Вийшов друком 3-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (травень–червень) за 2023 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.
На початку номеру головний редактор журналу академік Ярослав Яцків у слові «Від головного редактора» привертає увагу до глобальної проблеми: як впливатиме на майбутнє людства подальший розвиток цифрових технологій та розробка систем штучного інтелекту (ШІ). Для багатьох людей штучний інтелект – це інструмент розвитку, для інших – загроза. Увазі читачів пропонуються на цю тему статті: доктора фізико-математичних наук Олександра Летичевського (Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, м. Київ) «Методи штучного інтелекту в сучасному світі та технологіях»; члена-кореспондента НАН України Анатолія Шевченка (Інститут проблем штучного інтелекту МОН і НАН України, м. Київ) «Штучний інтелект: український вимір»; кандидатки фізико-математичних наук у галузі медичної фізики Зінаїди Рожкової «Моделі штучного інтелекту в медицині: міф чи реальність?» (медична клініка «MIRUM», м. Київ).
У цьому випуску читачі дізнаються про досягнення українських учених, зокрема генетиків, мікробіологів, вірусологів. У розділі «Наукові розробки Інституту мікробіології і віросології ім. Д.К. Заболотного НАН України, готові до впровадження у промислове виробництво»: член-кореспондент НАН України Богдан Мацелюх, кандидатка біологічних наук Лариса Сафронова, докторка біологічних наук Людмила Лазаренко та Лідія Бабенко представляють «Біотехнологію одержання поліміксину В» і «Пробіотик ДІАЛАК з імуномодулювальною, антимікробною та гіпохолестеринемічною дією» та «Біотехнологію одержання бета-каротину» і «Антимікробний засіб для профілактики і лікування інфекційних ускладнень при опіках», а кандидатка біологічних наук Людмила Білявська, член-кореспондентка НАН України Галина Іутинська, кандидатка біологічних наук Титова Людмила пропонують увазі читачів «Мікробні препарати для збереження родючості ґрунтів і підвищення продуктивності рослинництва». ІМВ ім. Д.К. Заболотного НАН України є лідером в Україні з розробки та впровадження в практику мікробних препаратів. Основні галузі застосування розробок Інституту: сільське господарство та промисловість, медицина, охорона навколишнього середовища, альтернативна енергетика.
«Наукові розробки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України» репрезентують: лабораторія модифікації структури біологічно активних речовин (завідувач – член-кореспондент НАН України Віталій Кордюм) – “Cтовбурові клітини людини та застосування їх для відновлення тканин»; відділ генетики людини (завідувачка – докторка біологічних наук Любов Лукаш) – «Унікальне ранове покриття для загоєння масивних опіків, розроблене вченими»; лабораторія модифікації структури біологічно активних речовин (завідувач – кандидат медичних наук Анатолій Потопальський) – «Створення лікарських форм високоефективного противірусного імуномодулюючого препарату ІЗАТІЗОНУ широкого спектру дії»; відділ ензимології білкового синтезу (завідувач – член-кореспондент НАН України Михайло Тукало) – «Технологія експрес-секвенування особливо небезпечних вірусів»; Олена Мошинець (відділ регуляторних механізмів клітини) – «Тест-система для експрес-аналізу наявності стафілококової інфекції та її чутливості до метициліну» і «Тест-система для швидкої ідентифікації pneumocystis jirovecii у клінічному матеріалі»; відділ молекулярної онкогенетики (завідувач – член-кореспондент НАН Україн Володимир Кашуба) – «Онкомаркери для діагностики різних епітеліальних пухлин»; лабораторія геноміки людини (завідувачка – докторка біологічних наук Людмила Лівшиць) – «Тест-система для ДНК-діагностики фармакомаркерів ефективності лікування хронічного вірусного Гепатиту С» та «Тест системи для днк-діагностики орфанних захворювань і спадкової схильності до розвитку масових патологій»; лабораторія мікробної екології (завідувачка – кандидатка біологічних наук Наталія Козировська) – «МЕДИЦЕЛ – серія ранозагоювальних та протиопікових гідрогелів на основі бактерійної наноцелюлози»; лабораторія біомолекулярної електроніки (завідувач – академік НАН України Олексій Солдаткін) – «Мультибіосенсор для аналізу основних метаболітів в біологічних зразках».
У рубриці «Війна Росії проти України» докторка біологічних наук (м. Київ) Віра Троян розповідає про діяльність Української академічної міжнародної мережі та Німецько-Українського академічного товариства (президентка Ольга Гаращук, професор, докторка біологічних наук, Університет Еберхарда Карла в Тюбінгені, Німеччина), які з перших днів війни розгорнули нові напрями своєї практики під гаслом «Підтримуємо Україну!».
Редакторка журналу Євгенія Рябченко у матеріалі «Музи проти гармат» пише, що поезія – теж зброя, яка надихає і дає силу тим, хто тримає зброю автентичну. Редакція «Світогляду» запрошує вчених Академії наук України поділитися своїми поетичними творами про Велику війну. Наразі читачам журналу пропонується добірка віршів: «Сталеві лицарі України», «Настане день», «Українська відповідь на «привіт» із россії» доктора фізико-математичних наук Олександра Габовича (Інститут фізики НАН України, м. Київ); Булат Окуджава «Пісенька про піхоту» у перекладі Ігоря Жука (Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, м. Київ); «Лавина», «З Лаврської дзвіниці» українського дипломата, поета, перекладача і літературознавця Рауля Чілачави. З-під Бахмуту надійшли «Вісті з фронту». Повідомлення від фізика в мирний час, а тепер мінометника Юрія Рябченка – «Часів Яр» і «Тачанка-2023».
Заслужений художник України, співець мирної мальовничої Слобожанщини Віктор Ковтун (професор Харківської державної академії дизайну і мистецтв, м. Харків), написав цикл полотен на тему війни – «Україна! Харків! Перемога!». Увазі читачів журналу пропонується добірка сюжетно-тематичних картин, які віддзеркалюють незламних захисників рідного Харкова, мирних людей у тяжкий воєнний час, волю українців до Перемоги.
«Це людина, яка уклала угоду з Петлюрою» – доктор економічних наук Богдан Кияк (м. Київ) розповідає про збірку «Вибрані статті з національного питання» видатного єврейського мислителя і публіциста Володимира (Зеєва) Жаботинського, у якій висвітлені українські проблеми. Жаботинський виступає як палкий оборонець насамперед «культурного націоналізму» і вважає, що кожна національна культура та мова є дорогоцінною і незамінною часткою світової культури.
«Шістдесятник Юрій Бадзьо: ким він є для нас?» – правознавець Володимир Кампо (м. Київ) доводить, що сьогодні, в годину великої війни України проти рашистської імперії, ідейно-політичні позиції Юрія Бадзя, видатного мислителя, ідеолога українського державотворення і національно-визвольного руху, не втратили, а скоріш набули ще більшої актуальності для розвитку сучасних ідейно-політичних процесів у державі.
Олеся Чадюк (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ) пропонує інтерв’ю з лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка Михайлом Назаренком, який вважає, що «Одне з найголовніших завдань української культури – це показати світу, що в нас є». Праця М. Назаренка «Крім Кобзаря» стала сенсацією у багатьох сенсах.
Рубрику «Новини книговидання» представляють: кандидат геологічних наук Анна Радченко (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ) статтею «Вісь часу як цифровізація читання» про видання Миколи й Оксани Сенченків «Від ери Гутенберга до ери Цукерберга. Переваги і недоліки сприйняття друкованого та електронного тексту» та студент 3-го курсу Микола Смірнов (Український державний університет імені Михайла Драгоманова) разом із Наталією Коваленко (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ) матеріалом «Алмази не лише для прикрас» про поповнення науково-популярної серії видавництва виходом у світ книги «Інструментальні матеріали: від природного каменю до штучних алмазів» доктора технічних наук, професора Віталія Лавріненка (Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, м. Київ).
Есей кандидата філологічних наук Костянтина Буркута (вчений секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ) «Архітектурна прогулянка по Болехову» стане в нагоді всім любителям мандрів і, можливо, надихне на нову подорож.
Із іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися
на сайті. Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, оф. 318. м. Київ-30, 01601
Телефон: (044)239-63-87
За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»