7 вересня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Учасники зібрання заслухали дві наукові доповіді.
Із доповіддю «Холінергічні механізми розвитку нейрозапалення і нейродегенерації» виступила завідувач лабораторії Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна академік НАН України Марина Скок.
Протягом останніх 20-ти років науковий підрозділ Інституту, який очолює науковиця цілеспрямовано проводить дослідження нікотинових ацетилхолінових рецепторів, експресованих як в нервових клітинах, так і клітинах імунної системи.
На основі цих досліджень учені розробили експериментальну модель участі нікотинових ацетилхолінових рецепторів у регуляції нейрозапалення, яку можна використати й для з’ясування механізмів і шляхів корекції як нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера, так і когнітивних наслідків захворювання на COVID-19. Науковці визначили реакцію імунної системи на інфікування вірусом SARS-CoV-2 та механізми ушкодження мозку при перебігу хвороби і постковідному синдромі. Вперше було з’ясовано механізм, що пояснює побічний ефект вакцинації проти COVID-19, а також запропоновано фармакологічний підхід для недопущення цих проявів.
Частину цих досліджень науковці Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України проводили у співробітництві з Інститутом геронтології ім.Д.Ф.Чеботарьова НАМН України та Інститутом генетичної та регенеративної медицини НАМН України, а їх результати оприлюднено у високорейтингових міжнародних журналах.
За словами академіка НАН України Марини Скок, подальший розвиток зазначених досліджень і впровадження їхніх вагомих результатів у медичну практику сприятимуть зниженню рівня когнітивних порушень у пацієнтів за розвитку ряду нейродегенеративних захворювань, серед яких хвороба Альцгеймера, а також постковідних і поствакцинальних ускладнень.
У обговоренні доповіді академік НАН України і НАМН України Віталій Цимбалюк відзначив тісну співпрацю науковців Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна з установами Національної академії медичних наук та необхідність подальшого об’єднання зусиль у цьому напрямі. Серед найвагоміших здобутків групи науковців під керівництвом академіка НАН України Марини Скок він відзначив глибоке проникнення у механізми розвитку хвороби Альцгеймера.
Член-кореспондент НАН України Віталій Кордюм підкреслив, що науковці лабораторії, очолюваної Мариною Скок, детально вивчили новий елемент сигнальної системи. Він також наголосив на необхідності консолідації зусиль науковців різних академічних інститутів, які займаються вивченням порушень, пов’язаних з центральною нервовою системою.
Академік НАН України Микола Веселовський зробив коротких екскурс в історію дослідження ацетилхоліну та відзначив внесок науковців Інституту біохімії у вивчення біохімічних властивостей цієї сполуки.
Про «Нові методи оцінювання міцності та прогнозування ресурсу критичних елементів обладнання АЕС» розповів в.о.директора Інституту проблем міцності ім.Г.С.Писаренка доктор технічних наук Олександр Чирков.
Актуальність досліджень з оцінювання міцності та прогнозування ресурсу критичних елементів обладнання АЕС зумовлена передусім значною (понад 50%) часткою атомної енергетики у виробництві електроенергії в Україні та перевищенням проєктного ресурсу більшості енергоблоків.
В Інституті проблем міцності ім.Г.С.Писаренка створено узагальнену методологію уточненого аналізу напружено-деформованого стану (НДС) та опору руйнуванню для розрахункового обґрунтування міцності й прогнозування ресурсу елементів обладнання першого контуру АЕС з водо-водяним енергетичним реактором (ВВЕР), зокрема корпусів реакторів, вузлів приварки колекторів теплоносія до корпусу парогенераторів та елементів внутрішньокорпусних пристроїв реакторів ВВЕР.
Застосування уточненої методики дало змогу виявити додаткові резерви міцності корпусу реактора ВВЕР-1000 для обґрунтування подовження строку експлуатації у понадпроєктний період, встановити суттєвий вплив поверхневих дефектів корозійного походження на оцінку опору руйнуванню парогенератора ПГМ-1000 та одержати прогнозну оцінку незворотної формозміни вигородки активної зони реактора ВВЕР-1000 залежно від накопиченої дози опромінення для обґрунтування нормального функціонування реактора в період проєктної та довгострокової експлуатації енергоблока АЕС.
Створений апарат розрахункових досліджень отримав практичне впровадження при науковому обґрунтуванні понадпроєктного строку експлуатації енергоблоків АЕС України, зокрема: для виконання державної експертизи робіт з обґрунтування міцності та опору руйнуванню корпусів реакторів ВВЕР-1000 на енергоблоках Запорізької, Рівненської та Південноукраїнської АЕС; для обґрунтування міцності основного металу та зварних швів парогенераторів ПГВ-1000М енергоблока № 3 Рівненської АЕС; для розрахунків на міцність корпусу (бака) та його складових частин дослідницького ядерного реактора ВР-М Інституту ядерних досліджень НАН України. Розроблено галузевий нормативний документ «Методика оцінки міцності і ресурсу корпусів реакторів ВВЕР у процесі експлуатації», який введено в дію ДП «НАЕК «Енергоатом» та використано для обґрунтування подовження строків безпечної експлуатації низки енергоблоків АЕС України.
Під час обговорення доповіді академік НАН України Олександр Хіміч підкреслив найвагоміші теоретичні результати роботи науковців Інституту проблем міцності ім.Г.С.Писаренка, зокрема побудова та обґрунтування математичної моделі розвитку загальної теорії змішаних проектно-сіткових методів скінченого елементу.
Академік НАН України Леонід Лобанов відзначив, що головне досягнення науковців Інституту проблем міцності ім.Г.С.Писаренка – створення методології уточнюючого аналізу НДС та опору руйнування для розрахункового обґрунтування міцності та прогнозування ресурсу елементів обладнання першого контуру елементів енергоблоку.
Начальник відділу Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Олексій Шугайло розповів про основні напрями співробітництва з Інститутом проблем міцності ім.Г.С.Писаренка.
Академік НАН України Валерій Харченко наголосив на необхідності приділяти більшу увагу поєднанню розрахункових та експериментальних досліджень.
Академік НАН України Зіновій Назарчук висловив думку про критичну важливість урахування ймовірності корозійно-водневого пошкодження при дослідженнях науковців Інституту проблем міцності.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.