24 листопада 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
«Щодо створення державної ключової лабораторії для розвитку мікроелектроніки в Україні» виступив заступник директора з наукової роботи Інституту фізики напівпровідників ім.В.Є.Лашкарьова НАН України член-кореспондент НАН України Василь Кладько.
 |
Він зазначив, що на початку 90-х років ХХ ст. Україна мала значний потенціал для розвитку мікроелектроніки, діяли великі підприємства з вирощування монокристалів у Світловодську, Запоріжжі, Києві, Чернівцях та Ужгороді, які налічували близько 1 млн. працівників, а наразі залишилось лише кілька тисяч. Головною причиною занепаду мікроелектроніки в Україні є відсутність замкненого циклу виробництва мікроелектронних компонентів та кінцевої продукції на їх основі. Це призводить до повної залежності виробництва високотехнологічної продукції від імпорту, зокрема в оборонній галузі. Тому науковці Інституту фізики напівпровідників ім.В.Є.Лашкарьова запропонували створити державну ключову лабораторію, яка б забезпечила технологічні умови і науковий супровід для випуску необхідних електронних систем. Така лабораторія стане запорукою відродження мікроелектронної галузі в Україні, розвитку інноваційних високих технологій таких як MEMS, SMART тощо, розроблення імпортозамісних технологій, зокрема для потреб військово-промислово комплексу, а також створення висококваліфікаційних робочих місць, підрозділів науково-технічних експертиз тощо.
В обговоренні доповіді взяли участь академіки НАН України Олександр Беляєв, Володимир Горбулін, Ярослав Яцків, Володимир Семиноженко, Зиновій Назарчук, Вадим Локтєв та начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, генерал-майор, доктор технічних наук Ігор Чепков.
Далі було заслухано доповідь академіка НАН України Віталія Старостенка про результати виконання цільового проєкту «Геофізичні дослідження літосфери зони зчленування Східно-Європейської та Західно-Європейської платформ України у зв’язку з перспективами нафтогазоносності».
Він розповів, що експериментальні геофізичні дослідження на території України співробітники Інституту геофізики ім.С.І.Субботіна проводили спільно з ДГП «Укргеофізика», «Спецвибухпром» та провідними фахівцями з Нідерландів, Німеччини, Польщі.
Результати цих досліджень дають нову унікальну інформацію про природу тектонічних процесів, які впливають на формування та розташування родовищ корисних копалин в Україні. Зокрема, науковцями встановлено ряд закономірностей у розподілі покладів нафти і газу та їх зв’язок з коровими розломами, дослідження вздовж профілю TTZ-South дали змогу отримати нові дані щодо еволюції основних тектонічних одиниць Транс’європейської шовної зони та південно-західного сегмента Східноєвропейського кратону, по поперечному Тячівсько-Надвірнянському розломі фахівці відзначили різку зміну будови земної кори тощо.
В обговоренні доповіді взяли участь перший заступник генерального директора – головний інженер Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» Анатолій Толкунов та академіки НАН України Олександр Хіміч і Олександр Пономаренко.
Насамкінець було розглянуто низку кадрових і поточних питань. Зокрема, члени Президії НАН України прийняли рішення рекомендувати Міністерству освіти і науки України включити до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання декілька наукових об’єктів, серед яких «Комплекс для вимірювання теплового розширення твердих наноструктурних матеріалів та кріокристалів при низьких та наднизьких температурах» Фізико-технічного інституту низьких температур ім.Б.І.Вєркіна НАН України (м.Харків), «Аналітичний комплекс на базі прискорювачів Інституту прикладної фізики Національної академії НАН України» (м.Суми), «Лабораторний комплекс дослідних установок для проведення експериментів в умовах високих газо- та гідростатичних тисків та температур» Інституту магнетизму НАН України та МОН України (м.Київ) та «Колекцію рідкісних та зникаючих видів рослин степових екосистем України» Криворізького ботанічного саду НАН України (м.Кривий Ріг).