Перегляд повідомлення

Головний редактор журналу академік Ярослав Яцків зауважує, що нині перед світовим суспільством гостро постало питання, яким буде ХХІ століття для земної цивілізації. Україна сьогодні – передовий рубіж такого вибору. Національні інтереси України вимагають ефективного розвитку й використання науково-технологічного потенціалу, переходу виробництва на інноваційний шлях розвитку та забезпечення наукових засад державотворення. Необхідно на рівні держави і на решті рівнів запровадити диференційовану систему підтримки наукової, науково-технологічної та інноваційної діяльності.

З цього випуску «Світогляд» започатковує дискусію, чому розпочалася ця невиправдана та жорстока війна Росії проти України, хто винен і чи буде покарано агресора. Видання пропонує читачам роздуми про це від завідувача кафедри загальної хірургії Івано-Франківського національного медичного університету доктора медичних наук, професора Степана Геника: «Думаймо, пам’ятаймо, не забуваймо!».

«Михайло Горбачов – принципово радянська людина», – вважає російська й американська журналістка, письменниця, колишня редакторка російської служби «Радіо Свобода» Марія Гессен (Нью-Йорк, США), розповідаючи у своєму есеї про останнього лідера СРСР, який помер 30 серпня цього року.

Ранок 24 лютого 2022 року поділив життя всіх людей в Україні на «до» і «після». Більшість українських науковців лишилися на своїх місцях, бо, попри виклики і тяжкі умови воєнного часу в країні, треба працювати, допомагати державі вистояти і перемогти. А є ще чимало наукових працівників, які, незважаючи на регалії, вік і стан здоров’я, взяли до рук зброю і стали до лав захисників України за покликом душі й серця. Про них і йдеться у новому числі «Світогляду». З вірою та вдячністю. «Науковці – захисники України»:

• кандидат фізико-математичних наук Анатолій Тітенко, кандидат фізико-математичних наук Ірина Шарай та доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Товстолиткін з Інституту магнетизму НАН України і МОН України (Київ) у матеріалі «Наші хлопці на війні» розповідають про своїх колег, які пішли на фронт, – доктора фізико-математичних наук, професора Юрія Джежерю, старшого наукового співробітника кандидата фізико-математичних наук Олександра Данилевича і молодшого наукового співробітника Дмитра Яремкевича; 
• «Професор з позивним «Професор»» – матеріал  Євгенії Рябченко про професора Ніжинського державного університету доктора історичних наук Сергія Леп’явка, який разом із двома синами став на захист Батьківщини;
• професорові кафедри богослов’я та релігієзнавства Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова доктору філософських наук Юрієві Чорноморцю присвячено дві розповіді – «Наш «Академік»» літературознавиці Алли Диби й «І якщо вже битися – можна битися тільки лиш до останку» викладачки Національного технічного університету України «Кївський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Валерії Вест;
• героєм есе «Його військове псевдо – «Фізик»» Євгенії Щербини став науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України (Київ) кандидат фізико-математичних наук Юрій Рябченко, який одразу після початку повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем у тероборону, а згодом і на фронт;
• один із «Янголів Ірпеня», які рятували ірпінців під обстрілами, – старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України (Київ) кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко – розповідає про волонтерську діяльність у статті «Про волонтерів скажу слово».

Керівник пресцентру наукової журналістики Західного наукового центру НАН України і МОН України (Львів) Богдан Залізняк підготував матеріал «Коли говорять гармати – музи не мовчать. І не будуть мовчати!» з нагоди презентації книги «Мала хронологія мистецьких подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна – світ» (автор-упорядник – Роман Яців) у межах відзначення 30-річчя Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

«Припиніть ходити навшпиньках навколо Росії: настав час покласти край десятиліттям поваги Вашингтона до Москви» закликає підполковник армії США у відставці Александр Віндман (Нью-Йорк, США), аналізуючи російськоцентризм Вашингтону протягом останніх 30-ти років. Можна було би сподіватися, що війна Росії в Україні посприяє зміні стратегічного мислення США. Але головні особи, відповідальні за зовнішню політику США, все ще віддають перевагу Росії перед Україною. Якщо Сполучені Штати фундаментально не переорієнтують свою зовнішню політику, вони втратять можливість створити мирну, демократичну Східну Європу. Далі читайте «Коментарі до статті Александра Віндмана», написані  членом редколегії журналу «Світогляд», фахівцем із питань російсько-американської наукової співпраці доктором політології Герсоном Шером.

Про «Свято Покрови Пресвятої Богородиці в духовному та бойовому житті українського народу» розповідає Крайовий отаман Київської столичної організації Українського козацтва генерал-отаман козацтва Віктор Гайдук (Генвігай) (м. Київ).

Щоб армія могла успішно бити ворога, важливим є її досконале медичне забезпечення, якому допомагають спеціальні наукові розробки. Однією з таких унікальних розробок можна назвати роботу лабораторії радіаційних технологій Інституту фізики НАН України, про що завідувач цієї лабораторії доктор фізико-математичних наук Володимир Неймаш інформує у статті «Наукові розробки на допомогу українській армії. Бинти гідрогелеві».

Про «Електродні матеріали для накопичувачів енергії» пише науковий співробітник Чернівецького відділення Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України кандидат фізико-математичних наук Володимир Боледзюк.

«Конкретні дії для розв’язання конкретних проблем культурної спадщини під час війни і після неї» пропонує аспірант Університету Турину (Італія) Симон Радченко.

У квітні 2022 року Президія Національної академії наук України затвердила поданий провідними українськими вченими-суспільствознавцями проєкт Національної доповіді «Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз». Головний спеціаліст сектору протокольно-редакційної роботи Президії НАН України (Київ) Ігор Сюндюков представляє стратегію національної стійкості у філософському, історичному, правовому та соціологічному вимірах – у матеріалі «Національна стійкість України: сутність концепції».

30 років тому відбувся Перший Всесвітній форум українців. Спогадами про цю історичну подію ділиться з читачами «Світогляду» директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський – у статті «Пізнаємо велику радість єднання».

Про історію будівництва в середині 1960-х років у Донецьку експериментальної школи (архітектор – Йосип Каракіс) пише у нарисі «Полонена школа» старший науковий співробітник Інституту космічних досліджень НАН України і ДКА України (Київ) кандидат фізико-математичних наук Ігор Жук. Над оформленням школи №5 працювала під керівництвом Григорія Синиці ціла група відомих художників-монументалістів: Алла Горська, Віктор Зарецький, Геннадій Марченко, Олександр Коровай, Іван Кулик, Василь Парахін. «Надіємось і віримо, що ті дивовижні шедеври українського монументального мистецтва, попри всі виклики війни, виживуть в окупації, а в школу №5 знову повернуться щебетливі українські школярі».

Більшість творів українських мислителів до ХІХ століття, котрі писали латиною, не вивчена і не перекладена українською мовою. Основна причина полягає в тому, що сьогодні латиністи не знають філософії, а філософи – латини. Ось у такому стані «Українська філософська спадщина X–XVIII ст.», бідкається провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України (Київ) доктор філософських наук Володимир Литвинов.

Професор Джо Диспенза певен, що кожна людина має особливий потенціал. Саме про це йдеться в його статті «Наша свідомість впливає на реальність».

Бронвен Латімер (США) знайомить читачів із фотоальбомом Тьєррі Ардуена  (Франція) «Усьому початок: насіння – історія кохання».

«Задача Коллатца» і спроби її довести представлені у статті професора Національного університету «Львівська політехніка» доктора фізико-математичних наук Петра Кособуцького.

Що не так із міжнародною системою одиниць СІ? Дізнайтеся з публікації «Фундаментальна система одиниць» завідувача кафедри космічної радіофізики Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна доктора фізико-математичних наук Леоніда Чорногора.

Учений секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України (Київ) кандидат філологічних наук Костянтин Буркут у рубриці «Мандри Україною» запрошує до подорожі на Волинь, аби побачити «Архітектурні принади Олики».

У рубриці «Новини книговидання» – публікація ««Спів птахів» поза часом» – інтерв’ю Вероніки Чекалюк (Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ) з автором роману-есе «До співу птахів», радником дирекції Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України (Київ) академіком Олегом Кришталем. Ця книга захоплює поєднанням постмодерністської іронії, сповідальних уявлень, гумору, туги, радісних і сумних спогадів та жаги до життя, сенс якого ще належить віднайти.

Головний редактор Видавничого дому «Академперіодика» НАН України кандидат геологічних наук Анна Радченко представляє публікацію ««Україна за президентства Л.Д. Кучми» – книга Павла Гайдуцького до 30-річчя Незалежності України».

Директор Науково-дослідного інституту астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна кандидат фізико-математичних наук Вадим Кайдаш анонсує колективну монографію «Чи єдині ми у Всесвіті?» («Are we alone in the Universe?)» під редакцію Віля Бакірова, Массімо Капаччіолі та Вадима Кайдаша. Книга є результатом плідної співпраці провідних українських та італійських учених у межах договорів про співробітництво між Національною академією наук України, Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна і Національним інститутом астрофізики INAF (Італія) за підтримки Посольства Італійської Республіки в Україні.

Колектив «Світогляду» з глибоким сумом повідомляє, що автор і член редколегії видання журналу, видатний освітянин і неординарна людина Віктор Огнев’юк відійшов у Вічність, і висловлює щирі співчуття родині й колегам Віктора Олександровича з Київського університету ім. Грінченка.

На обкладинці журналу (комп’ютерна графіка Ігоря Жука) використані мозаїки Галини Зубченко та Григорія Пришедька «Перемога» (Інститут раку Міністерства охорони здоров’я України), «Ковалі сучасності» (Інститут ядерних досліджень НАН України), «Штучний інтелект» (Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України), а також мозаїчне панно «Боривітер» Алли Горської, Віктора Зарецького, Галини Зубченко, Григорія Пришедька, Василя Парахіна, Бориса Плаксія та Надії Світличної (маріупольський ресторан «Україна»), зруйноване російськими обстрілами влітку 2022 року.

*     *     *

Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 318. м. Київ-30, 01601
Телефон: (044) 239-63-87

За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»