28 березня 2023 року в будівлі Президії Національної академії наук України в Києві відбулася зустріч керівництва і науковців Академії з американськими та польськими колегами.

Національну академію наук України представляли її Президент академік Анатолій Загородній, віцепрезидент, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Вячеслав Богданов, віцепрезидент, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік Вячеслав Кошечко, віцепрезидент, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков, віцепрезидент член-кореспондент НАН України Олег Рафальський, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, голова Науково-видавничої ради НАН України, член Комітету Національної академії наук США з питань планування відновлення досліджень, освіти й інновацій в Україні академік Ярослав Яцків, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік Михайло Тукало, директор Київського академічного університету, завідувач відділу надпровідності Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України академік Олександр Кордюк, завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров, заступниця директора Київського академічного університету, провідний науковий співробітник відділу нелінійного аналізу Інституту математики НАН України, членкиня Комітету Національної академії наук США з питань планування відновлення досліджень, освіти й інновацій в Україні доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк, голова Ради молодих вчених НАН України, провідний науковий співробітник відділу технологій захисту довкілля та радіаційної безпеки Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України доктор наук з державного управління Валерія Ковач, начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України кандидат історичних наук Анатолій Мирончук.

Польську академію наук (ПАН) на зустрічі представляли спеціальний радник президента ПАН з питань співпраці з Україною, президент ПАН у 2015–2022 роках професор Єжи Душинський, керівниця міжнародного офісу ПАН Анна Платер-Зиберк і директор Представництва ПАН у Києві Матеуш Бялас.

Від Національної академії наук США були присутні виконавчий директор Відділу політики та глобальних справ НАН США Вон Турекян, керівник підрозділу з питань глобального сталого розвитку цього Відділу Франклін Карреро-Мартінес і запрошена наукова співробітниця Центру наукової дипломатії Американської асоціації сприяння розвиткові науки Кеті Кемпбелл.

Президент НАН України академік Анатолій Загородній привітав учасників зустрічі й запросив їх до обговорення перспектив співпраці.

Та, перш ніж дискусія почалась, академік Анатолій Загородній вручив професорові Єжи Душинському диплом про присвоєння йому звання «Почесний доктор Національної академії наук України» – за вагомий внесок у розвиток науки, підтримку українських науковців і багаторічне сприяння розвиткові двосторонньої наукової співпраці (рішення про це Президія НАН України ухвалила торік у листопаді). Такою ж нагородою Національна академія наук України відзначила президентку НАН США Маршу Макнатт.

«Дорогий Єжи, звання, якого Ви удостоєні, є передусім свідченням Вашого значного внеску у розвиток біохімії, – підкреслив академік Анатолій Загородній. – Окрім того, ми високо цінуємо співпрацю з Вами й Ваші особисті зусилля, спрямовані на підтримку і розвиток української науки у цей непростий для нашої Академії та всього українського народу час. Ми високо цінуємо Вас як нашого щирого друга, Вашу солідарність, допомогу і підтримку. Ми також високо цінуємо спільну ініціативу Польської академії наук і Національної академії наук США щодо створення Української координаційної групи з питань науки, інновацій та досліджень, яка затвердила План дій з 10 пунктів на підтримку української наукової спільноти під час і після війни, а також внесок обох академій і Ваш особистий в імплементацію цього плану, зокрема в ініціювання довготермінових дослідницьких проєктів на чолі з провідними українськими науковцями. Приємно відзначити, що сьогодні між нашими академіями – НАН України, ПАН і НАН США – існують взаємини особливого рівня стратегічного партнерства. Національна академія наук України вважає за честь мати у своїх лавах таких почесних докторів, як Ви і Марша Макнатт. Сподіваюся, взаємовигідна співпраця між нашими академіями і надалі розвиватиметься та зміцнюватиметься».

Академік Сергій Комісаренко вручив професорові Єжи Душинському диплом Почесного члена Українського біохімічного товариства (між іншим, одного з найстаріших біохімічних товариств у світі) – за постійну підтримку біомедичних досліджень і регіональної наукової співпраці Польщі й України, а також у Східній Європі.

Подякувавши за високі нагороди, професор Єжи Душинський зауважив, що його досягнення у біохімії та у науці загалом були можливі завдяки співпраці з колегами, а також підтримці друзів. Він також висловив вдячність НАН США за дуже плідну співпрацю і дуже щедру допомогу, зокрема у започаткуванні довгострокової програми підтримки українських науковців у Польщі – замість короткотермінових проєктів, за якими вони працювали торік. «У війни багато облич, але друзів знаходять навіть під час війни. Дружба, взаєморозуміння та взаємна довіра з Анатолієм Загороднім надзвичайно цінна для мене. І я певен, що ця дружба триватиме», – сказав Єжи Душинський.

«Ми щасливі мати таких друзів, як Єжи Душинський, і таких партнерів, як Польська академія наук і Національна академія наук США, – запевнив академік Анатолій Загородній. – Війна зблизила нас».

Далі слово взяв Вон Турекян: «Бути тут – велика втіха для нас, – зазначив він, подякувавши за гостину. – 2018 року Національна академія наук США вітала Національну академію наук України зі 100-річним ювілеєм. Тоді ми навіть не могли уявити, що за 4 роки нас зведе жахлива війна. Кожнісінького дня з кінця лютого 2022 року ми захоплюємося мужністю й самовідданістю українських науковців (і не лише науковців) – і тих, що лишилися на Батьківщині, і тих, що мусили її покинути. Ваша горда країна захищає свою свободу і незалежність від великого сусіда. Водночас, коли війна скінчиться, наука має посісти своє критично важливе місце в суспільстві, в економіці. Зі свого боку, ми, наші країни, організації, які ми представляємо, зробимо все можливе, щоби допомогти вам. Ми вже докладаємо великих зусиль, аби допомогти українській науці. І це відбувається у глобальному масштабі, із залученням наукових спільнот з усього світу. Важливим кроком стало формування вже згаданого Плану дій з 10 пунктів, оприлюдненого минулого літа. Сподіваємося знову відвідати вас іще не один раз і поспілкуватися вже не про Україну у війні, а про Україну, що відбудовується, щоби стати сильною в усіх сферах. І у науці так само».

Далі академік Анатолій Загородній розповів гостям про поточні справи у Національній академії наук України: «Неспровокована агресія росії проти України спричинила геополітичні виклики, зокрема посилила актуальність розвитку національної системи науки, знань та інновацій. Загострення питань обороноздатності країни, охорони здоров’я, інклюзивного розвитку унеобхіднюють розвиток національних наукових інституцій, здатних генерувати адекватні відповіді на нові виклики у контексті національних пріоритетів. З огляду на це, для нас нині вкрай важливим є міждержавний обмін досвідом організації науки та використання її результатів.

За понад 100 років своєї історії Національна академія наук України довела свою ефективність і сьогодні відіграє важливу роль у розв’язанні багатьох проблем нашої держави. Попри проблеми з фінансуванням, Академія продовжує забезпечувати Україні у світі імідж держави з високим рівнем фундаментальної науки у галузях математики, механіки, теоретичної фізики, фізики високих енергій та астрофізики, загальної та молекулярної біології, фізичної хімії, матеріалознавства тощо.

Досвід і науковий потенціал Академії незамінний на шляху України до Євросоюзу і НАТО. Нас бачать важливим партнером. Але очевидно, що держава і наукова спільнота шукатимуть нових форм організації науки в Україні на основі європейських моделей і власного історичного досвіду.

Російська агресія завдала величезної шкоди українській науці, зруйнувала чимало об’єктів наукової інфраструктури, забрала життя вчених Національної академії наук України. Лише минулого тижня ми попрощалися з двома молодими науковцями з Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця й Інституту фізики. Деякі установи Академії опинилися на окупованих росіянами територіях. Багато вчених мусили евакуйовуватись у пошуках безпечного місця для життя. Та попри це вчені НАН України продовжують самовіддано працювати над виконанням завдань, які постали з новими реаліями.

Вони здійснюють фундаментальні дослідження у різних галузях природничих, суспільних і гуманітарних наук, працюють над зміцненням обороноздатності наших Збройних Сил, розробляють стратегії повоєнного відновлення України, займаються волонтерською діяльністю та зі зброєю в руках захищають нашу країну.

Сьогодні Академія працює над оновленням принципів організації науки, зростання авторитету науки у нашому щоденному житті, інтеграції нашої науки до Європейського дослідницького простору. Очевидно, що систему організації науки в Україні потрібно реформувати. Але потрібні не реформи лише заради реформ, і вони не мають бути деструктивні. Потрібні чітко визначені орієнтири і певність, що ці реформи неодмінно приведуть до поліпшення. Адже відомі доволі багато прикладів реформування наукової системи в різних країнах, коли реформування або тільки погіршувало ситуацію, або в кращому разі не приводило до істотного прогресу. Інша річ, що систему управління нашими академіями слід удосконалювати, робити гнучкішою, посилювати роль наукової спільноти у розв’язанні як стратегічних, так і поточних питань наукового життя.

Потрібні істотні зміни у ставленні державної влади до науки. Повоєнне відновлення й економічне зростання України можливі лише за умов підтримки національної науки, її активного залучення до розв’язання комплексу проблем, що стоять перед державою. Звісно, дуже хотілося б, щоби частину коштів, які Україна отримає на відбудову, було спрямовано саме на підтримку й розвиток науки.

Головна наша мета сьогодні – зміцнити і піднести роль Академії як вищої наукової організації.

Як цього досягти? Демонструючи державі й суспільству вагомі досягнення у фундаментальних і прикладних дослідженнях та широке впровадження науково-технічних розробок.

Маємо зосередитися на всіх питаннях сталого розвитку, дослідженнях задля розвитку економіки, на з’ясуванні ролі всіх соціально-культурних чинників у державотворенні.

Маємо розвивати міждисциплінарні дослідження. Нині це вкрай важливо, бо є комплексні проблеми, які годі розв’язати засобами лиш одного наукового напряму.

Сьогодні Академія працює над реорганізацією своєї структури, вдосконаленням мережі наукових установ і дослідно-виробничих підприємств, формуванням науково-технічних комплексів для наукового супроводження базових галузей промисловості.

Потрібно також забезпечити дуже швидкий трансфер наших напрацювань у реальний сектор економіки з великою часткою інноваційності. І все це покладає нові завдання на Національну академію наук України.

Користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати Польській академії наук і Національній академії наук США за допомогу та підтримку. Спільно ми зможемо здолати всі труднощі та рухатись уперед».

Про видавничу діяльність, публікаційну активність НАН України, а також про українську науку загалом висловився академік Ярослав Яцків: «Як і всі країни, Україна є унікальною. І ми досі можемо пишатися добре відомими у світі науковими школами і досягненнями. Ми публікуємо надзвичайно багато якісних наукових статей. Згідно з даними про Програму сталого розвитку з 2017 року українські вчені опублікували 6000 статей за тематикою цієї програми. Це 14-те місце у світі з більш ніж 140 країн – учасників Програми. Загалом українські вчені публікують понад 13 тис. статей на рік. Серед них третина – у високорейтингових журналах. Наприклад, понад 40 % журналів, де співзасновником є НАН України, входять до баз «Web of Science» і «Scopus»».

Академік Ярослав Яцків також представив присутнім наукові видання, опубліковані у Видавництві «Наукова думка» НАН України у першому кварталі цього року: «Це книги з математики, електроніки, енергетики тощо. Навіть у таких небезпечних умовах ми працюємо далі. Це нелегко. Але хороша наука – фундаментальна наука і технології – вкрай важливі для українського майбутнього. До війни Україна була індустріально-аграрною країною. Та водночас ми робили наукові відкриття. Наприклад, торік українські астрономи відкрили п’ять екзокомет (у співпраці зі США) і так званий «гарячий Юпітер» (у співпраці з Німеччиною). Наше майбутнє суттєво залежить від міжнародної співпраці».

Про те, як Польська академія наук допомагала українським науковцям торік і що далі планує робити в цьому напрямі, розповів професор Єжи Душинський: «ПАН прихистила понад 220 українських науковців і надала їм можливості продовжувати дослідження у порівняно хороших умовах. Завершити цю програму індивідуальної підтримки було дуже важким рішенням. Але ми зробили це, щоби застосувати новий формат, інший підхід, корисний не лише для окремих науковців, а для наукової системи загалом. …Ми не знаємо, коли припиниться війна. Чимало експертів вважають, що вона може тривати довше року, а потім, можливо, її інтенсивність знизиться. Але ми маємо готуватися до тривалого сценарію. Тому ми пропонуємо провідним українським науковцям сформувати власні дослідницькі команди. Частина групи працюватиме у Польщі, частина зможе працювати в Україні, в українських наукових установах. Ми прагнемо побудувати дуже тісні зв’язки між дослідниками з польських і українських наукових установ. Ці групи створюватимуться на тривалий час. Відбір заявок буде жорстким, але обґрунтованим. Наразі наше завдання – знайти фінансування для реалізації цієї ініціативи. Ми багато над цим працюємо. Україна – велика країна. ПАН і навіть НАН США не розв’яжуть усіх проблем. Ми також розуміємо, що потрібні паралельні підходи, різні варіанти. Але наш підхід буде корисним для української науки, для українських наукових установ. Сподіваємося, інші країни, інші академії наук долучаться до нас і теж застосують цей підхід». За словами Єжи Душинського, програма, ініційована Польською академією наук за підтримки Національної академії наук США, передбачатиме привабливі зарплати і доступ до європейської дослідницької інфраструктури. «Ми думаємо про інтереси української науки, – запевнив він. – Але це відповідає й інтересам Польщі. Тому що у наших наукових установах працюватимуть зі своїми групами дуже обдаровані люди. Це ситуація «win-win» [взаємовигідна]. Звісно, після війни в Україні будуватимуться мости, шпиталі, школи, дороги, електростанції. Все це абсолютно необхідне. Але необхідні й наукові установи. 15% наукової інфраструктури України зараз цілковито зруйновано. Є проблеми із залученням молодого покоління. Це має змінитися, коли з’являться позитивні приклади того, що цілком можливо робити науку високого рівня в українських установах. До війни Україна розвивалася дуже швидко. Після війни, я певен, у неї буде велика історія успіху. Гадаю, міжнародна наукова спільнота зробить усе можливе, щоби допомогти Україні відбудувати свою науку».

Вон Турекян наголосив, що, підтримуючи програму, ініційовану Польською академією наук, Національна академія наук США ставить перед собою два пріоритетні завдання: по-перше, не нашкодити українській науці, не докластися до вимивання мізків із неї; по-друге (йдеться про ширший контекст, аніж суто український), співпрацювати з колегами з усього світу задля залучення креативної молоді у дослідження та заохочення до наукової досконалості, передових досягнень у науці. «На наш погляд, українська наука – це хороша наука, у вас багато хороших і відомих учених. Ми дуже серйозно налаштовані допомогти їй. І зараз дуже швидко просуваємось у цьому напрямі, шукаємо можливостей фінансування».

За словами Франкліна Карреро-Мартінеса, НАН США прагне посприяти успішності українських науковців: «Ми обговорюємо з польськими установами, як плекати українські дослідження у сусідній з Україною країні, доки триває війна. Ми знаємо, що, втративши зв’язок зі своєю спільнотою, потім дуже важко повернутися. Головна мета програми – допомогти науковим установам швидко відновитися, не втративши талантів під час цього критичного періоду. Тому ми підтримуємо запропонований підхід, який акцентує саме на наукових командах».

Подякувавши іноземним колегам за підтримку України й української науки, академік Олександр Кордюк розповів про діяльність Київського академічного університету, зокрема міжнародну: «КАУ – унікальна для нашої Академії установа, яка реалізує підхід до освіти, базованої на дослідженнях. У нас дві мети: крім власне освітньої, ми також прагнемо привабити молодь у науку, зокрема у наукові установи НАН України, залучити молодь у реальні дослідження. Тому міжнародна співпраця є для нас ключовим інструментом. Один із цікавих проєктів пов’язаний із Польщею, зокрема з консорціумом LEAPS (League of European Accelerator-based Photon Sources). Аби підтримати українську наукову спільноту, польські колеги пропонують побудувати в Україні східноєвропейський центр синхротронного випромінювання. Фахівці Національного центру синхротронного випромінювання SOLARIS (Краків) погодилися координувати цю діяльність. Ще одна з наших ідей – побудувати на SOLARIS український бімлайн. Наразі у цьому зацікавлені вже близько 100 фахівців з України та Європи. Це дуже приємно. Віримо, що все це також дуже важливо, бо, зокрема, допоможе нам привабити молодих дослідників, а ще – продемонструє зміни в українській науці, її розвиток. Ми дуже вдячні полякам за підтримку. Не лише у науці – в усьому».

Академік Сергій Комісаренко наголосив на важливості закордонної допомоги для української науки, української економіки й загалом для витривалості України у протистоянні з великим жорстоким ворогом: «У Національній академії наук України я відповідаю за біомедичні дослідження. Крім того, очолюю Комісію з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України. …Науки про життя сьогодні є переднім краєм досліджень. Вони фантастично прогресують, застосовують штучний інтелект, і цей прогрес одразу ж видно – з’являються нові вакцини, ліки тощо. Україна не може постійно все це купувати – нам теж потрібно розвивати власні біотехнології, промисловість і, звісно, біомедичну науку. …Коли почалася війна, велику підтримку нам надали і професійні співтовариства (зокрема, такі найвідоміші з них, як Міжнародна спілка з біохімії та молекулярної біології (International Union of Biochemistry and Molecular Biology, IUBMB) і Федерація європейських біохімічних товариств (Federation of European Biochemical Societies, FEBS)), і окремі науковці. Різні організації світу запропонували ґранти, щоби прийняти наших науковців за кордоном. Це шляхетні пропозиції. Але науковці в Україні теж потребують підтримки. Адже щороку фінансування нашої науки не просто не зростало, а й навіть не лишалося на одному й тому ж рівні – воно постійно зменшувалося. Ми не можемо купувати витратні матеріали, потрібні для експериментів, не кажучи вже про коштовне обладнання. А вкрай важливо утримати бодай на довоєнному рівні дослідження, зокрема біомедичні, які приноситимуть користь нашій країні. Тому потребуємо вашої допомоги. В Україну надходить багато коштів – на зброю, на економіку, навіть на культуру. Але, на жаль, нічого для науки, яка для повоєнного майбутнього відіграватиме дуже важливу роль».

Член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров поінформував учасників зустрічі про те, що Національна академія наук України працює над новим етапом оцінювання ефективності діяльності своїх наукових установ, і запросив іноземних експертів долучитися до цього процесу, аби гарантувати об’єктивність такого оцінювання, передусім оцінювання наукових результатів.

«Це війна між двома різними видами цивілізацій, і ми справді не знаємо, коли вона може закінчитися. Саме тому слід думати про майбутнє як про постійне протистояння між цими двома світами, – вважає доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк. – Програма, яку ви пропонуєте, є виявом справжньої дружби і спробою створити для нас, українців, кращі умови, ніж ті, які мала Польща, вступаючи до Європейського Союзу. Водночас, як бачите, за межі України виїжджають навіть не всі жінки-науковиці. У перші дні війни я теж отримувала запрошення з-за кордону, але залишилася, бо інші мої колеги з Інституту математики не могли виїхати. Так, на першому етапі війни нам потрібна була підтримка для окремих людей, та зараз мусимо подумати про майбутнє – можливо, про пов’язані дослідницькі групи [twinning groups] у Польщі й Україні, щоби не переміщувати українських науковців за кордон. Усі, хто хотіли поїхати, вже поїхали. Зараз, як мені видається, безпекова ситуація краща, ніж рік тому. Тож якщо розвивати українську науку й економіку, то потрібно думати і про те, як підтримувати українців, які лишилися на Батьківщині. …Хай там як, а програма, яку ви розроблюєте, – це важливий подарунок українській науці». Олександра Антонюк також розповіла про інноваційні проєкти, якими опікується в КАУ, зокрема про проєкт «Academ.City»: «Це проєкт для нашого майбутнього. Він стосується не лише розвитку власне української науки, а й того, як допомогти науці розвивати економіку. Бо наша економіка багато втратила, і потрібно сформувати нові зв’язки між наукою та реальним сектором економіки, вибудувати приватно-публічне партнерство».

Доктор наук з державного управління Валерія Ковач від імені Ради молодих вчених НАН України подякувала Польській академії наук і Національній академії наук США за різні форми підтримки для українських дослідників і розповіла про академічну програму підтримки молодіжних дослідницьких лабораторій і груп: «Є люди, які не хочуть виїжджати за кордон, а хочуть продовжувати дослідження тут. Тож було би чудово також мати підтримку для молодих учених Україні, бо наука потрібна, зокрема, як рушій для нашої економіки. Ми вдячні за будь-яку підтримку і готові продовжувати дискусії».

Анна Платер-Зиберк нагадала, що Угода про наукове співробітництво між Польською академією наук і Національною академією наук України передбачає короткострокові стажування молодих учених НАН України в установах ПАН (ці стажування успішно реалізуються вже багато років), і зауважила, що ПАН готова обговорити, що ще корисного може запропонувати українським колегам.

Кеті Кемпбелл погодилася з необхідністю хороших програм, що фокусуватимуться саме на підтримці українських науковців, які лишаються жити і працювати в Україні: «Уряд США надає Україні оборонну й економічну допомогу. Сподіваємося, що активізується й діяльність із підтримання української науки. Над цим слід працювати, дискутувати, що ми можемо зробити разом, визначати, які програми необхідні зараз, а також започатковувати менші проєкти, зокрема організувати тренінги й воркшопи, щоби допомогти українським науковцям сформувати і вдосконалити навички, які знадобляться їм у майбутньому, з огляду на євроінтеграцію України».

Далі присутні обговорили фінансування й інші питання, пов’язані з підтриманням української науки під час війни.

На завершення академік Анатолій Загородній подякував учасникам зустрічі за плідну й корисну дискусію та висловив сподівання, що наукова співпраця між Україною, Польщею та США триватиме й міцнітиме.