Сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена підсумкам діяльності НАН України у 2018 році

26.04.2019

25 квітня 2019 року в Києві відбулася річна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було представлено отримані минулого року результати фундаментальних і прикладних досліджень НАН України з широкого спектра галузей наукових знань та практичних застосувань, а також обговорено питання забезпечення наукового й інноваційного розвитку, місця і ролі науки в українському суспільстві, участі НАН України у вирішенні актуальних проблем, які постають перед суспільством і державою, й обговорено напрями подальшого вдосконалення діяльності НАН України

25 квітня 2019 року в Києві відбулася річна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було представлено отримані минулого року результати фундаментальних і прикладних досліджень НАН України з широкого спектра галузей наукових знань та практичних застосувань, а також обговорено питання забезпечення наукового й інноваційного розвитку, місця і ролі науки в українському суспільстві, участі НАН України у вирішенні актуальних проблем, які постають перед суспільством і державою, й обговорено напрями подальшого вдосконалення діяльності НАН України.

У заході взяли участь члени НАН України, наукові працівники, делеговані трудовими колективами наукових установ Академії, представники органів державної влади та наукової громадськості, журналісти засобів масової інформації.

Сесію відкрив Президент Національної академії наук України академік Борис Патон, який звернувся до присутніх зі вступним словом.

Вітання учасникам сесії від Голови Верховної Ради України Андрія Парубія оголосив його радник Андрій Малик.

Потому академік Борис Патон виступив із доповіддю про підсумки діяльності Національної академії наук України у 2018 році та завдання на наступний період.

Він, зокрема, нагадав, що минулий 2018 рік був насичений численними заходами з нагоди 100-річного ювілею Академії. Водночас науковці НАН України продовжували активний науковий пошук. «За багатьма сучасними напрямами отримано вагомі результати фундаментальних і прикладних досліджень. І результати дійсно світового рівня. Значні зусилля докладалися для наукового забезпечення вирішення актуальних для нашої країни проблем, впровадження перспективних розробок у реальний сектор економіки та соціальну сферу, зміцнення обороноздатності та безпеки держави», – сказав Президент Академії, зазначивши, що пріоритетна увага у 2018 році приділялась «оборонній» тематиці, насамперед виконанню цільової науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». Зараз спільно з Воєнно-науковою радою Збройних сил України підготовлено переліки наукових досліджень і розробок установ Академії, які пропонується включити до державного оборонного замовлення на 2019-2021 роки.

Як зазначив доповідач, особливістю звітного року стало завершення першого п’ятирічного етапу реалізації Концепції розвитку Національної академії наук на 2014-2023 роки, покликаної забезпечити вдосконалення та реформування основних напрямів діяльності НАН України. Президія Академії на своєму засіданні 10 квітня 2019 року розглянула результати реалізації зазначеної Концепції та визнала їх в основному успішними, хоча не всі передбачені заходи було виконано якісно, в повному обсязі та у визначені строки, що пов’язано передусім із хронічним недофінансуванням Академії, недостатнім рівнем підтримки її діяльності з боку держави. Академік Б.Є. Патон також наголосив на принципово важливому здобутку від реалізації Концепції розвитку Академії – підтвердженні новим Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» статусу Національної академії наук як вищої наукової організації України, що покладає на вчених Академії велику відповідальність за наукове забезпечення інноваційного розвитку держави.

За словами академіка Бориса Патона, наразі необхідно чітко визначити пріоритетні науково-технічні напрями та напрями інноваційної діяльності НАН України. «Перелік таких напрямів, на нашу думку, має бути обмежений тими, що життєво важливі для держави і в реалізації яких наші установи можуть відігравати провідну або принаймні вагому роль. Разом з тим визначення таких пріоритетів стримується відсутністю досі державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності. Підкреслю – йдеться саме про єдину стратегію, а не окремі розрізнені документи. І дуже важливо, щоб така державна стратегія була узгоджена з урядовими стратегічними документами щодо напрямів економічного розвитку, промислової політики тощо», – наголосив він.

На сьогодні існує чимало гострих для нашої країни питань, розв’язання яких потребує як науково обґрунтованих пропозицій, так і вагомого наукового супроводу. Невід’ємною складовою наукового забезпечення вирішення актуальних проблем державного та суспільного розвитку є, за словами академіка Бориса Патона, науково-експертна діяльність НАН України. 2018 року за запитами чи замовленнями державних органів і органів місцевого самоврядування вчені Академії надали понад 2300 інформаційно-аналітичних довідок, експертних висновків, рекомендацій і пропозицій.

Академік Борис Патон торкнувся у своїй доповіді й кадрових питань діяльності НАН України. Так, він підкреслив, що посиленої уваги потребує створення необхідних умов для кар’єрного зростання молодих науковців. Крім традиційних форм підтримки наукової молоді, за результатами конкурсу, започаткованого 2018 року, в Академії були створені й отримали цільове фінансування 10 лабораторій і 20 груп під керівництвом висококваліфікованих молодих учених, які мають досвід міжнародної співпраці та стажувалися за кордоном.

Минулоріч відбулося певне осучаснення експериментальної бази досліджень, здійснюваних ученими НАН України. У 38 наукових установ Академії закуплено нові та модернізовано вже наявні унікальні прилади, а також кластери академічної грід-інфраструктури на загальну суму понад 85 млн грн. Поширилося застосування сучасних інформаційних технологій і систем високопродуктивних обчислень, що суттєво посприяло підвищенню якості й ефективності наукових досліджень. Було також розпочато створення прототипу хмарної інфраструктури відкритої науки, гармонізованої з аналогічною європейською інфраструктурою.

Як поінформував академік Борис Патон, у 2018 році обсяги фінансування НАН України із загального фонду держбюджету зросли на 38% порівняно з 2017 роком. Це було пов’язано насамперед із започаткуванням бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», головною особливістю якої є цільова й адресна спрямованість відповідних видатків. Тобто наукові установи Академії отримують кошти для проведення пріоритетних досліджень тими своїми підрозділами, які за результатами експертного оцінювання їхньої наукової діяльності отримали найвищу категорію. «Завдяки запровадженню нової методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ і бюджетної програми з підтримки розвитку пріоритетних напрямів досліджень почала формуватися, по суті, нова модель фінансування наукової діяльності Академії. Цю модель необхідно в наступний період розвивати та удосконалювати», – наголосив академік Борис Патон. Крім того, він нагадав, що презентація результатів виконання цієї бюджетної програми, котра відбулась у лютому 2019 року, засвідчила досить високу ефективність використання бюджетних коштів за всіма передбаченими напрямами цього використання.

На завершення доповіді Президент Академії підкреслив, що необхідно всіма засобами сприяти утвердженню суспільної думки щодо важливості науки для вирішення сучасних проблем країни, щодо вагомої ролі, яку відіграють у цьому вітчизняні вчені. «Будемо сподіватися, що така суспільна думка вплине на державну політику», – сказав він насамкінець.

У межах обговорення звітної доповіді виступили перший заступник директора Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України академік Сергій Фірстов, директор Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України академік Анатолій Гольцев, генеральний директор Акціонерного товариства «Турбоатом» Віктор Суботін, заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, президент Державного підприємства «Антонов» Олександр Донець, генеральний директор Науково-виробничого об’єднання «Павлоградський хімічний завод» член-кореспондент НАН України Леонід Шиман, академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський, голова Північно-Східного наукового центру НАН України та МОН України, голова Ради директорів Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України академік Володимир Семиноженко, член Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, завідувач відділу клітинної біології і біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України член-кореспондент НАН України Алла Ємець, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, голова Науково-видавничої ради НАН України академік Ярослав Яцків, директор Інституту гідромеханіки НАН України академік Віктор Грінченко, директор Інституту законодавства Верховної Ради України академік Олександр Копиленко, директор Інституту проблем машинобудування імені А.М. Підгорного НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Русанов.

По завершенні обговорення Загальні збори НАН України одноголосно схвалили «Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2018 році», прийнявши відповідну постанову.

Під час зібрання відбулося також урочисте вручення Золотої медалі НАН України імені В.І. Вернадського, яку за підсумками конкурсу 2018 року присуджено академіку Олексію Онищенку – за видатні досягнення в галузі дослідження і популяризації національної наукової спадщини та професору Міхаелю Мозеру (Австрія) – за видатні досягнення у галузі україністики і соціолінгвістики.