12 лютого 2020 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона відбулося чергове засідання Президії НАН України.
 Під час засідання |
На початку зібрання академік Борис Патон вручив державні нагороди вченим НАН України. Указом Президента України Володимира Зеленського від 21 січня поточного року з нагоди Дня Соборності України за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю було відзначено:
- орденом князя Ярослава Мудрого IІ ступеня – першого віце-президента НАН України академіка Антона Наумовця;
- орденом «За заслуги» І ступеня – головного наукового співробітника Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України члена-кореспондента НАН України Валерія Мазура;
- орденом «За заслуги» ІII ступеня – директора Інституту фізики конденсованих систем НАН України академіка Ігоря Мриглода;
- орденом «За заслуги» ІII ступеня – директора Інституту економіко-правових досліджень НАН України члена-кореспондента НАН України Володимира Устименка;
- почесним званням «Заслужений лікар України» – завідувача відділення Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» Олену Баку;
- почесним званням «Заслужений працівник культури України» – завідувача відділу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Тетяну Дубас.
 Перший віце-президент НАН України академік Антон Наумовець |
 Член-кореспондент НАН України Валерій Мазур |
 Академік НАН України Ігор Мриглод |
 Член-кореспондент НАН України Володимир Устименко |
 Завідувач відділення ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» Олена Бака |
 Завідувач відділу НБУ імені В.І. Вернадського Тетяна Дубас |
Академік Борис Патон поздоровив нагороджених із високими відзнаками та побажав їм міцного здоров’я і подальшого натхнення у невтомному творчому пошуку.
Далі на засіданні було заслухано дві доповіді.
З питання «Про результати виконання Цільової комплексної міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України з розробки наукових засад раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та сталого розвитку на 2015–2019 роки» виступив заступник академіка-секретаря Відділення загальної біології НАН України, директор Державної установи «Інститут еволюційної екології НАН України» академік Володимир Радченко.
 Академік НАН України Володимир Радченко |
У своїй доповіді він наголосив, що в рамках виконання зазначеної Програми було проведено низку актуальних і перспективних наукових досліджень й отримано важливі та вагомі результати, що сприяли реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Протягом 2015–2019 років виконано 31 проект, у яких взяли участь 25 установ НАН України.
Дослідження виконувались за трьома основними напрямами: розроблення наукових підходів та сучасних технологій з підвищення енергоефективності, енергозбереження й використання відновлюваних джерел енергії для досягнення енергонезалежності України; наукові основи раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та проблеми поводження з відходами; наукові дослідження проблем збереження та відтворення біотичного і ландшафтного різноманіття в умовах глобальних змін навколишнього середовища.
Доповідач відзначив, що за всіма напрямами Програми отримано вагомі результати. Зокрема, за напрямом «Розробка наукових підходів та сучасних технологій з підвищення енергоефективності, енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії для досягнення енергонезалежності України» розроблено науково-технічні основи проектування і будівництва пасивних будинків, будинків «нуль енергії», «розумних» будинків й створено експериментальний енергоефективний будинок пасивного типу.
Розроблено наукові основи енергозберігаючих технологій зі зменшення техногенного електромагнітного впливу ліній електропередачі та міських трансформаторних підстанцій на людину і навколишнє середовище, а також концепція державної політики із захисту населення та довкілля від електромагнітного поля ліній електропередачі. Відповідні рекомендації передано для впровадження в нормативних документах Міністерства енергетики та захисту довкілля України.
На основі комбінацій літій-іонного акумулятора із суперконденсатором виготовлено експериментальний зразок оптимізованого універсального накопичувача електроенергії, що витримує високі струмові навантаження і має збільшений термін служби.
У рамках виконання програми також підготовлено ряд нових технологічних рішень для підземного та надземного способів вилучення нетрадиційних горючих копалин. Створено електронну карту потенціалу відновлюваних джерел енергії України, що може бути використана для визначення місць оптимального розташування вітрових, сонячних, геотермальних електростанцій та малих гідроелектростанцій.
Розроблено одностадійну безперервну технологію виробництва активованого вугілля з відходів біомаси, яке доцільно вносити в ґрунт для підвищення родючості та депонування вилученого з атмосфери вуглекислого газу. З сільськогосподарських відходів олійних культур, природних і синтезованих поверхнево активних речовин та гліцерину створені й випробувані поліфункціональні додатки, мастильно-холодильні рідини, оливи та пластичні мастила різного технологічного призначення, а також розроблені технічні умови і технологічні регламенти на їх виробництво.
У межах напряму Програми «Наукові основи раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та проблеми поводження з відходами» було створено технологію амінового абсорбційного процесу вилучення діоксиду вуглецю з біогазу, а також першу випробувану в Україні дослідну установку з одержання біометану таким способом. Підготовлено технічну документацію на комплекс сушіння та підготовки мулових залишків із використанням відновлюваних джерел енергії й створено обладнання для підготовки генераторного газу з метою використання його як моторного палива.
Також розроблено технології переробки мулових відкладень стічних вод шляхом їх газифікації з одержанням теплової і електричної енергії та будівельних матеріалів, а також виробництва нових комплексних органо-мінеральних добрив пролонгованої дії на основі частково зневоднених і знезаражених осадів стічних вод станцій аерації і зольних залишків рослинних відходів.
Вченими розроблено діючий прототип програмного комплексу інформаційно-аналітичної системи управління звалищами твердих побутових відходів, орієнтований на інформаційну підтримку передпроектних управлінських рішень щодо подальших перспектив експлуатації і розвитку мережі сміттєзвалищ у регіонах та функціонування конкретних звалищ.
Спрогнозовано зміни кількісних та якісних характеристик водних ресурсів для басейнів окремих річок України під впливом можливих кліматичних змін на період до 2050 року.
Створено теоретичну модель організації природоохоронної та природоексплуаційної діяльності на основі виділення територіальних еколого-економічних кластерів й визначено напрями і механізми впровадження системи інтегрованого управління природними ресурсами.
За напрямом Програми «Наукові дослідження проблем збереження та відтворення біотичного і ландшафтного різноманіття в умовах глобальних змін навколишнього середовища» розроблено комплексну методику оцінювання території для заповідання у різних природних зонах України та на її основі обґрунтовано пропозиції щодо створення мережі нових і розширення наявних заповідних територій. Сформовано базу даних потенційних для заповідання територій у межах рівнинної України. Визначено стан та зміни у структурі землекористування, тренди і ступінь трансформацій ландшафтів лісостепової зони України протягом 1991–2018 років, розроблено моделі геоінформаційного аналізу ландшафтів для визначення показників їх змін.
У рамках виконання Програми розроблено концепцію, структуру та методологічну основу Національного каталогу біотопів України, запропоновано нову концепцію розвитку біотопів і методику оцінки екологічних збитків та кількісної оцінки екосистемних послуг. Розпочато роботи зі створення кадастру біотопів України як складової частини Державного кадастру природних ресурсів України та механізму регулювання земельних відносин.
Вченими розроблено та обґрунтовано заходи з раціонального використання біотичних ресурсів гірських річок і охорони їхнього біорізноманіття, підходи до визначення особливо цінних ділянок річки з метою збереження та охорони, підготовлено методологічну основу для Закону України від 04.10.2016 № 1641-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом» й ряду постанов Кабінету Міністрів України.
Також створено новий метод індукування хворобостійкості рослин за допомогою індукторів стійкості, що базується на індукуванні імунного потенціалу рослин.
В обговоренні доповіді академіка Володимира Радченка виступили почесний директор Інституту газу НАН України академік Ігор Карп, почесний директор Інституту географії НАН України академік Леонід Руденко, завідувач відділу Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України академік Яків Дідух, а також директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік Ярослав Яцків і перший віце-президент НАН України академік Антон Наумовець.
 Академік НАН України Ігор Карп |
 Академік НАН України Леонід Руденко |
 Академік НАН України Яків Дідух |
У підсумку Президія відзначила, що отримані теоретичні та практичні результати виконання зазначеної Програми є вкрай важливими для вирішення ряду проблем у галузі сталого розвитку, раціонального природокористування і збереження навколишнього середовища. Також, дуже важливо, що частина розробок вже готова до впровадження або впроваджена. Саме тому, було прийнято рішення про необхідність продовжити дослідження в рамках нової Цільової комплексної міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України на 2020–2024 роки.
Потому з питання «Про підсумки виконання Програми інформатизації НАН України на 2015–2019 роки» виступив академік-секретар Відділення інформатики НАН України, директор Інституту програмних систем НАН України академік Пилип Андон.
 Академік НАН України Пилип Андон |
У своїй доповіді він зазначив, що в рамках виконання Програми було реалізовано низку проектів, спрямованих на подальший розвиток та впровадження в НАН України нових сучасних інформаційних технологій та систем, метою яких є підвищення якості та продуктивності наукових досліджень. Зокрема, виконано 71 проект за участю 17 установ НАН України.
Так, подальшого розвитку отримала академічна мережа обміну даних (АМОД). АМОД об’єднує всі наукові центри України, має вихід до потужних наукових мереж в Європі та забезпечує комунікаційне середовище для інформаційної підтримки діяльності НАН України. АМОД цілодобово забезпечує близько 130 установ НАН України понад десятком різноманітних послуг та сервісів, перелік яких постійно збільшується.
Було створено та впроваджено наукові електронні бібліотеки як в рамках окремих наукових установ, так і Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, а також Система інтеграції електронних бібліотек України NASPLIB, яка об’єднує 484 видань НАН України, містить 150000 статей. NASPLIB підключено до низки відомих у світі порталів-інтеграторів наукових інформаційних ресурсів (Core та ін.), зокрема до OpenAire – Інфраструктури відкритого доступу Європейського Союзу, яка є однією з базових компонент проекту ЄС European Open Science Cloud (EOSC).
Також на базі міжнародного стандарту за харвестінгом описової інформації про електронні інформаційні ресурси OAI-PMH створено сайт-інтегратор електронних бібліотек України, який інтегрує 74 ЕБ з 630 000 електронними документами.
Вперше в Україні було спроектовано та впроваджено засновані на семантизації статей методи і засоби інтелектуалізації портальної версії Великої української енциклопедії (е-ВУЕ).
У рамках виконання Програми здійснено впровадження типової системи автоматизації підтримки функціонування редакцій періодичних видань, зокрема електронної редакції «Українського фізичного журналу» та «Condensed Matter Phisics».
У провідних наукових установах створено 3 потужні дата- центри і 29 грід-вузлів, які забезпечують користувачів обчислювальними ресурсами для обробки масштабних експериментів та розрахунків теоретичних моделей. Це сприяло розбудові національної грід-мережі й забезпечило участь науковців у міжнародних проектах (EGEE, Alice та iн.).
Також було створено основи хмарної інфраструктури НАН України, що надають можливість побудови обчислювальних хмарних середовищ і хмарних сховищ та ефективного використання обчислювальних ресурсів, реалізуючи модель «виділення ресурсів за вимогою». Так, на базі кластерного центру Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України створено Центр колективного користування «Ресурсний центр для грід- та хмарних технологій». Це забезпечило підтримку наукових розрахунків в таких галузях, як фізика і астрофізика високих енергій, астрономія, фізика біологічних макромолекул, молекулярна та клітинна біологія і генетика з використанням хмарних технологій. На основі центру започатковано проект побудови Національного хабу Європейської хмари відкритої науки.
Подальший розвиток отримав суперкомп’ютерний комплекс СКІТ Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України: підвищено пікову продуктивність комплексу майже втричі – до 120 терафлокс; створено хмарний сегмент комплексу, а також спеціалізований кластер СКІТ-АІ для підтримки вирішення задач штучного інтелекту, машинного навчання, великих даних. На базі СКІТ-комплексу створено Центр колективного користування для надання установам НАН України високопродуктивних обчислювальних ресурсів.
Крім того, розроблено, впроваджуються та підтримуються окремі засоби для автоматизації основних ланок науково-організаційних та господарських підрозділів НАН України.
В обговоренні доповіді академіка Пилипа Андона виступили віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко, генеральний директор Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України академік Володимир Семиноженко і директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік Ярослав Яцків.
У підсумку Президія НАН України відзначила важливість робіт, які виконуються в рамках Програми інформатизації, та погодилася з доцільністю продовжити її реалізацію на наступні п’ять років, зважаючи на те, що процеси інформатизації НАН України потребують подальшого розвитку та удосконалення.
 Під час засідання |
Насамкінець учасники засідання розглянули низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, обговорювалося питання про нагородження співробітників Академії відзнаками НАН України, про присудження НАН України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2019 року, про присудження премій НАН України для молодих учених і студентів за кращі наукові роботи за підсумками конкурсу 2019 року, про нагородження молодих науковців грамотами за підсумками конкурсу 2019 року, про встановлення розміру премій НАН України за підсумками конкурсів 2019 року тощо.
Серед інших, було розглянуто питання про участь установ НАН України у ХІV Всеукраїнському фестивалі науки, проведення якого заплановано на 14-16 травня 2020 року на виконання Указу Президента України від 16 травня 2008 року № 444/2008 «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери» та враховуючи успішний досвід проведення Всеукраїнських фестивалів науки у 2007–2019 роках, а також необхідність популяризації досягнень науки в суспільстві, налагодження зв'язків із громадськістю та засобами масової інформації, залучення молоді до наукових досліджень, стимулювання інноваційних процесів в економіці, формування інноваційної культури в суспільстві.
Фото: Прес-служба НАН України