладах вищої освіти, зокрема на кафедрі неорганічної хімії хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Вчені Львівської наукової школи, заснованої у 1959 р. Є.І.Гладишевським і П.-Б.І.Крип’якевичем, мають результати світового значення.
Зокрема, вони отримали експериментальні дані та провели аналіз відомостей про кристалічну структуру сполук, завдяки чому визначили закономірності взаємодії елементів у системах різних типів; запропоновали першу загальновизнану в світі систематику структурних типів інтерметалічних сполук за координацією атомів; систематизували структурні типи неорганічних сполук і види спорідненостей тощо.
Значну увагу науковці приділяють дослідженню систем, одним із компонентів яких є рідкісноземельний метал і до складу яких входять інші метали. Проведена систематизація та класифікація одержаних експериментальних результатів дала змогу здійснювати ефективний пошук систем взаємозв’язків між складом, кристалічною структурою та властивостями, а також цілеспрямований синтез сполук з наперед заданим комплексом властивостей.
Результати фундаментальних досліджень у галузі кристалохімії інтерметалічних сполук покладено в основу багатьох новітніх технологій зі створення нових речовин і матеріалів для сучасних потреб енергетики, екології, медицини, безпеки, харчової промисловості тощо.
Вчені кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка разом з колегами з академічних установ – Інституту загальної та неорганічної хімії ім.В.І.Вернадського, Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича, Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка створили прототипи енергоощадних матеріалів на основі інтерметалідів, гідридів, оксидів для вироблення, зберігання та транспортування енергії, а також відкрили новий тип кластерних сполук, пріоритет і новизну яких захищено патентами України. Спільно з ученими Інституту фізичної хімії ім.Л.В.Писаржевського НАН України вони створили багатофункціональні матеріали (адсорбенти, молекулярні магніти, каталізатори) на основі супрамолекулярних систем і споріднених нанооб’єктів, що відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки.
В обговоренні цієї наукової доповіді взяли участь академіки Зіновій Назарчук, Віталій Павліщук, Анатолій Білоус, Ігор Юхновський, Микола Картель та Ярослав Яцків.
Далі було заслухано доповідь заступника генерального директора Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» академіка Івана Карнаухова «Результати фізичного пуску та програма дослідно-промислової експлуатації ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів».
ЯПУ «Джерело нейтронів» є унікальною інноваційною установкою, яка за технічними характеристиками сьогодні не має аналогів у світі. Промислове використання подібного обладнання абсолютно унеможливить ядерні аварії, дозволить спалювати широкий спектр радіоактивних елементів і зробить ядерну енергетику безпечнішою та екологічно чистішою.
Спорудження установки проводилось за участі міжнародної спільноти – фахівців України, США, Великої Британії, Китаю, Німеччини, Швейцарії та Росії. Наразі здійснюється фізичний пуск установки. До активної зони завантажено 30 тепловидільних збірок. Разом з представниками МАГАТЕ виконано повний цикл вимірювань реактивності установки. Надалі одним з пріоритетних завдань є успішне завершення фізичного пуску ЯПУ «Джерело нейтронів» та проведення дослідно-промислової експлуатації установки з подальшим переходом до її промислової експлуатації.
|
Успішне введення в експлуатацію ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів» буде запорукою створення сучасної експериментальної бази для наукового супроводу ядерної енергетики України, зокрема подовження строків експлуатації реакторів АЕС, а також для досліджень з нейтронами в галузі ядерної фізики та енергетики, радіаційної медицини, радіаційного матеріалознавства, виробництва медичних ізотопів. Крім того, сама ядерна установка стане об’єктом досліджень як прототип нових безпечних джерел енергії на базі підкритичних систем.
Участь в обговоренні цієї доповіді взяли академіки Микола Шульга, Сергій Комісаренко і Володимир Семиноженко та члени-кореспонденти Анатолій Носовський і Вячеслав Клепіков.
Далі було розглянуто низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, з метою увічнення пам’яті академіка Бориса Патона, а також для підтримки молоді Президія НАН України прийняла рішення про заснування з 1 січня 2022 року 15 стипендій імені академіка НАН України Б.Є.Патона для молодих вчених Академії.
Стипендії призначатимуться щороку терміном на один рік із щомісячною виплатою кожної у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Її зможуть отримати науковці, які збагатили науку вагомими (особистими) здобутками, здійснюють важливі фундаментальні або прикладні наукові дослідження, а також мають можливість виконувати в НАН України актуальну наукову (науково-технічну) роботу.
Окрім того, члени Президії НАН України заслухали інформацію про Благодійний фонд імені Бориса Патона, який було створено за ініціативою багатьох членів Академії у березні цього року. Головою Фонду було обрано члена Президії НАН України академіка Антона Наумовця. Під час засідання він розповів про напрями діяльності Фонду та запросив всіх небайдужих до співпраці.
Докладніше про Благодійний фонд імені Бориса Патона можна прочитати
тут. Також Президент НАН України академік Анатолій Загородній повідомив, що на фасаді будівлі Президії НАН України по вулиці Володимирській, 54 буде встановлено меморіальну дошку на честь багаторічного Президента Академії академіка Бориса Патона. Урочисте її відкриття відбудеться 26 травня 2021 року о 9.00.